Людмила Рибчеко розповіла про проєкт. Фото: Музей війни
Назви майже 45 тисяч українських міст та сіл внесли до електронного каталогу
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні зберігають свідчення про загибель у часи Другої світової війни трьох мільйонів військових. І досі з різних куточків світу приходять запити — рідні шукають місця загибелі своїх предків. Але не можуть знайти на картах вказаних сіл та містечок.
Тож у музеї виконали колосальну роботу — створили електронно-картографічний проєкт «Друга світова на мапі України».
Як повідомили у Музеї, робота над проєктом тривала понад десять років. Науковці зібрали дані про назви 44 596 міст, сіл і селищ, їх підпорядкування та географічне положення станом на 1946 і 2014 рр. — від Другої світової до початку російсько-української війни.
«Завершення цієї роботи — це радість, свято, подвиг», — так привітав колектив Музею з завершенням фундаментального проєкту генеральний директор Юрій Савчук.
Адміністративно-територіальну складову доповнюють відомості про війська, цивільне населення тощо. Вражає інформація про села, які до чотирьох разів переходили з рук в руки. А ще відомості про 700 ущент спалених під час німецької окупації сіл і містечок, а також сотні сіл, які були зняті з обліку радянською владою за підтримку українських повстанців.
Інформацію доповнюють факти з історії населених пунктів, які додали до географічних. Це дати окупації та вигнання нацистів та їх союзників — угорську, румунську, італійською армії. Це назви частин, які звільняли населені пункти, і це — дати і місця боїв з УПА, військами Вермахту та НКВД.
Є дані про злочини на окупованих територіях і масові страти євреїв, про села, які спалили нацисти, і села, які радянська влада зняла з обліку за підтримку українських повстанців.
«Тепер завдяки цій фундаментальній роботі науковці Музею можуть дати відповідь про місця загибелі на 7 із 10-ти запитів громадян», — наголосила на презентації проєкту заступниця гендиректора Музею Людмила Рибченко.
Тепер, коли триває російсько-українська війни, цінність електронно-картографічної бази даних Музею набуває особливого значення.
«У військових є потреба вивчення ліній фронту, які є співставними і через 80 років практично накладаються одна на одну», — зауважила Світлана Даценко, координаторка проєкту.
До роковин повномасштабного вторгнення росії на територію України Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував проєкт «Захисники».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
