З генеральним директором КО «Київзеленбуд» Олексієм Королем «Вечірній Київ» говорить про відновлення ландшафтів після Перемоги, новорічні свята, висадження лугових трав у місті та нові «туристичні магніти» у парках столиці.
У ПАРКАХ ПРИКРАСИМО ЖИВІ ЯЛИНКИ
— Олексію Валентиновичу, розкажіть, будь ласка, чи готуються підприємства Київзеленбуду до різдвяно-новорічних свят і яким чином? Чи будуть тематичні фотозони, прикрашені ялинки у парках, інсталяції на розв’язках?
— Наша позиція з цього питання — у дітей має бути свято. Але через умови цього року — без ілюмінації, підсвіток, без додаткових локацій. Ті ялинки, які є в парках, прикрасимо, маємо для цього іграшки. Нічого додаткового з прикрас не закуповуватимемо. Але, щоб для дітей була святкова атмосфера й розрада, постараємося все влаштувати власними зусиллями якнайкраще.
— Чи є особливі плани з озеленення столиці на наступний рік? Зокрема щодо висадження багаторічників та злакових рослин?
Злакові трави висаджують в усіх районах Києва
У парку «Веселка» висаджені багаторічні квіти
— Ми працюємо з багаторічними рослинами вже три роки. В місті є багато клумб, місць, озеленених багаторічними квітами та злаками. Крім декоративного значення, такі посадки мають й практичний сенс — вони невибагливі до змін клімату, й, що важливо, потребують меншого поливу та догляду, викошування, внесення міндобрив. Їм потрібне лише прополювання та санітарне прибирання. А це в умовах, в яких ми зараз знаходимося, й з точки зору подальшої економії бюджету, дуже важливо. З 2019 року ми висадили понад 3,5 мільйони таких рослин — і злакових, і багаторічників.
Зокрема, у Києві ростуть: бруннера великолиста, вербійник багаторічний, герань великокореневищна або журавець, вероніка колоскова, шавлія лікарська, лілейник гібридний, родовик лікарський, лапчатка кущова, панстемон багаторічний, ехінацея, монарда, міскантус китайський, пенісетум, вівсяниця сиза, щучка дерниста, просо сизе, війник діамантовий, війник гостроквітковий, молінія блакитна та ще чимало інших.
Кияни могли бачити практично всі ці рослини компактно висаджені в парку «Веселка». А також у кишенькових парках біля житлових будинків, на транспортних розв’язках.
Кишенькових парків на балансі «Київзеленбуду» вже понад 700. І клумби з багаторічників там гарно виглядають. У цих маленьких парках є потреба лише у санітарному догляді, без використання техніки.
Ми створили клумби з багаторічників й у великих парках, зокрема, у «Перемозі», «Радунці», парку ім. Зерова, Куренівському, на Русанівській набережній, у новому сквері на Оболонській площі, 6, сквері ім. Шаповала. Висадку продовжимо по всьому Києву.
МАКИ ТА ДЗВІНОЧКИ З’ЯВЛЯТЬСЯ НА УЗБІЧЧЯХ ДОРІГ
— Чи будуть у Києві висаджувати лугові трави?
— Разом з Управлінням екології та природних ресурсів КМДА з наступного року запускаємо новий проект з озеленення — висаджування луків. Вже частково визначили локації для посадки. Це розподільчі смуги та ділянки вздовж доріг. Так роблять в усьому світі, адже це сприяє зменшенню перегріву території міст влітку.
Лугові квіти прикрасять узбіччя столичних доріг
На таких локаціях не гуляють люди, проте вони матимуть естетичний вигляд.
Для висадження луків потрібен дещо інший підхід, ніж до озеленення багаторічниками. Маємо підготувати ґрунти, підібрати суміш насіння, розробити систему догляду за такими травами. Сподіваємося, що перші яскраві лучні острівки в Києві з’являться наступного року.
На луках можуть бути як злакові рослини, так і квітучі льон блакитний і червоний, нагідки, волошки, злаки, гіпсофіла, матіола, нігела, ташольція й багаторічні — дзвоники, маки, ромашки.
ГЛІЦИНІЯ ТА ЛАВАНДОВЕ ПОЛЕ НА ТРОЄЩИНІ — НОВІ КВІТУЧІ МАГНІТИ КИЄВА
— Чи буде в наступному році продовжена практика висадження «туристичних магнітів» у парках — пишних островів з рослин одного виду? Яким рослинам надасте перевагу?
— Це ще один спільний з Управлінням екології проєкт, суть якого в тому, щоб кожний з районів зробити особливим за допомогою рослин. Наприклад, своя родзинка є у парку «Відрадний», у сквері на вулиці Чигоріна — там восени висадили гортензії. Магнітами цього року виступили й тематичні клумби, створені в усіх районах столиці, тюльпанове море на Майдані Незалежності.
Гортензія на Володимирському проїзді приваблює киян. Фото: Михайло Марків
Крім того, цього року з Нідерландів Києву передали понад 125 тисяч цибулин, щоби «куточки Амстердама» були в кожному районі столиці.
У планах на наступний рік — створити в парку з водними об’єктами на Троєщині лавандове поле з 2,5 тисячі кущів. Висадимо гортензії на Русанівській набережній, деревовидні кущі церцисів — у парку «Партизанська слава». Плануємо висадити також низькорослі дерева гліцинії у сквері на Львівській площі.
А ідеї тематичних клумб для наших дизайнерів на наступний рік підказує саме життя: ми готуємося до перемоги. В теплицях вже висадили рослини й сподіваємося витримати їх тепловий режим своїми силами, без видатків з бюджету. Перші тематичні панно з’являться у місті вже в травні. Віримо в те, що вони будуть присвячені перемозі.
КИЇВ ОРГАНІЗОВУЄ СПЕЦІАЛЬНУ КОНФЕРЕНЦІЮ З ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЛАНДШАФТІВ
— Чи готуєтеся до післявоєнного відновлення ландшафтів: що це означатиме на практиці, яких територій торкнеться й що потрібно буде зробити?
— Запланували велику онлайн — конференцію фахівців, в тому числі й іноземних, з цього питання.
Для тих міст, які не зазнали великих ушкоджень, це може й не дуже актуальне питання. З іншого боку, вже стає очевидним, що ми не можемо дозволити собі розвиватися екстенсивним методом. Ми повинні звикнути, що кожна наша дія має бути екологічною та економною для бюджету.
Тому прагнемо створювати ландшафти з багаторічних рослин, кущів, які добре генерують кисень й краще охолоджують поверхню міста, ніж газони. Якщо для Києва головну роль у виробництві кисню й очищення повітря грає ріка Дніпро, то для інших міст, де немає великих річок, проблема більш серйозна. Ми обговоримо, як таким містам діяти.
На конференції розглянемо проблеми ландшафтів міст (парки, сквери), які постраждали від обстрілів росії, ландшафти лісові й сільськогосподарські угіддя.
Найбільшої шкоди ворог завдав саме сільгоспугіддям. Потрібно провести оцінку збитків, рекультивацію земель. До такої роботи треба зараз готуватися, адже ми не маємо надлишків чорнозему, щоб ним замінити знищений ґрунт.
Треба також створювати лісозахисні смуги та острівці дерев посеред полів, щоби захистити ґрунти від вітрової та водної ерозії, пом’якшити дію зміни клімату, посух.
Для столиці актуальна проблема відновлення лісів, пошкоджених снарядами, вибухами, фортифікаційними спорудами.
Саджанці для майбутніх лісів біля Києва
У Столичних лісових господарствах збирають насіння для пророщування нових дерев
Дубу червоному відводять спеціальну роль у лісозахисних смугах
Ми розуміємо, що частина дерев через пошкодження кореневої системи незабаром загине. Постає питання: яким чином відновлювати насадження, які породи дерев висаджувати? Про це треба говорити й думати вже зараз. Стане актуальною непопулярна тема санітарних рубок. Для деяких ділянок це буде єдиним можливим варіантом відновлення ландшафтів.
Україна вже має досвід після Другої світової війни, коли змогли відновити й примножити свій лісовий фонд, штучно створюючи ліси навколо Києва. Наразі лісопаркові господарства столиці зайняті тим, що вирощують сіянці та саджанці лісових культур.
ПРО ГРОШІ, ЯКИХ НЕМАЄ
— Прокоментуйте, будь ласка, інформацію, поширену деякими виданнями, що за 8 місяців зеленбудівці столиці уклали договорів на 217, 73 мільйони гривень. Лише «Київзеленбуд» уклав таких договорів майже на 66 мільйонів гривень…
— КО «Київзеленбуд» виконує свою статутну діяльність, і це не лише відновлення та створення нових зелених насаджень, але й створення комфортних умов перебування у парках. Це — поточний та капітальний ремонт парків і скверів, облаштування інженерних мереж. Плюс ті роботи, які були розпочаті в попередні періоди й були розбиті на черги, планувалося їх завершення.
Наразі намагаємося зробити все для того, щоб мати юридичну основу для подальшої роботи, для цього маємо рішення Київради, розпорядження КМДА, які виконуємо. Є невелика сума коштів, яка може бути використана. Якщо роботи не будуть профінансовані, а наразі нам не профінансували жодної копійки, значить, ці роботи не будуть виконуватися. Проте ми повинні, згідно законодавства, проводити закупівельні процедури, визначати переможців, укладати договори, щоб мати юридичні основи на майбутні роботи. І оголошення на Prozorro– виключно юридичне підґрунтя на майбутнє. Фактичне виконання робіт можливе лише за наявності фінансування.
Я маю на увазі такі роботи: продовження робіт на дитячому майданчику — облаштування покриття дитмайданчика. Встановлення огорожі на спортмайданчику у парку, підведення мереж освітлення, каналізування громадської вбиральні. І нічого нового ми не відкриваємо, стрічки не перерізаємо: просто завершуємо ті роботи, що розпочаті у 2021 році.
У новому сквері на вулиці Чигоріна
РОБОТИ ВИКОНУЄМО ТІЛЬКИ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ
— Чи вдалося підприємствам Київзеленбуду провести бодай якісь заплановані перед війною роботи на зелених зонах? Ви про це говорили у травні в інтерв’ю «Вечірньому Києву».
— Із запланованого ми зосередилися на тому, що можемо зробити своїми силами. Наприклад, запустили полив у сквері Київських інтелігентів, своїми силами провели роботи у сквері біля Солом’янської РДА, біля кінотеатру «Кіото», в сквері на Чигоріна. Крім цього, поточний ремонт на вулиці Лондонській в Солом’янському районі, на Володимирському проїзді, 3, у сквері на Вітряних Горах, на вулиці Тростянецькій, 51-53, на проспекті Івасюка (Героїв Сталінграда), 2-Г, на Бульварно-Кудрявській, 2. Те, що могли своїми силами й поточним ремонтом — ми зробили. Окрім висадження дерев і кущів, займалися благоустроєм скверів — всі вони доглянуті, чисті, відремонтовані. Хочемо, щоб наступного року була можливість висадити всі наші квіти з теплиць, кущі, що вирощуємо живцюванням, дерева з власних розсадників.
І наша ідея з тематичними квітниками дуже зайшла киянам, понад пів мільйона людей подивилися на ці клумби, а вживу їх переглянули ще більше громадян. Все це створює наш настрій, все це про надію, любов й нашу віру в перемогу.
«Вечірній Київ» також розповідав, що у столиці впровадили метод гідропосіву трави й догляду за газонами.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
