Для допомоги ботсаду об’єдналися чимало різних людей. Фото: Андрій Горб
Виконавча директорка та співзасновниця благодійного фонду Яна Боброва розповіла про великий проєкт зі створення системи поливу.
Розташований на високому правому березі Дніпра, частково на насипних ґрунтах, київський «великий» ботанічний сад ще з середини 90-х років зіткнувся із проблемою — почали сохнути дерева.
Співробітники носять воду відрами, щоб врятувати особливо цінні екземпляри, але часто це не вдається. Так, через відсутність нормальної системи поливу та аномальну посуху останніми роками загинули дорослі ялини Енгельмана, які висадили у 1944 році.
З осені 2020 року до порятунку дерев долучився благодійний фонд Peli can live, який оголосив збір коштів на спорудження нової системи поливу і залучив для цього благодійників та волонтерів.
Однодумці вже третій рік поспіль знаходять час і можливості, аби допомагати зберегти унікальні колекції Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Про те, як провадити благодійний невійськовий проєкт у час повномасштабної війни розповіла виконавча директорка та співзасновниця благодійного фонду Яна Боброва.
Яна Боброва. Фото: Андрій Горб
— Як починався ваш проєкт?
— Зізнаюся, «Вода для ботсаду» — складний для мене проєкт. Він вимагає постійного залучення. З грудня 2020 року ми почали краудфандінгову компанію, і я дуже хвилювалася у перший рік. Нам непросто давалися перші кроки в проєкті. Допоміг минулий досвід роботи, і рекомендації моїх колишніх колег щодо учасників ринку. Навесні 2021-го, коли ми тільки починали закупівлі, і потрібно було розібратися, що до чого. Але тоді в нашому колективі з’явився Семен Обломей.
Згадую, як він спочатку заглиблювався у різні деталі сам, а потім проводив нам лекції, щодо застосування комплектуючих, що необхідно було купити. Він і структурував наші замовлення та збирав пропозиції від контрагентів.
Мені не доводилося будувати систему поливу раніше, тож переживала, чи буде працювати те, що ми будуємо. Але з першим запуском води, мене попустило. В нас зібралася професійна та націлена на результат команда з Ботанічним садом.
Активісти, волонтери, працівники ботсаду. Фото: Андрій Горб
— Як співпрацюєте власне із ботсадом?
— Нам легко працюється з керівництвом Ботсаду, і це дуже добре, адже наша проєктна діяльність часто вимагає швидких консультацій та рішень.
У нас є робоча група, знаходимося на постійному зв’язку. Ми чітко розділили між собою ролі. По суті, Фонд виконує ролі замовника, будівельної та інвестиційної компаній. Роль проєктного бюро та будівельного підрядника бере на себе Ботанічний сад.
На певні види робіт додатково когось винаймаємо. Коли щось не зрозуміло — ми разом все обговорюємо, всі плюси та мінуси, та приймаємо єдине можливе рішення, враховуючи всі фактори.
Також із співробітниками Ботанічного саду ми працюємо на ділянці — копаємо траншеї разом з волонтерами. Захоплююся тим, як працює з групою Волонтери Ботанічного саду Ольга Похильченко. І саме після розмови з нею, ми занурилися в цей проєкт.
Яна разом із Ольгою Похильченко демонструють важливість води для ботсаду. Фото: Андрій Горб
— Яку роботу довіряєте волонтерам?
— Волонтери мають особливу роль в проєкті. Без них нам було би дуже важко, і все би коштувало значно дорожче. Тому для нас важливо, щоб волонтери знали — їх вклад просто неоціненний. Маю зазначити, що серед наших волонтерів — люди, чия година роботи коштує досить дорого, значно більше, ніж робота по прокладанню та засипанню траншей.
До нас приходять програмісти, банкіри, юристи, інженери, фінансові, комерційні директори, директори компаній.
Я неймовірно вдячна директору СК «Колоннейд» Святославу Ярошевичу за його час, який він проводить на розкопках траншей. Він завжди приїжджає зі своїм інструментом, і не завжди, коли працюють всі. Коли не може бути зі всіма, просить дати йому фронт робіт заздалегідь.
А ще, коли в нас не було кому розвантажувати першу партію труб у 2021 році, саме Святослав відгукнувся. Він із своїм сином Олександром, колегою Романом Бабичем та нашим Семеном Обломеєм розвантажували труби. Такі речі дуже цінуються і запам’ятовуються. Саме страхова компанія «Колоннейд» стала першим корпоративним донором проєкту.
Фото після чергового дня роботи з копання траншей. Семен Обломей з різнобарвними шлангами. Фото з архіву Peli can live
— Серед донорів проєкту є інші компанії? На вашу думку, чому вони долучаються до порятунку дерев?
— Думаю, в кожного свої мотиви — від екосвідомості до тімбілдінгу. Наприклад СК «Перша» мені запам’яталась бажанням висадити дерева великим, дружнім колективом. Це було дуже яскраво. Коли ми почали робити аналіз ділянки, яку вони обрали, виявилося, що за 2 роки на ній було зрізано 6 дорослих дерев через висихання. І так, завдяки СК «Перша», в нас з’явився 64 блок. Спочатку його в планах не було.
Для нашого донора АТ «Сітібанк» (Україна) не важливо було місце, де ми будемо будувати полив, а важливо було отримати максимальний вплив на екосистему через свої дії. Вони «протягнули» воду на ділянку соснових та замість запланованого одного блоку поливу — ми змогли з Банком зробити два.
І зараз на цій ділянці уже ростуть молоденькі модрини західні (Western larch). А ще Банк інвестував кошти в аудіо гід в Ботсаду. Цей проєкт планували запустити навесні 2022 року… Ми дуже вдячні банку, що з поправкою на реалії повномасштабної війни, нам дали можливість зробити паузу. Нині ми повернулися до роботи над цим проєктом.
Схема будівництва системи поливу в ботсаду
Оскільки ми отримали кошти від корпоративних донорів в кінці 2021 року, вагомі елементи системи поливу встигли купити до початку повномасштабної війни. Кінець 2021 року був дуже активним — ми отримали грант від ІСАР «Єднання» в рамках програми дофінансування фінансових ресурсів від Європейського Союзу, тому цей період був присвячений побудові спільноти друзів навколо Ботсаду та пошуку донорів.
Разом з командою Ботсаду ми проводили низку зустрічей в Ботсаду — розповідали про проєкт, про Дендрарій Рубцова, про ландшафтні рішення при його створенні, вивчали колекції дерев та птахів, що живуть або зустрічаються в Ботсаду.
Для волонтерів часто проводили цікаві лекції в ботсаду. Фото з архіву архіву Peli can live
Через те, що сад був закритий з початку війни до кінця травня — не було впевненості, що ми зможемо щось робити у 2022 році, і коли Ботсад відкрили нам довелося дуже швидко адаптуватися та докуповувати необхідні деталі. Влітку ціни були вже іншими. Постійний був стрес через це. Але дуже згуртовано працювали наші волонтери, і їх значно більше доєдналося ніж у 2021 році. Стало зрозумілим, ми зможемо досить багато зробити. Довелося активізували нашу фандрейзингову компанію.
Якщо у 2021 ми побудували 3 блоки системи поливу (423 метри), то влітку 2022 року вже 9 блоків (1520 метрів). Робота в ботсаду стала емоційним порятунком для людей.
23 червня — був перший день відкриття другого сезону волонтерських робіт з прокладання траншей під систему поливу в Ботсаду. А ввечері ми дізналися про загибель Семена у Сіверодонецьку. Семен пішов боронити нашу землю.
Компанія в своїх магазинах запустила серію наліпок із магноліями
— Зрозуміла, що війна змінила плани багатьох. Були такі, що відмовилися від співпраці?
— Наприклад рішення підтримати проєкт #водадляботсаду компанія JYSK прийняла ще восени 2021 року, але почалася війна, і вони зосередили на іншому. Компанія закрила 7 магазинів через їх руйнацію і окупацію частини території України (в таких містах як Херсон, Мелітополь, Нова Каховка, Гостомель, Миколаїв). Крім того, компанія зосередилася на благодійній допомозі ЗСУ, ветеранам, та гуманітарному напрямі. Це і відбувається зараз. Але вони не забули і про ботсад!
У співпраці з нашим фондом у своїх київських магазинах запустили продаж наліпок із оригінальними зображеннями магнолій. І кожен, хто хотів допомогти магноліям — мав можливість це зробити.
Адже всі кошти, зібрані з продажу наліпок, спрямують Фонду задля фінансування системи поливу ділянки цих прекрасних дерев. Особливість наліпок в тому, що всі фотографії подаровані друзями Ботсаду та Фонду. А ще на підтримку проєкту 8 березня JYSK влаштував благодійний «Забіг під Магноліями». Цього разу учасники забігу — співробітники компанії, але в майбутньому хочемо продовжувати цю гарну традицію та залучити покупців компанії.
— Ви розповідаєте про «великих» гравців, а інші?
— У нашій групі підтримки є дві школи: СЗШ №5 та 6А клас Новопечерської школи. В першому випадку — діти влаштували ярмарок на території школи, а в другому — передали нам залишок від батьківського фонду класу на проєкт — #вашедеревовботсаду.
Величезним драйвером цього проєкту є приватні особи-благочинці. Люди, які підтримують його різними сумами, від 15 грн до 25 000 грн.
Саме заради них ми вирішили, що найкращим способом звітування перед людьми буде розміщення публічної звітності проєкту на сайті Фонду, адже в нас немає всіх контактів для зв’язку
Цей досвід ми використали в роботі над проєктом #теплодляоранжерей. Завдяки приватним доброчинцям вже з’явилося цілих 2 блоки поливу. Будь-яка сума має значення, адже перетворюється в реальні метри системи поливу.
Ми щиро вдячні кожному, хто підтримує будівництво системи поливу в Дендрарії Рубцова, хто надає можливість деревам отримати рятівну воду і вижити!
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
