Київ представив евакуаційні вагони “Укрзалізниці”: досвід, що переймають європейські держави.

У Києві 12 березня відбулася демонстрація вагонів Укрзалізниці, які вже протягом 4 років повномасштабної війни використовуються для евакуації травмованих українців. Залізничники продемонстрували вагон-реанімаційний пункт, здатний вмістити 5 важко травмованих, а також вагон для 10 поранених із травмами середньої тяжкості. У них є апаратура для проведення хірургічних маніпуляцій.

Суспільне розпитало про особливості цих вагонів в УЗ, у лікарки, що працює на евакуації, та у військового, якого три роки тому транспортували подібним вагоном.

Керівник пасажирського відділу Укрзалізниці Олександр Шевченко повідомив Суспільному: такі потяги почали функціонувати в УЗ ще у 2022 році — у березні того ж року були зібрані перші з’єднання потягів.

На сьогоднішній день в Україні працюють 6 оновлених вагонів-реанімацій, кожний з яких може транспортувати 5 важко травмованих.

Представник розповів про спорядження в подібних вагонах — по суті, тут розташована повноцінна операційна та мінілабораторія, якщо виникає потреба взяти у пацієнта зразки для аналізу. Присутні кисневі генератори, станції для переливання крові, наявні всі прилади, необхідні для інтубації легень.

Евакуаційний вагон-реанімація Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

На початкових етапах вторгнення волонтери, медичні працівники з різних куточків країни і навіть світу обладнали таку систему з нуля, не маючи у своєму розпорядженні жодних ескізів, жодного світового ноу-хау, яке можна було б використати. Оскільки востаннє евакуаційні медичні вагони, за словами Шевченка, використовувалися у Першій світовій війні. Зараз у парку УЗ налічується 70 медичних вагонів.

На початку великої війни до цього процесу приєдналися 20 волонтерів "Лікарів без кордонів", які ще займалися вивезенням поранених з Маріуполя Донецької області, доки це було можливо.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Сьогодні ж лікарі на евакуації представляють абсолютно різні регіони, а за ці 4 роки долучалися також іноземці.

"Я пригадую лікарів зі Швеції, з Бельгії, зі Швейцарії, тобто з абсолютно різних держав. Молоді хлопці та дівчата приїжджали для того, щоб обмінятися досвідом, зайнятися волонтерством і надати допомогу. Зараз це вже більш професійна, налагоджена процедура, в якій найкращі лікарі та найкращі анестезіологи країни допомагають врятувати життя", — додав Шевченко.

Евакуаційні вагони на регулярній основі курсують із прифронтових областей, вивозячи травмованих до стабілізаційних пунктів і далі — до лікарень великих обласних центрів. Маршрути розробляються залізничниками.

"Ми не оприлюднюємо маршрути зі зрозумілих причин, не повідомляємо точки посадки та висадки. Ці поїзди рухаються за окремим графіком під диспетчерським контролем. Для нас це є одним із першочергових стратегічних перевезень", — говорить Олександр Шевченко.

Евакуаційний поїзд, за його словами, — ціль для армії РФ. Теоретично, він може стати об’єктом атак з повітря. З цією метою персонал поїзда розробив порядок дій на випадок атаки: ліжка тут обладнані коліщатками, і в разі небезпеки команда може в лічені секунди вивезти людей разом з апаратурою в безпечне місце.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Увесь цей досвід, за словами Шевченка, демонструє винахідливість українців, і його переймають експерти з-за кордону:

"Зараз ми вже володіємо практикою, яку копіюють держави Європи. До нас приїжджають — ось нещодавно норвежці були присутні на зустрічі, і вони, по суті, переймали цей досвід. Тому ми з радістю ділимося тією інформацією, яка точно не зашкодить нашим планам, у межах безпеки".

Посадовець УЗ наголосив, що якщо на початку вторгнення до медичної евакуації за допомогою залізниці активно долучали волонтерів, то наразі держава — зокрема Командування медичних сил ЗСУ — перебрала це на себе.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук зазначив, що на початку повномасштабної агресії Росії стало зрозуміло, що Збройні сили не можуть своєчасно і швидко забезпечити необхідну медичну допомогу пораненим, не маючи ефективного способу для евакуації. Тому на той момент головним завданням стало налагодження лікувально-евакуаційних заходів. За підтримкою звернулися до залізничників, разом із ними та волонтерами налагодили перевезення поранених бійців залізницею з прифронтової зони.

"Важливо вчасно доставити пораненого на етап спеціалізованої допомоги, це забезпечить йому збереження життя, і надалі дасть можливість вчасно проводити необхідне реабілітаційне лікування", — підкреслив командир.

Казмірчук додав, що у зв’язку з тим, що засоби евакуації зараз інтенсивно використовуються, вони потребують оновлення та модернізації: новітнього медичного обладнання, справної інфраструктури, сучасних енергоощадних технологій.

Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. До цього вона працювала цивільною анестезіологинею, але з початком війни її залучили через необхідність розширення медичної служби. Вона повідомила Суспільному про нерегламентований графік роботи, що сама вона не здійснювала на борту поїздів оперативних втручань і що евакуаційні поїзди хоч і не під’їжджають до "нуля", але максимально близько наближаються до тих вокзалів, де можна забрати пацієнтів зі швидких допомог.

"Технічно складніше працювати [аніж у цивільних лікарнях], тому що ти постійно рухаєшся, і є якісь маніпуляції, які потребують чіткості твоїх дій, особливо руками. Але справляєшся, пристосовуєшся до тих умов, тих вібрацій. За потреби можна попросити машиніста трохи зменшити швидкість, якщо вже така є дійсно потрібна", — ділиться Ольга.

Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Одним із поранених бійців, якого було евакуйовано поїздом, є Дмитро Ленартович, актор театру та кіно, заслужений артист України та офіцер ЗСУ. Він отримав поранення в Соледарі у 2023 році, коли доставляв боєприпаси побратимам і потрапив під щільний вогонь.

"Я опинився в бронетранспортері, на броні. І їхав, відстрілюючись у вічко. Ми на міні підірвалися, і плюс з ВОПаВзводний опорний пункт приліт був дуже сильний. В мене там була акубаротравма, уламки та осколки в мене потрапили, і я був поранений. І добре, що були лікарі", — говорить Дмитро.

Лікарі витягли його, але бійців взяли в облогу, і вони не могли вивезти пораненого до Краматорська, тому поїхали через Бахмут, де Ленартовича разом з іншими бійцями "сортували": виживе — не виживе.

"А я в такому стані видав звук: "И-и-и-и". Він сказав: "Цей виживе, вивозьте його в Краматорськ". І мене до Краматорська вивезли. Звідти до Дніпра на Мечникова, а з Мечникова — вже на цьому евакуаційному вагоні їхав. Тож цей поїзд мені врятував життя теж".

Від Ленартовича Суспільне також дізналося, що персонал евакуаційних поїздів уже знає, на яких ділянках чи поворотах вагон більше трясе, тому перечікує ці моменти, і потім продовжує маніпуляції з пораненими.