Хлопчик зараз перебуває у багатодітній сім’ї, його життю та самопочуттю нічого не загрожує
Слідчі Деснянського управління поліції міста Києва завершили попереднє розслідування щодо 36-річної місцевої жительки, котра здійснювала жорстоке насильство в сім’ї над рідною дитиною. Обвинувальний акт щодо киянки вже передано до судової інстанції під процесуальним наглядом Деснянської окружної прокуратури. Про це повідомила інформаційна служба Головного управління Нацполіції Києва, повідомляє «Главком».
Згідно з матеріалами слідства, жінка використовувала до свого дев’ятирічного сина жорстокі «способи виховання». Правоохоронці з’ясували, що за будь-які випадкові дії мати замикала дитину в вбиральні, де хлопчику доводилося навіть спати. Крім того, вона обмежувала дитину у свободі пересування, примушувала їсти зачерствий хліб і регулярно била руками, паском та дротом від зарядного пристрою. У поліції також задокументували випадки, коли жінка зв’язувала сина і навмисно прищемляла йому пальці у дверях.
Злочин розкрили завдяки уважності педагогів. «Травмовану руку хлопчика в навчальному закладі побачили вчителі та повідомили поліцію і соціальні служби, які вилучили неповнолітнього з родини», – повідомили у відділі комунікації поліції Києва.
Фігурантці пред’являють звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: насильство в сім’ї та тортури. Як повідомляють у інформаційній службі відомства, «зловмисниці загрожує до шести років позбавлення волі». На даний момент життю та здоров’ю дитини нічого не загрожує: хлопчик тимчасово мешкає у багатодітній сім’ї, де йому надають необхідну підтримку.
Слід зазначити, що ця трагедія виявила і системну халатність службовців. Раніше «Главком» повідомляв, що про підозру було оголошено начальниці районної Служби у справах дітей. Слідство встановило, що хлопчик ще раніше скаржився поліцейським на вулиці, що мати його б’є. Хоча інформацію про домашнє насильство передали до профільної служби, належної реакції з боку чиновниці не було, через що дитина тривалий час продовжувала зазнавати жорстоких знущань. Керівниця служби, отримавши повідомлення щодо вчинення матір’ю домашнього насильства, не організувала термінову оцінку рівня безпеки дитини, не вжила заходів для вилучення хлопчика з небезпечного середовища, обмежившись оформленням формального акту про неможливість поговорити з сім’єю. Тобто інтерес співробітників Служби у правах дітей до родини завершився після того, як їм не відчинили двері квартири.