Київ потребує урядової підтримки в обсязі 51 млрд грн для втілення задуму енергостійкості, насамперед розбудови розосередженої теплогенерації.
Про це в бесіді з Суспільним заявила депутатка Київради Людмила Ковалевська від фракції "ЄС".
Задум стійкості Києва ще потребує удосконалення, особливо в аспекті розвитку розосередженої теплогенерації. Зі слів депутатки, здійснити її важче з огляду на особливості централізованої системи теплозабезпечення столиці.
В цілому кошторис задуму складає 61,6 млрд грн, з яких близько 10 млрд грн міська влада має намір покрити власними ресурсами. Залишок планується залучати з різних джерел, зокрема за підтримки держави та фінансових установ.
Зі слів депутатки, 51 млрд гривень, про які йдеться у плані стійкості, це повна вартість всіх робіт, а не кошти, які місто запитує безпосередньо до свого бюджету.
"Частина фінансування може надходити через державні інституції. Наприклад, через Агентство відновлення, яке вже висловило готовність займатися охороною окремих енергетичних та водних об’єктів", — сказала Ковалевська.
В той же час вона підкреслила, що місто покладається на дієву допомогу уряду, адже без державного фінансування реалізувати певну частину проєктів буде неможливо.
Елементи Комплексного плану енергостійкості Києва
Київ — крайній регіон, чий план підготовки до зимового періоду мала затвердити РНБО. Загальний бюджет — 61,6 млрд грн. Кошти міста — 10,6 млрд грн, а додаткове фінансування — 51 млрд грн. Задум передбачає три ключові частини фінансування.
У першій — мова йде про дії, важливість котрих визначена як найвища. Їх можуть виконати за рахунок міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відбудова пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- та водопостачання, лагодження тепломереж, створення нових когенераційних установок, розширення сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці дії з міського бюджету скерують більше ніж 10 мільярдів гривень.
Друга частина плану визначає ширший перелік заходів, які місто може виконати після знаходження джерел їх фінансування. У випадку перерозподілу коштів з міського бюджету, більше ніж 13 мільярдів матимуть можливість направити на втілення плану до кінця 2026 року.
Третя частина — це перелік дій Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути здійснені містом виключно за умови змін до законодавства України, а також залучивши ресурси центральної влади.
Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти передбачається, серед іншого, забезпечити резервне живлення теплопостачання, посилити стійкість електромережі, реалізувати децентралізацію обігріву, відремонтувати потужності ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, посилити фізичну охорону ТЕЦ.