“Ми пережили цю зиму, найтяжчу за всі роки війни”, — проголосив Зеленський у своєму першому весняному зверненні до українців. Згідно із словами президента, протягом цієї зими Україна зазнала атак більше ніж 700 російських ракет, причому особливу роль серед них відігравала балістика.
Конкретно балістичні атаки на Київ спровокували найбільш відчутні руйнування на ТЕЦ. Внаслідок них на початку січня, під час морозів у понад -20°C, без обігріву залишилася половина багатоповерхівок столиці. І до цього часу без обігріву знаходяться більше ніж 1100 будівель — у тому числі ті, які обігрівала Дарницька ТЕЦ. Відновити їм постачання тепла до завершення цього опалювального сезону неможливо, запевняють у владі. Проблему слід вирішити до наступного опалювального сезону, проте єдиного бачення, як забезпечити стабільну роботу енергетичної системи Києва в умовах російських атак, не існує.
Суспільне розбиралося, чи зможе Україна відновити обігрів у столиці до наступної зими та які пріоритети в підготовці висуває для себе держава.
Підсумки зими
Система опалення у Києві влаштована нерівномірно. На лівому березі столиці головні центри підігріву води, тобто теплоносія в батареях домівок, – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), ТЕЦ-6 на Троєщині, а також підприємство з термічної обробки відходів "Енергія". На правому березі — ТЕЦ-5 і приблизно 150 котелень. Загалом, за станом на 2020 рік у Києві майже 95% будинків залежать від централізованого обігріву.
Саме через концентрацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалося залишити частину його жителів без обігріву до кінця зими. У першу чергу йдеться про будинки, які залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, із 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев'ять повітряних ударів, під час яких застосувала 13 ракет. З них п'ять влучили в ніч на 3 лютого.
Внаслідок пошкодження Дарницької ТЕЦ 1129 житлових будівель залишились без обігріву та електропостачання — це більше ніж 300 тисяч споживачів. Пошкодження ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були меншими, відновити їх функціонування вдалося в середині лютого.
Однією з основних проблем цьогорічного опалювального сезону, окрім, власне, російських атак, стала рекордно холодна зима, вважає керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас пошкодження ТЕЦ у Києві були і в попередні роки. Однак тоді ми перебували в умовах значно теплішої зими, не виникало потреби щоразу зливати воду”, — зазначає він.
Морози ж ускладнювали ремонтні роботи та робили їх тривалішими. Зокрема, у деяких будівлях столиці були прориви труб, що збільшувало період ремонту.
Жінка заходить до намету рятувальників у морозний день, встановленого для тих, чиї будинки залишилися без електрики чи опалення, Київ, 18 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Що конкретно потрібно відновити
На даний момент найбільш складною залишається ситуація в Дарницькому та Дніпровському районах, де обігрів забезпечувала ТЕЦ-4. Станом на кінець лютого керуюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції продовжують розбирати завали та прибирати пошкоджені ділянки. А також одночасно “виконується ремонт і заміна окремих вузлів і систем, а також посилення інженерної та технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, ремонт станції “здійснюється за рахунок ресурсів підприємства та підтримки акціонера”, зазначають у компанії-власниці. І додають, що фінансова підтримка від міської влади Києва чи інших владних інституцій не надходила.
Чи може перешкоджати відновленню Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності? Про це запитали народні депутати в міністра енергетики Дениса Шмигаля під час його відвідування парламентського комітету. Згідно зі словами міністра, це складнощів не створює.
План відновлення ТЕЦ, згідно з міністром, полягає у використанні обладнання з ТЕЦ у Каунасі та Ризі. Для цього представники держави їздили до Литви та Латвії. “В ці дві поїздки ми знайшли вузли та обладнання, яке слід сюди привезти та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення протягом літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — розповів Шмигаль.
Також у Києві планують демонтувати обладнання з недіючої ТЕЦ-2 і встановити його на пошкоджених обʼєктах.
Енергетик ремонтує секції Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкодженої внаслідок російських авіаударів, Київ, 4 лютого 2026 року. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України призвели до відключення світла, опалення та водопостачання у декількох районах Києва. Getty Images/AFP/Roman Pilipey
Чи потрібна децентралізація
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці написав, що без незалежної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може замерзнути.
“Навіть якщо влити мільярди гривень чи може навіть доларів у відновлення зруйнованих ТЕЦ — країна-агресор буде туди цілити. І знову припиниться теплопостачання. Вихід один — десятки й сотні невеликих об'єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз забезпечують тепло. Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його погляд, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно звести 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Погоджується з Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Однак вважає, що доцільніше йти двома шляхами: відбудовою існуючих ТЕЦ і будівництвом нових котелень.
“Ми, ймовірно, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її ж захистити неможливо. Росіяни знову направлять пʼять балістичних ракет і сотню дронів — і все, жодна ППО не захистить. Знову ризикувати так не можна, — каже Суспільному Омельченко. — Тому потрібно йти паралельним шляхом і будувати децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також варто розглядати варіанти термомодернізації будинків, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових насосів.
Польова кухня та намети для обігріву, розгорнуті підрозділами ДСНС у Деснянському районі Києва, який залишився без опалення після пошкодження ТЕЦ-6, 27 січня 2026 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Іншої точки зору дотримується директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оголошений Шмигалем план дій уряду. Згідно зі словами Харченка, здійснити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реалістичний шлях для забезпечення обігріву в столиці наступної зими — відновлення існуючих потужностей. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої знайшли майже ідентичну станцію в країнах Балтії, вимагатиме і фінансів, і адаптації обладнання.
“Навіть за дуже попередньою оцінкою робіт по Дарницькій ТЕЦ йдеться про приблизно 100 мільйонів євро. І паралельно треба будувати максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — говорить він. — Також є дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) сталося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити іноді проблема. А потім це обладнання треба ще й поставити на місце. Тож це дуже непросте інженерне завдання”.
Для створення мережі децентралізованого обігріву потрібно більше часу, зазначає Харченко. Для кількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, наприклад, для Троєщини знадобиться газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж говорив і міський голова Києва Віталій Кличко, коли заявляв, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сперечаються
Згодом Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому визначили, що для проходження зими Україна повинна залучити близько 5 мільярдів євро. Головними пунктами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До початку зими ці установки повинні додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла та водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання у столиці, поки що невідомо, адже Київ свого плану, який би задовольнив РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму”, — заявив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі відстоював поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — безумовно, потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не будуть допомагати”, — написав Кличко.
Згідно зі словами Зеленського, через тиждень Київ має представити вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може долучитись радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр із відновлення Олександр Кубраков.