У метро люди шукають прихистку. Фото: Олексій Самсонов
Схема електропостачання метрополітену збудована таким чином, що передбачає резервування електроживлення споживачів.
У ранкові та вечірні години пік інтервал руху поїздів становить 4-5 хв, а у міжпікові години — 8-10 хв, а у вихідні — 10-11 хв протягом дня. Це необхідно для економії електроенергії в умовах, коли росіяни знищують українські енергетичні об’єкти і вся країна.
Також на підприємстві для того, щоб знизити навантаження на електричні мережі, частково відключають джерела світла в мережах освітлення станцій, приміщень виробничого та адміністративного призначення.
«Схема електропостачання метрополітену збудована таким чином, що передбачає резервування електроживлення споживачів, у тому числі рухомого складу у випадку знеструмлення частини підстанцій», — пояснив начальник управління стратегічних комунікацій КП «Київський метрополітен» Дмитро Пінчук.
Водночас у підземці фіксували короткочасні включення аварійного освітлення, які виникли через перемикання електроживлення енергодиспетчером підприємства під час ракетних ударів на енергетичні об’єкти столиці. Але вони були нетривалі: 3-4 хвилини.
У підземці дуже відповідально ставляться до того, аби обладнання було постійно заживлене — це гарантія функціонування метрополітену як транспортного підприємства та укриття.
З останніх днів лютого минулого року Київський метрополітен працює в умовах воєнного часу. Тож окрім основної функції — перевезення пасажирів долучили ще одну дуже важливу: станції перетворилися на прихисток для киян під час сигналів тривоги.
Пік перебування людей на станціях метрополітену припав на лютий-березень 2022 року. У цей час на підземних станціях метрополітену укривалося понад 40 тисяч людей. 10 жовтня 2022 року під час масованого ракетного обстрілу підземними станціями метрополітену як укриттям скористалися майже 67 тисяч людей. А під час останньої тривалої повітряної тривоги, 14 січня 2023 року, на станціях перебувало понад 30 тисяч людей.
Минулого року підземка перевезла понад 162 мільйони пасажирів. Як визнають у Київському метрополітені, кількість пасажирів зменшується. Для порівняння: у 2021 році столична підземка перевезла 319 мільйонів пасажирів. Хоча це тенденція ще з 2020 року, коли був запроваджений карантин через спалах коронавірусної інфекції COVID-19. Тоді перевезли 279 мільйонів пасажирів.
Якщо ж згадати 2012 рік, коли Київ приймав Чемпіонат Європи з футболу, у підземці було 526 мільйонів пасажирів.
Традиційно найзавантаженішою залишається Святошинсько-Броварська (червона) лінія. За нею — Оболонсько-Теремківська (синя), а найменш завантаженою є Сирецько-Печерська (зелена) лінія.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
