“Нацмузей – цілий всесвіт”: слова очільниці Національного музею історії України Олени Земляної

У липні 2025 року одну з найбільших музейних установ країни — Національний музей історії України — очолила очільниця Департаменту правового забезпечення Міністерства культури, спеціалістка з питань культурної політики та охорони культурної спадщини Олена Земляна.

Вона обійняла цю посаду після того, як музей наприкінці 2024 року наразився на значну репутаційну скруту. Його тогочасний директор, історик і археолог Федір Андрощук відбув у закордонне службове відрядження і не повернувся. Згодом виявилося, що до цього він подавав прохання про звільнення, але Міністерство культури його не задовольнило.

Суспільне Культура поцікавилося в Олени Земляної, яка керує в національному музеї вже пів року, як вплинула на інституцію відсутність очільника, які проблеми їй перейшли у спадок і які зміни вже відбулися в музеї за цей час.

Як ви зважилися очолити національний музей після такої тривалої відсутності керівника?

У мене не було напруження, що тут можуть чекати якісь непередбачені ситуації, оскільки мені часто траплялося брати участь у складних обставинах. Не було в моєму досвіді моменту, де просто можна отримувати задоволення від своєї діяльності та займатися тихою плановою працею. Напевно, я можу бути тут корисною саме тому, що можу пристосовуватися до ситуацій, які нині відбуваються.

У мене є бачення, як слід організовувати роботу, щоб утримувати під наглядом базові основні процеси, при цьому не припиняти вже розпочаті процеси, які мають завершуватися.

Тому, зізнаюся, у мене було уявлення, що тут буде чимало питань, які потрібно розв’язувати, але щодня я знаходжу нові, про які я навіть не підозрювала. Це своєрідний досвід.

Можливо, зараз моя місія тут полягає в тому, щоб спробувати розв’язати довготривалі проблеми, які просто накопичувалися. Справді, можливо, їх не видно зовні, але вони стримують добрі ініціативи. Тому мені приємно бути тут, у цьому колективі, і мені хочеться зробити щось гарне, щоб дійсно закласти міцний підмурок для майбутнього розвитку.

Звучить ніби музейний кризовий менеджмент.

Приблизно так. Насамперед, з огляду на те, в якій ситуації я опинилася… Оскільки тривала відсутність очільника дуже вплинула на процеси. Треба було залучатися до певних критичних ситуацій, щоб це врегулювати.

Через пів року можу стверджувати, що ми можемо перевести дух у певному розумінні, оскільки повертаються наші партнери, які раніше припинили з нами співпрацю. З’являються нові партнери.

Отже, відкритість нашої діяльності сприяє тому, щоб розширювати партнерські можливості, будувати нові плани та започатковувати нові програми.

Олена Земляна вже пів року керує Національним музеєм історії України. надано Суспільне Культура Національним музеєм історії України

Отже, ці ваші пів року на посаді пішли на унормування ситуації?

Тут немає меж до ідеалу, стабілізуватися можна досить довго. Є просто розуміння, що принаймні вже є з ким працювати, можна далі планувати й розгортати певні напрями.

Тобто цей спокій існує зараз для того, щоб була можливість переглянути внутрішні процеси та розширювати нові можливості.

Вважаю, спокій і стабільність дуже важливі для такої великої інституції, як національний музей — масштабної і за віком, і за значенням.

Це якщо говорити про процес. Бо якщо говорити про щоденну діяльність, вона зовсім неспокійна.

І це саме той період, де зараз я опинилась у потрібний час, оскільки кожен день у нас якісь виклики. День очільника музею (не лише нашого, а й усіх музеїв в Україні, заповідників, загалом закладів культури) починається задовго до офіційної години відкриття.

Чимало питань потрібно узгодити, щоб розпочати робочий день. Наприклад, тривоги: чи може бути колективна робота, коли оголошена повітряна тривога або вона тривала, бо це також впливає на режими роботи. Довготривала відсутність світла, тепла теж вносить певні корективи. Погодні умови, які цієї зими були найскладніші за багато років.

Це все потрібно враховувати, щоб розуміти, чи ми можемо розпочати робочий день так, як його планували. Чи можемо проводити заходи або приймати відвідувачів. Це все фактично може вирішуватися протягом дня і коригуватися декілька разів.