У столиці зареєстровано майже 2,5 тисячі дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування і ще майже 300 дітей, батьки яких не виконують своїх обов’язків. Про те, як ними опікуються у столиці, розповіли у Службі у справах дітей та сім’ї КМДА, представляючи Громадській раді звіт про виконану роботу у 2021-2022 роках.
Під час звіту про роботу у 2021 та 2022 роках. Фото: Наталка Марків
РІК РОЗВИТКУ ТА СТВОРЕННЯ НОВОГО
2021 рік та 2022 роки — це кардинально різний досвід у роботі служби, головним напрямком діяльності якої є профілактична робота із вчасного виявлення дітей, які з різних причин потребують захисту. Інформацію про них отримують від шкіл, лікарень, проводять спеціальні рейди «Діти вулиці». Фахівці приходять у сім’ї, про які отримали «сигнали», перевіряють, у яких умовах живуть маленькі кияни. Якщо виявляють порушення, то таку дитину беруть на облік як таку, що потрапила у складні життєві обставини для її захисту.
Коли ж умови такі, що це загрожує життю і здоров’ю дитини, то поліція і служба приймають рішення про вилучення такої дитини з сім’ї та подальше її тимчасове влаштування. При цьому фахівці починають працювати з батьками, бо головне завдання — зберегти дитині її сім’ю.
За цими цифрами життя дітей. Фото: Наталка Марків
У 2021 році у столиці для тимчасового влаштування дітей працювали два центри соціально-психологічної реабілітації (на вулиці Полярній та вулиці Червоної Калини), які підпорядковані міській Службі у справах дітей та сім’ї (розраховані на 112 ліжко-місць), та чотири Центри соціальної реабілітації, які створили благодійними чи громадськими організаціями, які могли прихистити 96 осіб.
Станом на 2021 рік у Києві також працювали два будинки дитини, куди влаштовували малят від народження до чотирьох років (залишені у пологових будинках, знайдені, підкинуті, вилучені у батьків через загрозу життю малюків). Проєктна потужність цих закладів складало 180 місць.
Також в рамках реформи інституційних закладів (системи інтернатів) у 2021 році провели роботу зі створення та підготовки до відкриття Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей на 60 місць. Цей заклад відкрили у Ворзелі на початку лютого 2022 року.
Лідія Новак та Валерій Танцюра
ВЕЛИКА ЕВАКУАЦІЯ ЗАРАДИ ПОРЯТУНКУ
З початку повномасштабної війни головним завданням стала евакуація дітей. Спочатку на захід України, а потім і за кордон. Завдяки домовленості заступниці голови КМДА Марини Хонди спеціальними потягами Укрзалізниці з міста вивозили дітей.
Так, Служба спільно із дотичними структурними підрозділами КМДА евакуювала із закладів соціального захисту міста 136 дітей, а також працівників, що про них дбали. 12 дітей залишилися в Україні, а 124 дитини виїхали до Німеччини та Польщі.
Також вивезли підопічних Будинків сімейного типу. Наразі із 31 у Києві залишилися 7 таких закладів. Евакуаційні рейси тривали мало не упродовж усього березня 2022 року. З міста, яке було на грані облоги вивозили дітей із інвалідністю та їхніх батьків чи опікунів, усіх, хто зголосився і потребував допомоги.
Упродовж березня 2021 року зі столиці вивозили дітей
Звичайно, фахівці Служби контролювали розміщення та перебування дітей за кордоном. Так, створили Електронний реєстр переміщених (евакуйованих) дітей, у якому є інформація про кожну дитину. Станом на кінець 2022 року у ньому зареєстровано 1443 особи. З них 905 і досі в евакуації, з них 650 за межами України (найбільше у Польщі, Німеччині та Італії), а 538 завершили переміщення та повернулися до місць постійного проживання.
«Наші діти за кордоном, але ми продовжуємо влаштовувати дітей у сім’ї. Але так, як діти перебувають у різних країнах, то ми узгоджуємо свої рішення з місцевими соціальними службами, відповідно до їхнього законодавства. Деякі із цих дітей у процесі всиновлення, або будуть повернуті у сім’ї, бо багато працюємо над тим, щоб рідні сім’ї почали виконувати свої обов’язки», — зазначив Валерій Танцюра.
ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ТА НОВІ ПЛАНИ
Коли окупантів витіснили з Київщини, то у столиці почало оживати життя. Так із квітня поновив роботу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, а з першого червня розпочав роботу Київський міський центр соціальної підтримки дітей та сімей та Центр соціально-психологічної реабілітації дітей.
«Одним із викликів було відновлення роботи нашого центру у Ворзелі, що опинився в окупації, а діти були евакуйовані. Зараз там перебуває 60 дітей, а може прийняти 120, які мають перебувати в умовах, максимально наближених до сімейних», — наголосив директор Служби.
У Київському міському центрі соціальної підтримки дітей та сімей зараз перебуває 60 дітей
Водночас він заспокоїв представника Громадської ради, мовляв, де розмістять дітей, які повернуться із евакуації. Служба докладає максимум зусиль, щоб маленькі кияни зростали у родинах. Для цього навіть планують створити Малий груповий будинок. У ньому дітей із інвалідністю виховуватимуть у умовах максимально наближених до сімейних — такі діти мають вкрай мало шансів бути всиновленим.
Також столиця, торік почала приймати дітей із ТОТ, зокрема із Донецької та Запорізької областей. І надалі також прийматимуть групи з небезпечних регіонів.
Що ж до висновку роботи закладів торік. То Валерій Танцюра наголошує, що усі заклади, що підпорядковані Службі стали повністю автономними. Наприклад, у Ворзелі на випадок відключення електроенергії є генератори, свердловина і навіть запас їжі на місяць. Усі заклади, де проживають діти, мають генератори, продукти тривалого зберігання, запаси води і свої, облаштовані укриття.
«Ми включаємося тоді, коли у дитини залишається без опіки. Зараз у нас 2,5 тисячі дітей, які мають такий статус і десь 300 дітей, які мають батьків, але ті не виконують своїх обов’язків. Тому ми відбираємо таких дітей і працюємо з батьками, щоб повернути дітей у сім’ю, бо наше завдання зберегти дитині її сім’ю», — наголошує директор Служби.
ВИЙТИ ЗА МЕЖІ МОЖЛИВОСТЕЙ
Одним зі структурних підрозділів Служби є Міський центр дитини. Його створили для того, аби допомагати сім’ям, що опинилися у кризі, працювати з батьками, що розлучаються для того, аби зменшити негативний вплив на дитину. Штат зовсім маленький — 18 посад, із яких 10 — психологи.
Психологи центру працювали з військовими. Фото: МЦД
З перших днів повномасштабної війни центр відкрив нову сторінку своєї роботи. У лютому у їхньому приміщенні розмістилися бійці тероборони. Працівники центру допомагали їм, як могли. Зрозумівши, що потреби у їхніх безпосередніх обов’язках нема — від батьків не було жодного звернення чи дзвінка, зробили незвичний крок.
«Ми вирішили буквально вийти за межі офісу і йти до людей — у метро, в бомбосховища, туди, де масово і дорослі, і діти рятувалися від небезпеки», — розповіла директорка Міського центру дитини Лідія Новак.
Упродовж березня-квітня в метро працювали і з дітьми, і з дорослими. Багатьом допомагали «вийти» з підземки, бо були ті, які не наважувалися залишати безпечне місце — боялися обстрілів. Водночас у зумі почали проводити групи взаємодопомоги для батьків, які виїхали з дітьми за кордон й важко адаптовувалися до нових умов.
Психологи працювали з дітьми у метро. Фото: МЦД
Психологи центру відвідували різні установи та організації — медиків, енергетиків, соціальних працівників. Тих, хто багато спілкувався із людьми і відчували емоційну втому і вигорання.
Спільно з Департаментом суспільних комунікацій КМДА, Службою у справах дітей та сім’ї КМДА, Міський центр дитини створили інформаційно-комунікативну кампанію «Відновлення та розвиток ресурсів родини — дієва підтримка дитини!», яка мала на меті навчити киян та ВПО дбати або відновлювати психологічну рівновагу.
Фахівці центру стали учасниками спеціальної програми у Ізраїлі, під час якої навчалися, як кваліфіковано працювати із посттравматичним синдромом. А тепер можуть навчати цих методик інших фахівців. І така робота сьогодні дуже потрібна.
Водночас як наголошують у Службі, їхнє головне завдання — це допомагати дітям, які опинилися в складних сімейних обставинах, дітям без піклування батьків і тим, хто потерпає від жорстокості. І свою місію вони виконують.
Міська влада реагує на цей черговий виклик війни і розширює мережу закладів для дітей.
Нагадаємо, раніше про виконану роботу у 2021-2022 роках Громадській раді прозвітували в Управлінні екології та природних ресурсів КМДА.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
