Щороку з настанням теплої пори року стрижка трави перетворюється на одну з найактуальніших тем для обговорення серед мешканців Києва
У столиці цього року розширили кількість міських територій з обмеженим режимом скошування трави до 119 локацій, загальна площа яких становить 251 гектар. Інформацію про це надав «Главком» з посиланням на Київську міську державну адміністрацію.
Щорічно, коли розпочинається теплий сезон, питання скошування трави стає предметом жвавих дискусій серед киян. Це пов’язано з тим, що одні мешканці підтримують природні методи догляду за дикими зонами, тоді як інші віддають перевагу традиційним, доглянутим газонам. Саме тому міська влада вже декілька років застосовує диференційований підхід до утримання міських територій, враховуючи їхнє основне призначення.
Завдяки цьому підходу, в Києві продовжує збільшуватися кількість зон з обмеженим скошуванням. Якщо минулого року таких місць було 91, що охоплювали понад 234 гектари, то цього року їхня кількість зросла до 119, а загальна площа збільшилася до 251 гектара. Це свідчить про невпинне розширення практики збереження природного стану міських територій.
У Києві збільшується кількість ділянок із природним режимом утримання трав’яного покриву фото: КМДА
Збільшення площі таких природних зон має науково обґрунтовані екологічні переваги для столиці. Території, де трава не скошується, активно сприяють збереженню міського біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, довше зберігають вологу в ґрунті, зменшують перегрівання асфальту та інших поверхонь у місті під час спеки, а також підвищують стійкість зелених зон до змін клімату.
Крім того, такі луки допомагають зменшити кількість пилу в повітрі та суттєво покращити загальний мікроклімат у житлових районах.
Червоні польові маки все частіше можна побачити на зелених зонах у Києві фото: glavcom.ua
Водночас, співробітники Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату наголошують, що вибір кожної такої території здійснюється індивідуально, з урахуванням безпеки, потреб мешканців та призначення конкретного простору. Йдеться не про повну відмову від скошування, а про впровадження збалансованої моделі, де частину територій регулярно підстригають для активного відпочинку, а на інших – зберігають природну рослинність.
Нагадаємо, життя у великому місті не обмежується лише житлом, а наявність парку поруч стає одним із ключових факторів при виборі місця проживання. Дослідження міської інфраструктури виявило несподівані результати: центральні райони виявилися більш озелененими, ніж деякі спальні райони. Найбільш зелені райони Києва – це Солом’янський та Святошинський, де показник озеленення сягає 51%. Це райони, де парки, сквери та газони займають більше половини загальної території.