Видання досліджує життя видатного мецената. Фоото: Борис Корпусенко
Книжка, присвячена визначному київському благодійнику, видана за підтримки міста та передана у бібліотеки.
Нині вкрай важливо повертати імена знакових для Києва та України постатей, що були стерті з нашої історії. Одним з них є Григорій Пантелеймонович Гладинюк, що належить до промовистого ряду київських меценатів, як Терещенки, Ханенки та Дегтярьов.
Примірники видання доступні у бібліотеках.
Його історія життя неймовірна, адже це людина, яка «себе зробила». Народився 1833 року в містечку Базалії (нині Хмельницька область) в родині селяна-кріпака. Після скасування кріпацтва Гладинюк приїхав до Києва, влаштувався різноробочим у готель «Європейський» де незабаром отримав посаду головного кухаря. Завдяки наполегливості, хисту та харизмі, зміг стати успішним підприємцем. Побудував власний «Готель Гладинюка» на Фундуклеївській (нині в цій будівлі на Хмельницького розташована ІА «Укрінформ»), де частину площі здавав магазинам, заснував першу в Києві туристичну агенцію.
Але прагнув не збагачення, а допомогти містянам. Збудував та відкрив на Батиєвій горі притулок для дітей, як почесний опікун 4-ої Київської гімназії дбав про освіту міста. Свій чесний капітал ще за життя вклав у відкриття лікарні для хронічно хворих на Предславинській, 13, розписав на витрати київської пожежної команди, лікарні для чорноробів, міського училища для сліпих, товариства швидкої допомоги.
Цій постаті присвячена книга-дослідження «Спадок Григорія Гладинюка» Таїсії Шаповаленко, що видана Департаментом суспільних комунікацій. Виконавцем робіт, згідно з тендером, стало видавництво «Саміт-книга».
Директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк.
«У рамках міської програми підтримки книговидання за 3 роки ми видали 41 книгу накладом більш як 12 тисяч примірників, що передані до столичних бібліотек. Це проза, поезія, драматургія, дослідження, у тому числі й це видання, — розповів директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк. — Сьогодні, в умовах війни, наша країна потребує героїв, гідних прикладів для наслідування. Саме таким є Григорій Гладинюк. Це взірець справжнього українця, що мав неймовірні організаційні здібності, талант, підприємницький хист. До слова, він є фундатором трансферу — першим запропонував гостям послугу, коли на вокзалі їх чекала карета, яка підвозила до готелю.
Із простого кріпака став успішним чоловіком, що лишив по собі вагомий спадок: лікарні, готель, меценатську допомогу. Відповідальний підприємець, що працював не заради власного збагачення, а задля розвитку міста і суспільства. З його життям та спадком кияни мають змогу ознайомитися у книзі, що є в усіх публічних бібліотеках міста. А завдяки міжнародному бібліотечному проєкту, примірники видання потрапили до Польщі, Литви та Німеччини».
Презентація видання приурочена до ювілею — 23 січня 2023 року виповнилося 190 років із дня народження Григорія Гладинюка. І символічно відбулася у стінах ІА «Укрінформ», у будівлі, де колись був «Готель Гладинюка».
Києвознавець Михайло Кальницький.
«У книзі розповідається не просто про Григорія Гладинюка, як одного з героїв київської історії.А на тлі тодішнього міського середовища та контингенту відомих людей, — звернув увагу києвознавець Михайло Кальницький. — Зокрема, Володимир Ніколаєв, за проєктом якого збудовано цю споруду. Ми відзначаємо ювілей Глидинюка. У січні 2023-го також виповнюється 150 років з „натуралізації“ Ніколаєв — у 1883 році він обійняв посаду київського міського архітектора».
Учасники презентації: Олесь Доній, Іван та Ігор Степуріни, Дмитро Палій
Присутні відзначали якість оформлення та доступність викладу видання. Як підкреслив директор БО «Бібліотечна країна» Ігор Степурін, для видавництва було великою честю та відповідальністю втілити цей проєкт. Загальний наклад складає 300 примірників. Книга доступна в усіх публічних бібліотеках столиці.
Мільйон на дітей-сиріт
Над виданням кілька років працювала дослідниця Таїсія Шаповаленко, по крихтах збираючи архівні матеріали.
Авторка книги Таїсія Шаповаленко
«Прізвище Гладинюка колись почула від Ліни Костенко. Зрозуміла, що це моя місія, написати про нього, — пригадує авторка. — П’ять років працювала в архівах. У ряду київських меценатів, Гладинюк займає особливе місце. Як на мене, його спадок Києву найбільший.
Уявіть, мільйон рублів він віддає на будівництво притулку для тих дітей, яких викидали на вулиці. А таке траплялося дуже часто. Григорій сам дуже рано втратив свого сина, і йому боліла кожна дитина, яка залишалася на вулиці. За ці гроші він міг би побудувати ще два таких готелі, або власні палаци. У 1915 році на Батиєвій горі постає 3-поверхова споруда, розрахована на 100 дітей. Вони виховувалися у притулку до 3 років, а потім передавалися у заклад Михайла Дегтярьова».
Видання має архівні ілюстрації.
Чи буде в Києві вулиця Гладинюка
До слова, у Києві є вулиця Михайла Дегтярьова, але досі немає вулиці Григорія Гладинюка.
«Будівля притулку розташована на вулиці Клінічній. І лише 5 років тому на її фасаді з’явилася його меморіальна табличка. На честь нашого мецената варто перейменувати цю вулицю», — звернула увагу Таїсія Шаповаленко
Як пояснив Михайло Кальницький, вулиця Клінічна також має свою історію — раніше на ній розташовувалася клініка Київського університету. Вона теж збереглася, але так сталося, що мережа вулиць змінилося, і будівля клініки наразі розташована на іншій вулиці.
Учасники презентації обговорили важливість постаті Гладинюка для Києва.
Політолог та громадський діяч Олесь Доній висловив пропозицію дати ім’я Григорія Гладинюка іншій вулиці, що розташована поруч, і з якої починається Олександрівська слобідка, — Андрія Головка. Цей радянський український письменник, хоч і класик, але увійшов в історію як вбивця власних дружини та дочки.
Зазначимо, що Григорій Гладинюк та його син були поховані на Байковому кладовищі. Однак у 1960-х цю частину кладовища просто «прибрали», і наразі його могили там немає. Таким чином знищили навіть пам’ять про нього. Як поділилася родичка Григорія Гладинюка Алла Рожева, про видатного чоловіка в родині пам’ятають. Однак публічно згадувати про нього за радянських часів, після «розкуркулення», було небезпечно.
Вочевидь, ми тільки починаємо процес повернення знакових імен в історії Києва. Досліджень та подібних видань ще чекають Галагани, Стефан Кульженко, Олексій Якубенко та багато інших меценатів.
З Байрактаром і ЗСУ: у столиці презентували «Абетку переможців». У час повномасштабного вторгнення в широкий вжиток увійшло багато нових слів — саме їх використали сучасні автори для створення абетки для найменших українців.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото Борис Корпусенко
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
