
Зізнайтеся, що може бути кращим зранку, ніж чергова публікація в дусі «10 прикмет, що ви говорите з обмеженою людиною». Складається враження, ніби її автор — «домашній» Шерлок із фейсбука, котрий на основі одного коментаря готовий визначити ваш розумовий коефіцієнт, розмір рахунку в банку і навіть тип улюбленого сиру.
Ми також полюбляємо такі переліки, але ще більше нам подобається з’ясовувати, чи потрібно викидати половину свого лексикону, щоб мати вигляд розумнішого. Давайте розглянемо найпоширеніші «індикатори дурості» та поглянемо на них із почуттям гумору та розсудливо.
«Від слова зовсім»
Цей незграбний красень, який з’явився в нашій мові з російського інфопростору. Так, це запозичення. Так, воно дещо дратує слух перфекціоністам, які звикли до гармонійних «аж ніяк», «абсолютно ні» або «аніскілечки».
Але чи робить воно людину нерозумною? Звісно, ні, просто виказує звичку перебувати в інтернеті. Це мовний мем, вірус, який зникне так само швидко, як і виник.
«Ну, це…», «типу», «словом»
Слова-паразити — вічний головний біль для мовних естетів. Складається враження, що людина, котра їх використовує, має обмежений запас слів, як у шпаргалці.
Але часто ці слова — лише звук, мозок вже помчав уперед, а язик просто за ним не встигає. У той час, як ви кажете «ну, це…», ваш мозок шукає визначення для опису. Навіть генії говорили «е-е-е», коли обмірковували нову теорію.
«Навкруги самі ідіоти»
Коли людина регулярно поширює в світ, що лише вона одна є мудрою серед натовпу неуків, це дійсно може бути тривожним сигналом. Але не так про IQ, як про ефект Даннінга-Крюгера: чим менше людина знає, тим більше вона впевнена у своїй геніальності.
Розумні люди також помічають помилки і, повірте, часто закочують очі. Але вони роблять це тихо або з іронією, а не з піною біля рота. Вони усвідомлюють, що світ занадто складний, щоб ділити його на «я — молодець», а «всі інші — дурні».
«Що-що ти сказав(ла)?»
Перепитування — показник того, що мозок людини «перевантажений». Справді? А можливо, в кав’ярні гучно звучить музика, або ваш співрозмовник просто «замислився», думаючи про вечерю? Зрештою, краще тричі перепитати, ніж ствердно кивати, а потім зробити щось не так «бо я так почув(ла)».
«Я не це мав(ла) на увазі»
Визнати свою помилку, конкретизувати думку та спробувати пояснити по-іншому — це ознака емоційного інтелекту. По-справжньому нерозумна людина буде наполегливо стояти на своєму, навіть якщо її вислів образив всіх довкола і не мав жодного сенсу. Розумна людина скаже «постривай, я невдало сформулював(ла)».
«Я нікчемний(а)» vs «Я геній»
«Я нікчемний(а), у мене нічого не вийде», — так часто говорять люди із синдромом самозванця, який дуже поширений серед висококваліфікованих спеціалістів та науковців. Вони так багато знають, що розуміють, скільки ще не знають.
А ось показник нарцисизму може звучати так «Я найкращий(а), слухайте мене». І, на жаль, нарцисизм може траплятися і у дуже розумних людей.
Сучасний сленг: «крінж», «рофл», «вайб»
Улюблена тема мовних снобів. «Як може доросла людина говорити «крінж»?». А так само, як колись наші батьки казали «уяви собі», а діди — «хай йому всячина».
Мова — це не музейний експонат за склом, з якого потрібно здувати порошинки. Вона еволюціонує, хочемо ми цього чи ні. Іноді сказати «це повний крінж» набагато влучніше передати емоцію, ніж довго її роз’яснювати.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Що б ви обрали: завжди контролювати свою мову та образ, щоб викликати повагу, чи дозволити собі бути «неправильним», але справжнім у спілкуванні?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🧠 Чистота мови та інтелектуальний імідж ❤️ Щирість та комфортне самовираження 🤔 Часто змінюю стиль залежно від обставин
📊 Карта думок
🧠 Чистота мови та інтелектуальний імідж 0% ❤️ Щирість та комфортне самовираження 0% 🤔 Часто змінюю стиль залежно від обставин 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
