14 червня відзначається Всесвітній день донора крові. У Києві запаси донорської крові та її компонентів наразі є достатніми для забезпечення потреб медичних установ. Водночас у столиці існує дефіцит крові з негативним резус-фактором, а через військові дії потреба в донорських внесках залишається високою.
Суспільне поспілкувалося з почесним донором Єгором, який вже здійснив 43 донації, а також з’ясувало у КМДА, яка кров є найбільш затребуваною столичними лікарнями та де мешканці міста можуть стати донорами.
"Донація, якої вже не відбудеться"
Вперше киянин Єгор Шуміхін здав кров у 2016 році. Рішення було прийняте спонтанно — він побачив в соціальних мережах анонс донорської акції і вирішив спробувати.
Перед першою процедурою донорства він мав такі ж сумніви, як і багато потенційних донорів: переймався через поширені міфи про можливість зараження або погане самопочуття після процедури. Проте згодом ці побоювання зникли.
Єгор Шуміхін. Iegor Shumikhin/Facebook
За дев’ять років донорства Єгор здійснив 43 донації та минулого року отримав звання почесного донора України. Останні півтора року чоловік регулярно здає тромбоцити в Охматдиті.
Особливо він згадує свою подругу та однокурсницю, яка також регулярно була доноркою крові. Разом вони жартома змагалися, хто швидше отримає звання почесного донора. Згодом дівчина стала госпітальєркою і загинула на війні.
"У нас так і не вдалося узгодити наші графіки, щоб здати кров разом. Ця донація вже ніколи не відбудеться", — розповідає Єгор.
Сам чоловік каже, що не має якоїсь особливої чи героїчної мотивації, а продовжує бути донором просто тому, що має таку змогу.
"Я не бачу причин цього не робити. Поки дозволяє фізичний стан і вік, просто здаю кров. Це така сама буденна справа, як піти на профілактичний огляд чи до стоматолога", — вважає він.
Після кожної процедури Єгор отримує повідомлення про те, що його кров або її компоненти були використані для пацієнтів. Проте, найбільше через регулярні донації хвилюється мама.
"Майже щоразу, коли бачить мої сторіз про здачу крові, питає, чи не занадто часто я це роблю. Переживає, щоб я не віддав усю кров", — жартує донор.
Історія Єгора — одна з багатьох у столиці. У КМДА зазначають, що останніми роками кількість донорів поступово збільшується. Попри це, потреба в крові та її компонентах залишається стабільно високою.
Якої крові потребує Київ
Наразі запасів донорської крові та її компонентів достатньо для забезпечення потреб столичних медичних закладів, повідомили Суспільному в КМДА. Водночас через військові дії потреба в крові залишається високою, тому місто потребує поповнення запасів усіх груп крові з негативним резус-фактором.
Найбільший попит серед медичних закладів мають еритроцитарні компоненти крові, які щодня використовують для лікування та порятунку пацієнтів.
Найчастіше донорами стають чоловіки віком від 25 до 49 років. Останнім часом також спостерігається збільшення кількості жінок-донорок старше 50 років.
Єгор розповідає, що останні півтора року регулярно здає тромбоцити. Медики нагадують, що допустима частота донацій залежить від того, що саме здає людина — цільну кров чи окремі її компоненти.
Де здати кров у Києві
Здати кров у столиці можна в Київському міському центрі крові за адресами:
- вул. Максима Берлінського, 12;
- просп. Алішера Навої, 1.
Також у місті працюють дві виїзні бригади Центру крові, які проводять донорські акції на підприємствах, в установах та організаціях.
За інформацією КМДА, чоловіки та жінки можуть здавати цільну кров не більше шести разів на рік. Мінімальна перерва між такими донаціями має становити 60 днів.
Окремо можна здавати компоненти крові. Зокрема, плазму методом аферезу дозволено здавати до 26 разів на рік з інтервалом не менше 14 днів. Такий самий мінімальний проміжок передбачений і між донаціями тромбоцитів.
Для залучення нових донорів у застосунку "Київ Цифровий" розробляють окремий сервіс. За його допомогою користувачі зможуть отримувати інформацію про виїзні донорські акції, а також запрошення на здачу крові та її компонентів.