У п’ятницю, 21 квітня, в агентстві «Укрінформ» відбулась пресконференція щодо стану столичних укриттів за участі представників КМДА, ДСНС і волонтерів.
Координаторка Групи громадського моніторингу «Озон» Іванна Мальчевська розповіла про результати перевірки 96 сховищ у столиці. З них волонтерам вдалося знайти 73%, але інші 27% — за вказаними адресами розшукати не вдалося.
«Їх або фактично немає або неможливо знайти через відсутність будь-яких вказівних знаків. Лише 48% з перевірених укриттів мали відповідні позначки з напрямком руху та були відкритті або на місці знаходилася відповідальна особа з ключами. Тільки 38% мали справне електропостачання й лише 20% — туалет», — розповіла Мальчевська.
Для покращення ситуації з якістю та доступністю столичних укриттів у Києві «Озон» розпочав співпрацю з Департаментом муніципальної безпеки КМДА. Сьогодні опрацьовується інформація щодо сховищ, де волонтери виявили суттєві проблеми. Серед них було й одне затоплене приміщення. Зараз з цього укриття вже відкачали воду.
Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук нагадав, що сьогодні у Києві понад чотири тисячі сховищ і об’єктів подвійного призначення, таких як метрополітен, підземні паркінги та переходи, підвальні та напівпідвальні приміщення в будинках.
«Відповідно до чинного законодавства відповідальність за стан захисних споруд цивільного захисту населення несе балансоутримувач будівлі. Ми можемо знайти порозуміння й вирішити ті або інші проблеми, якщо укриття знаходиться у державній або комунальній власності. Але ми не можемо притягнути до відповідальності за неналежний стан укриттів приватних власників приміщень», — сказав Ткачук.
Киянам нагадали, чому не варто ігнорувати повітряні тривоги. Фото: Олександр Галух
Він також розповів, що робити, у разі, якщо людина не може потрапити до сховища через зачинені двері або відмову.
«Право на цивільний захист мають усі без винятку громадяни незалежно від місцеперебування. Якщо хтось не дозволяє зайти в укриття, це правопорушення й треба одразу викликати поліцію. Якщо під час повітряної тривоги укриття зачинене, необхідно зателефонувати на спецлінію 101. Диспетчер передасть інформацію нашій комунальній аварійно-рятувальній службі КАРС, працівники якої прибудуть на виклик і під наглядом поліції відчинять сховище. Такі роботи рятувальники вже виконували», — сказав Ткачук.
Він наголосив, що укриття має бути відчинене тільки під час повітряної тривоги. Решту часу приміщення має бути закритим, позаяк існує ризик його перетворення на притулок для п’яниць, безхатьків і наркоманів.
Він також розповів, що Департамент транспорту КМДА отримав вказівку підготувати QR-коди на зупинках громадського транспорту, щоб за допомогою телефону можна було зчитувати інформацію про розташування найближчих укриттів. За його словами, 80% зупинок мають поруч хоча б підземні переходи, які можна використовувати для захисту.
Відповідаючи на запитання про те, що у місті під час повітряної тривоги зупиняється громадський транспорт, тоді, як маршрутки продовжують курсувати, Ткачук сказав, що мав з цього приводу розмову з патрульною поліцією.
«Приватні перевізники не виконують рішення Ради оборони міста щодо зупинки транспорту під час повітряної тривоги, щоб дати можливість пасажирам пройти до укриттів. Патрульні мають їх зупиняти і вимагати надання захисту для людей», — сказав директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Ткачук також із жалем заначив, що кияни почали масово нехтувати сигналами повітряної тривоги.
«У лютому-березні 2022 року, коли навколо Києва точились активні бойові дії, люди без нагадувань йшли до укриттів. А зараз всі розслабилися, вирішили чомусь що війна закінчилася, що запеклі бої, які ведуться на відстані 500 кілометрів, нібито нас не стосується… Я не можу змусити людей користуватися захисними спорудами, але ми можемо їх відкрити. Захист людей в першу чергу залежить від них самих», — сказав Ткачук.
А начальник Управління організації заходів цивільного захисту ДСНС у Києві Олег Стоволос, який також брав участь у пресконференції щодо стану укриттів заявив, що так зване правило двох стін не врятує, якщо ракета влучить у будинок.
«Не можна нехтувати сигналом повітряної тривоги. Найбезпечніше місце під час обстрілу — це підземне укриття. Й не варто залишатися вдома, коли лунає сирена, покладаючись на правило „двох стін“. Воно не врятує вам життя. Це можуть підтвердити наші рятувальники, які розбирали зруйновані ракетами житлові будинки та діставали з-під уламків тіла людей», — сказав Стоволос.
Раніше представники Департаменту муніципальної безпеки КМДА разом з Групою громадського моніторингу «Озон» перевірили 25 сховищ, де волонтери раніше виявили порушення.
А на початку 2023 року в Голосіївському районі, на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 5 завершили обладнання класичного бомбосховища — укриття третього класу надійності.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
