На Київщині почастішали загоряння в екосистемах: минулого тижня пожежники більше 160 разів ліквідовували займання.

На Київщині почастішали загоряння в екосистемах: минулого тижня пожежники більше 160 разів ліквідовували займання. 2

На Київщині збільшилась кількість займань у природних екосистемах. Зокрема, протягом минулого тижня служби порятунку більше 160 разів реагували на ліквідацію загорянь сухої рослинності, відходів та лісових площ.

Про це проінформувала пресслужба Київської обласної державної адміністрації, посилаючись на керівника ГУ ДСНС у Київській області Сергія Дишканта.

За його словами, в переважній більшості випадків причиною пожеж виступає людська легковажність — підпалювання сухої трави та рослинних решток. З початку року в регіоні зафіксували 192 випадки займань в екосистемах, загалом згоріло понад 111 гектарів території. До гасіння цих пожеж з початку року залучили 768 вогнеборців та 146 одиниць спецтехніки.

Підкреслюється, що показовим є інцидент, що трапився 14 березня в селі Обуховичі Вишгородського району. Подружжя, приїхавши на дачну ділянку, вирішило прибрати в саду і спалити сухі гілки. Через вітряну погоду полум’я швидко розповсюдилося на суху траву, а згодом перекинулося на сусідню господарську споруду. В результаті пожежі вигоріла рослинність на площі 0,5 гектара та споруда.

З метою запобігання займанням, підрозділи ДСНС вживають профілактичні заходи, а саме контролюють місцевість за допомогою дронів та проводять роз’яснювальні бесіди з мешканцями.

Спалювання сухостою призводить до руйнування родючого ґрунтового шару, корисної мікрофлори та органічних речовин. На відновлення даного шару потрібно не менше 5–6 років. Також у вогні можуть загинути дикі звірі. Дим від горіння містить високотоксичні речовини, котрі становлять велику небезпеку для людського здоров’я.

Екологи застерігають, що підпал — це не спосіб прибирання, а протиправне діяння, що спричиняє екологічні, юридичні та соціальні наслідки.

Адміністративна відповідальність (ст. 77¹ КУпАП)

За спалювання:

  • жнив, пасовиськ, сіножатей
  • ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною флорою
  • рослинності або її залишків та опалого листя на сільськогосподарських угіддях
  • у межах смуг відведення автошляхів, залізниць
  • у паркових зонах, інших зелених насадженнях і газонах у населених пунктах

передбачено штрафні санкції від 3060 грн до 6120 грн для громадян, а для службових осіб від 15 300 до 21 420 грн.

Якщо підпал відбувається на територіях природно-заповідного фонду — для громадян від 6120 до 12 240 грн, а для посадових осіб від 21 420 до 30 600 грн.

Кримінальна відповідальність (ст. 245 КК України)

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень довкола населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухої дикорослої трави, рослинного покриву або його решток на сільськогосподарських землях передбачає грошовий штраф від 91 800 до 153 000 грн, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий термін.

Якщо підпал призвів до тяжких наслідків, таких як смерть людей, масова загибель тварин чи інші серйозні наслідки, міра покарання становить позбавлення волі від 5 до 10 років.

Якщо ви стали очевидцем підпалу потрібно:

  • зафіксувати факт порушення — зробити фото чи відеозапис
  • подбати про особисту безпеку — триматися на безпечній відстані від вогню
  • повідомити про інцидент — зателефонувати 101 (ДСНС) або 102 (поліція)
  • передати фото- та відеоматеріали відповідним органам.

Що робити із сухим листям

У Департаменті охорони навколишнього середовища та адаптації до зміни клімату КМДА інформують, що існують безпечні та результативні способи утилізації рослинних залишків. Зокрема, компостуванняПриродний процес розкладання органічних матеріалів, таких як харчові відходи, листя, гілки тощо. Компост створюється завдяки дії мікроорганізмів, які розкладають ці матеріали на корисні добрива. — органічні відходи перетворюються на природні добрива. А також мульчуванняПроцес покриття ґрунту навколо рослин шаром органічних матеріалів. Цей агротехнічний прийом допомагає зберігати вологу, захищати кореневу систему від пересихання, перегріву та переохолодження, а також пригнічувати ріст бур'янів. — створення захисного шару.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *