Сьогодні вранці у Києві правоохоронці виявили в автівці тіло 32-річного місцевого жителя з вогнепальним пораненням у голову. Біля чоловіка знаходилася зареєстрована на його ім’я зброя. З’ясовано, що померлий — підприємець та блогер Костянтин Ганіч (Kudo), діяльність котрого була пов’язана з криптовалютою. Незадовго до смерті чоловік повідомляв рідним про пригнічений стан, через фінансові негаразди, а також відправив їм прощальне повідомлення.
Що ж стало поштовхом до трагедії? Як інформує Трамвай, 3 жовтня 2025 року антишахрайський проєкт “190” опублікував розслідування щодо криптоафери Web3-стартапу Furmula, в якій постраждали сотні вкладників. Серед учасників проєкту був і Костянтин Ганіч (Kudo). Співзасновники Андрій Дейнек та Натан Саакян вивели мільйони доларів, залишивши інвесторам знецінені токени.
Трагічна послідовність подій
1 жовтня 2025 року в офіційному чаті Furmula інвестори відкрито звинуватили Дейнека та Саакяна у провалі проєкту. До того часу виникло багато запитань щодо відсутності розробки та незрозумілих планів розвитку. Того ж вечора шахраї масово скинули решту токенів, спричинивши зниження курсу на 75%. Це був фінальний акорд у тривалій схемі обману — організатори вирішили забрати все, що залишилося.
3 жовтня проєкт “190” опублікував детальне OSINT-розслідування афери Furmula, в якому викрив схему виведення коштів та назвав імена учасників. У матеріалі йшлося про $2,4 мільйона інвестицій, які зникли через мережу криптогаманців. За інформацією розслідувачів, Костянтин Ганіч був єдиним учасником проєкту, не залученим до шахрайської схеми. Він відповідав лише за маркетинг та публічний піар Furmula, довірившись своїм компаньйонам як приятелям.
11 жовтня, через 8 днів після оприлюднення розслідування та 10 днів після руйнування проєкту, Костянтина Ганіча знайшли мертвим у салоні його Lamborghini Urus на Оболоні. Згідно з попередніми даними поліції, він повідомляв близьким про пригнічений стан через фінансові проблеми.
Розслідувачі наголошують, що Ганіч сам став жертвою шахрайства з боку партнерів, яким довіряв. Його репутація зазнала шкоди через залучення до проєкту, хоча він не брав участі у виведенні коштів.
Як функціонував проєкт FURMULA та що обіцяли вкладникам
Furmula замислювалася як GameFi-платформа на блокчейні Solana — гоночний симулятор з NFT-болідами, стейкінгом токена FURM та внутрішньоігровими квестами. Гравці могли вдосконалювати свої автівки, обирати траси та стратегії, заробляючи винагороди в токенах. Проєкт виглядав перспективним: професійна презентація, активна маркетингова кампанія та відомі в криптоспільноті обличчя в команді.
6 грудня 2024 року на пресейлі вдалося зібрати 10 тисяч SOL — приблизно $2,4 мільйона — всього за декілька хвилин. Швидкість збору коштів свідчила про значний інтерес інвесторів до проєкту. Багато хто вірив у потенціал платформи та очікував багаторазового збільшення вартості токенів після запуску.
Проте невдовзі токен FURM звалився майже на 78%, а команда зникла, залишивши інвесторів з пустими гаманцями та нереалізованими обіцянками. За декілька місяців мільйони доларів перетворилися на цифровий непотріб.
Ключові фігуранти афери
Андрій Дейнек (народився 14 березня 1995 року в Кам’янському) — співзасновник TSTA та Furmula. Публічно називав себе “меценатом” та “захисником тварин”, активно вів соціальні мережі, демонструючи розкішний стиль життя. За даними розслідування, саме він був організатором схеми виведення коштів: викрав $785 тисяч, частину вклав у придбання 500 тисяч токенів TWT.
В Instagram Дейнек показував коштовні автомобілі, закордонні поїздки та елітний відпочинок. Восени 2025 року Дейнек раптово мобілізувався до ЗСУ — ймовірно, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Таку тактику іноді використовують учасники гучних справ для отримання певного статусу захисту.
Натан Саакян (народився 30 жовтня 2000 року в Дніпрі) — технічний директор та співавтор проєкту. Маючи повний доступ до токенів FURM, він вивів $760 тисяч. Вже в січні 2025 року Саакян придбав BMW X6M вартістю $130 тисяч. Автомобіль був зареєстрований на його ім’я, що стало одним із доказів виведення коштів з проєкту.
Інші учасники схеми та їх роль у виведенні грошей
Микита Чемоданов (народився 7 серпня 1996 року в Кам’янському) — права рука Дейнека та співзасновник TSTA. Отримав від Саакяна $800 тисяч, частину з яких переказав “босу”.
Чемоданов займався технічною частиною виведення коштів та координацією між основними фігурантами схеми. Його роль полягала в організації ланцюгів переказів через проміжні гаманці.
Валерія Барахова (народилася 19 січня 2001 року) — дівчина Дейнека, формально працювала дизайнером проєкту. На її криптогаманець надійшло $310 тисяч, після чого вона придбала Mercedes C300 та виїхала до Іспанії.
Використання близьких людей для виведення коштів — типова схема в криптоафері. Гроші розподіляються між декількома особами, щоб ускладнити відстеження та повернення активів.
Костянтин Ганіч (відомий як Kudo) — єдиний учасник, не причетний до афери, але його ім’я опинилося в епіцентрі скандалу. Відповідав за маркетинг та публічне просування Furmula, повіривши Дейнеку як товаришу, але сам став жертвою обману.
Ганіч активно рекламував проєкт у соціальних мережах, не підозрюючи про справжні наміри партнерів. Його репутація постраждала через участь у цьому стартапі. 11 жовтня 2025 року, через 10 днів після краху проєкту та 8 днів після оприлюднення розслідування, Костянтина Ганіча знайшли мертвим у Києві.
Через нещодавнє падіння криптовалют Костянтин Ганіч одночасно втратив щонайменше $30 млн інвесторських грошей.
Усі, хто довірив йому управління своїми грошима, фактично їх втратили. Крім того, постраждали й його особисті кошти, з чим він не зміг впоратися.
У його автопарку офіційно були: Lamborghini Urus 2020, Ferrari 296 GTB 2023 та Mercedes-Benz 220 CDI 2012.
Він відкрито заявляв, як втрачав до $1,3 млн, але згодом повертав ці гроші вкладникам.
В останньому інтерв’ю Костянтин Ганіч розповідав, що один із його проектів закрився через зраду компаньйона, який забрав доступи до гаманців
Після закриття проекту він отримував численні погрози.
Технічна схема виведення коштів через криптогаманці
Головний інструмент шахрайства — контроль над токенами FURM. Саакян як технічний директор тримав усі активи на особистих гаманцях, уникаючи прозорого розподілу через вестинг. Вестинг — це механізм поступового розблокування токенів, який захищає інвесторів від раптового продажу великих обсягів командою проєкту.
Відсутність вестингу була першою тривожною ознакою. Кошти розбивалися на невеликі суми та переводилися через прокладки — тимчасові гаманці. Згодом токени зливалися на децентралізованих біржах (DEX), провокуючи обвал курсу.
Наприклад, з гаманця ESQpCdxMDpeWqvDZ3g9jXPkejDyDvwgcQqD5KqsbbbHg було продано 50 мільйонів FURM приблизно за $70 тисяч. Отримані SOL-токени переводилися в готівку через ланцюг криптогаманців. Після конвертації в SOL гроші переказувалися на централізовані біржі OKX, Binance та Bybit, де їх можна було обміняти на фіатні валюти та зняти на банківські рахунки.
Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:
Sourse: Джерело
