У 2025 році, через дев’ять років після дебюту, вийшов фінальний розділ п’ятого сезону, поклавши кінець історії Гокінса. Те, що зародилося як невеликий задум, завершилося всесвітнім фурором: підсумкові епізоди залучили до екранів небачену публіку, а загальний час перегляду всіх сезонів перевищив відмітку в декілька мільярдів годин.
Короткий виклад — з чого починається сюжет
1980-ті, місто Гокінс. Дорослі зайняті рутинними справами, діти бавляться в «Підземелля і дракони», але раптово в колективі приятелів зникає хлопчина Вілл, а натомість в містечку виникає незнайома перелякана дівчинка з витатуйованим числом 11 на руці, котру починають іменувати Од (Одинадцята). Вона володіє незвичайною здатністю до телекінезу. Також її розшукують секретні служби. І вона знає, як відшукати Вілла. Таким чином дає старт перший сезон «Дивних див».
Від експерименту до найбільш очікуваного телешоу
Зниклі юнаки та супердівчинка в фабулі з’явилися не випадково — глядачів відсилають до переказу таємного проєкту «Монток». Шанувальники конспірології вірять, що з 1940-х по 1980-ті на острові Лонг-Айленд, штат Нью-Йорк, американські спецслужби досліджували межі можливостей людей, зокрема дітей, та людського мозку. Вони прагнули розвинути у піддослідних схильність до телекінезу, телепортації та інших супергеройських можливостей. Проте дослідження не привели до бажаного результату — в деяких учасників виявили психічні відхилення, «Монток» припинили, документацію про нього засекретили. Для американців та поціновувачів теорій змови з усього світу цей проєкт лишився таємницею.
Режисери «Дивних див», брати Даффери, надихнулися цією історією та виявили бажання по-своєму розповісти про неї. Водночас вони не знали, чи припаде до душі глядачам науково-фантастичний серіал про дітей та надздібності в оточенні 80-х.
Девід Гарбор згадував у бесіді, що після прем’єри першого сезону актори були впевнені — телешоу прикриють. З цієї причини фінал першого сезону був настільки неоднозначним: зникнення Од виглядало як завершення усієї історії. Проте показники внесли ясність. До виходу п’ятого сезону в 2025-му «Дивні дива» вже знаходилися в одному переліку з «Гаррі Поттером», виховавши ціле покоління акторів і шанувальників.
Якими б не були очікування акторів і постановників, «Дивні дива» отримали високу оцінку від глядачів і критиків. І так ставалося з кожним новим сезоном.
Перший встановив рекорд за переглядами у 2016 році: чотирнадцять мільйонів за перший місяць показів. Другий сезон увійшов до Книги рекордів Гіннеса у 2018 році як найбільш популярний оригінальний телесеріал. Третій сезон у 2019 році переглянули сорок мільйонів глядачів. Рекорд встановив також четвертий сезон у 2022 році, набравши чотири мільярди хвилин переглядів впродовж першого тижня після релізу.
Зараз, через десять років, серіал входить до списку культових та, подібно до «Гаррі Поттера», виховав нове покоління молоді та змусив їхніх батьків відчути ностальгію за 80-ми.
Чому «Дивні дива» користуються таким попитом
У «Дивних дивах», на відміну від багатьох інших популярних серіалів, поступово розкриваються сюжетні лінії всіх ключових персонажів — творці намагаються не концентрувати увагу глядачів на єдиному героєві, щоб ми могли знайти характер та образ, з котрим можемо себе ідентифікувати.
Наприклад, еволюція Стіва Гаррінґтона — одна з найбільш реалістичних у серіалі: із самозакоханого короля школи він трансформується у «няньку» для дітей і дбайливого приятеля, котрий готовий самостійно боротися з чудовиськами з іншого виміру, демопсами. Глядачі полюбили Стіва, оскільки його шлях — оповідь дорослішання, сповнена помилок, але така, що дозволила герою віднайти себе.
У кожен сезон режисери додавали відсилання до різноманітних теорій змови, питань часів холодної війни та протистояння між США і СРСР. Шпигуни, таємні лабораторії, справжні наукові концепції про паралельні світи, результати експериментів минулого та дуже дивні ворожі істоти — все це постійно тримає в напруженості та додає у життя серіального адреналіну.
Усе науково-фантастичне в розповіді переплетено з реальними та зрозумілими проблемами і питаннями підлітків і батьків: пошук знайомих, відчуття ізоляції в новому навчальному закладі, перше почуття, незмінне прагнення знайти собі пригоди — у молоді, а у дорослих — віднайти час для спокою, умиротворення та для турботи про дітей.
Фінальний сезон, котрий з’явився торік, став справжнім випробуванням для аудиторії. Сюжетні лінії, пов’язані зі зникненням Голлі Вілер і мандрівками Макс закутками пам’яті у Задзеркаллі, тримали в напрузі до останніх хвилин. Даффери професійно замкнули коло історії, повернувши нас до початку — до дружби, котра міцніша за будь-якого монстра.
Серіал призначений не лише для батьків з дітьми, але й для гіків — тих, хто захоплюється «Підземеллям і драконами», обожнює уроки фізики та ніколи не намагатиметься стати улюбленцем школи. «Дивні дива» частково відродили гік-культуру. Серіал дає зрозуміти глядачеві, що бути гіком — не означає бути ізгоєм. Як промовив Джонатан Баєрс Віллу в другому сезоні: «Так, ти дивак, а ти хочеш бути нормальним? Хочеш бути як усі? Бути диваком — це найкрутіше!».
Публіка «Дивних див» — тінейджери, тобто найактивніші користувачі соцмереж, які допомагають популяризувати телесеріал. Ролики з ним стали вірусними після виходу четвертого сезону у 2022 році: ті самі гіки монтували уривки з улюбленими героями та їхніми коронними фразами, вони наповнили TikTok, де всі тепер генерують божевільні теорії про долі героїв і про розвиток сюжету, а ще пишуть фанфіки та вигадують мерч. Людина, котра не знайома з «Дивними дивами», споглядаючи за цим, точно хоча б один епізод перегляне.
Тенденція на ностальгію. Стрімінгові платформи задовольняють потреби користувачів у контенті, який здатен перенести їх у минуле: створюють кінострічки, телешоу та літературу, пов’язані з відомими історичними подіями, вбранням, музикою та іншими елементами часу. Велика частина глядачів «Дивних див» навіть не жила у 80-ті — час дії серіалу. Але атмосфера, котру вдалося створити завдяки декораціям, одягу, саундтрекам, а найважливіше, акторській грі, перемістила всіх на сорок років назад і за п’ять сезонів встигла стати звичною. Комікс «Камазотц», котрий читає Голлі, моделі кросівок у хлопців, дизайн Pepsi, пишна зачіска Стіва Гаррінґтона — подібні деталі відтворюють Америку минулого.
Місце «Дивних див» у поп-культурі
Це перший великий телесеріал Netflix, завдяки якому стрімінгова платформа стала в один ряд з найкращими творцями кінофільмів і телешоу — НВО та Apple. Серіал довів, що Netflix здатен створювати не тільки контент, а й культурні події. Наприклад, на честь прем’єри вже котрий рік проводяться глобальні рекламні кампанії: в Іспанії оздоблюють метро і навіть замінюють каналізаційні люки на портали в Задзеркалля.
«Дивні дива» привернули широкий інтерес глядачів до вінілу та ретро треків.
Будь-яка композиція, обрана музичними продюсерами телесеріалу, стає популярною та вірусною. У першому сезоні нею стала Should I Stay or Should I Go від The Clash, однак культовим став трек Кейт Буш Running Up That Hill з четвертого сезону. Він пов’язується з героїнею Макс, котра мчить під пісню через Задзеркалля і повертається в реальність, до друзів.
Мультивсесвіт «Дивних див»
Серед головних особливостей «Дивних див» — чисельність культурних відсилань, пов’язаних із кіно, музикою, настільними іграми, тобто із системою впізнаваних кодів, за допомогою котрих глядач зчитує атмосферу та мету епізоду.
Приміром, перший сезон, де показується таємнича Од і демонструється її особисте життя в будинку Майка, у багатьох аспектах переплітається з кінострічкою «Іншопланетянин». Незрозумілу істоту також увечері в лісовій місцевості знаходить група дітей, у новій оселі іншопланетянин приміряє перуку (як і Од) та вдягає плаття, щоб його відмінність від людей була не настільки очевидною. Однак найяскравіша відсилання заховалася в 7-й серії, коли, рятуючись від «Тата» на велосипеді, Од завдяки телекінезу підіймає вгору автомобіль спецслужби, котрий перекриває шлях до втечі. Точнісінько така сама сцена трапилась у кінострічці 1982 року: хлопці разом з іншопланетянином утікали від правоохоронців, і істота підняла їхні велосипеди в повітря, щоб вони могли піти від переслідування.
Крім того, у першому сезоні є багато відсилань до кінострічок «Чужий» і «Чужі» — переважно це відчутно в постановці кадру та атмосфері фільму жахів. В обох світах у реальний світ проникає щось непізнане, і зіткнення з ним небезпечне. Іншопланетяни порівнюються з демогоргонами, котрі також народжуються з яєць, швидко розвиваються та нагадують за будовою тіла людину, однак вирізняє їх від нас структура голови: у демогоргона відсутнє обличчя, лише дивна паща, а у Чужого у фільмі — витягнута голова і немає видимих очей.
Ще серед подібних яскравих прикладів — вбрання головних героїв на Геловін у другому сезоні: Вілл, Майк, Дастін і Лукас обирають костюми мисливців за привидами. В епізоді, де горді мами сфотографували дітей і відправили їх до школи, лунає також саундтрек з кінострічки: «Who you gonna call? Ghostbusters!». І це знову відсилає глядача до жанру наукової фантастики, оскільки ідея привидів і демонів — невід’ємна частина франшизи «Мисливців на привидів», котра проходить червоною ниткою і крізь п’ять сезонів «Дивних див».
Не настільки помітна, але важлива відсилка є в четвертому сезоні — до кінострічки «Кошмар на вулиці В’язів». Глядач уперше знайомиться з батьком Векни, Віктором Крілом. Цю епізодичну роль зіграв Роберт Інглунд — актор, котрий зіграв і Фредді Крюгера. Однак у телесеріалі він виступає в ролі жертви — батька, котрий постраждав від жорстокості сина. Векна стає своєрідним Фредді Крюгером, і на це, наприклад, натякає його рука, котрою він накриває обличчя жертви перед тим, як ввести її в транс. Аналогічно замахується Фредді Крюгер. Ім’я Ненсі Вілер, однієї з головних героїнь «Дивних див», також відсилає до всесвіту фільмів жахів: головна героїня «Кошмару на вулиці В’язів» — її тезка. І врешті-решт, Векна, як і Фредді Крюгер, з’являється дітям у сновидіннях, лише Крюгер робить це уві сні, а Векна відтворює жах у трансі, використовуючи головні страхи своїх жертв.
Звісно, куди ж без «Гаррі Поттера». Після виходу першої частини фінального сезону уся увага фанатів зосередилася на новій паралелі — збігах у сюжетній лінії «Дивних див» і поттеріани. Очевидна схожість між головними героями, Гаррі та Віллом: обидва хлопчини врятувалися після зіткнення зі злом — лордом Волан-де-Мортом і Векною. Вони обидва набули частину сили лиходія і виявилися фізично пов’язаними з ним: Гаррі став горокраксом Темного Лорда, а Вілл ще у другому сезоні почав бачити події очима демопсів, у п’ятому — демогоргонів, тобто створінь, пов’язаних з Векною, та отримав надздібності. Однак якщо Гаррі Поттер здобув перемогу над злом 18 років тому, коли Джоан Роулінг опублікувала останню книгу саги «Дари Смерті», Віллу Баєрсу, Ел та іншим героям битва зі злом лише належить.
Що ще подивитися фанатам «Дивних див»
Якщо післясмак від фіналу ще не минув, а відчуття пустоти вимагає заповнення, зверніть увагу на ці проєкти:
«Воно: Ласкаво просимо в Деррі» (2025) — довгоочікуваний приквел Кінга, що вийшов нещодавно. Той самий вайб «клубу невдах», тільки зі ще більш зловісним підтекстом.
«Пітьма» (2017-2020) — якщо вам сподобалися ігри з плином часу в п’ятому сезоні, то цей німецький шедевр обов’язково вартий перегляду.
«Супер 8» (2011) — класика від Дж. Дж. Абрамса, котра ідеально передає ту саму атмосферу підліткової дружби та секретних лабораторій.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Що для вас стало головним магнітом у серіалі: щирість героїв чи атмосфера минулого?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🫂 Герої та дружба 📼 Стилістика та ретро 🤔 Свій варіант / Досвід
📊 Карта думок
🫂 Герої та дружба 0% 📼 Стилістика та ретро 0% 🤔 Свій варіант / Досвід 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!