9 червня 2026 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) відійшов у вічність поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов. Після цього громадські активісти та волонтери заявили, що причиною загибелі військового стали не отримані травми, а службова недбалість медичного персоналу. Про неналежне лікування Сергія також свідчили його близькі. Активісти звернулися до міської влади з вимогою провести розслідування обставин загибелі військовослужбовця, а також відсторонити від займаної посади та притягнути до відповідальності директора КМКЛШМД Віктора Дороша. Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.
«Суспільне» поспілкувалося з матір’ю Сергія Кузнєцова, лікарями медичного закладу. Також були спроби отримати коментарі від представників міської та державної влади щодо ситуації, яка склалася в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов провів у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги два місяці. Він мав осколкові поранення ніг, живота та спини. Мати Сергія, Галина, розповідає, що за час перебування в лікарні її син був переведений до трьох різних відділень, проте найбільше часу провів у реанімації.
— Його хребець був ушкоджений, — ділиться Галина. — Та дірка залишалася без належного лікування, рана сочилася, робили перев’язки, а потім знову не переймалися лікуванням. Останнім часом у нього піднялася температура до 40 градусів. Після ін’єкцій якоїсь невідомої речовини в нього почалися напади задухи. Він ледь дихав, перебуваючи вже в реанімації, йому не надавали знеболювальне, казали, що його немає. Планували його перевести до військового госпіталю. Але вранці, коли його мали забрати, він помер.
11 червня волонтерка Оксана Корчинська повідомила на своїй сторінці у Facebook, що родина військового витратила понад 30 тисяч гривень на придбання медикаментів в аптеці при лікарні.
Процедуру переведення до іншої медичної установи ініціювала служба супроводу бригади. У суботу, 6 червня, військовий був при тямі, зателефонував матері та повідомив про своє погане самопочуття. У понеділок йому зробили кардіограму, і медики запевнили родичів, що серце функціонує належним чином. Наступного дня серце Сергія зупинилося.
— Найприкріше те, що за лікування військових лікарня отримує фінансування від держави, — зауважує Галина Кузнєцова. — Кошти отримати вони прагнуть, а лікувати не бажають. На мою думку, спочатку слід вилікувати пацієнта, а вже потім надавати фінансування.
Після загибелі Сергія Кузнєцова активісти та волонтери звернулися до керівництва столиці з вимогою розслідувати обставини його смерті та відсторонити від посади головного лікаря Віктора Дороша. У зверненні, яке опублікував ветеран та юрист Масі Найєм і яке підписали понад 30 громадських діячів, було наголошено, що це не перший випадок, коли медичний заклад опиняється в центрі скандалу. Зокрема, взимку 2026 року лікувальний заклад залишився без електроенергії через ворожі обстріли, а резервне живлення було відсутнє протягом двох годин, що змусило медичний персонал працювати в темряві без доступу до медичного обладнання.
"Серед постраждалих [після обстрілу] були співробітники ДСНС, які зазнали поранень внаслідок повторного удару по місцю рятувальної операції, — зазначено у зверненні на сторінці Масі Найєма. — Двоє пацієнтів у важкому стані не були своєчасно доставлені до операційних через несправні ліфти, що позбавило їх шансу на порятунок".
У відповідь на запит «Суспільного» щодо відсутності резервного електропостачання в лікарні в ніч на 9 січня 2026 року, Департамент охорони здоров’я КМДА поінформував, що, за даними керівництва закладу, перші бригади «швидкої» доставили поранених о 1:50, а міське електропостачання зникло о 3:18 ночі. Автоматичне ввімкнення основного генератора не відбулося через технічну несправність, через що операційні та реанімаційний блок були забезпечені живленням від мобільних генераторів. О 3:40 ДСНС та технічна служба лікарні запустили основний дизельний генератор. У відповіді департаменту наголошується, що жоден пацієнт не постраждав внаслідок відключення електроенергії.
Місце атаки російського безпілотника у Києві 9 січня 2026 року, де загинув медик та отримали поранення рятувальники ДСНС під час повторного удару. Getty Images/Anadolu/Danylo Antoniuk
Підписанти звернення зазначають, що у квітні 2026 року понад 80 патронатних служб різних бригад направили запити до Командування Медичних сил з проханням виключити це медичне учреждение з маршрутів транспортування поранених військових. Тоді ж у закладі працювала комісія, яка виявила «системні порушення прав пацієнтів, випадки корупції та неналежне надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям, а також злочинну бездіяльність керівництва лікарні».
В коментарі «Суспільному» анестезіологиня, яка працює у КМКЛШМД, Олена Бобровник, підтвердила, що після зазначеного звернення до медичного закладу протягом місяця не надходили пацієнти з військових підрозділів. Однак згодом лікарня знову почала приймати поранених. Олена Бобровник працювала в іншому реанімаційному блоці — навпроти того, де перебував Сергій Кузнєцов. Вона зауважує, що в його випадку медики зробили все можливе, але керівництво лікарні несе відповідальність за неналежну організацію роботи персоналу. Зокрема, це стосується дефіциту медичних працівників, відсутності необхідних ліків та належного обладнання.
— Я спостерігала, як він постійно тримався за спину, йому щодня проводили численні аналізи, — ділиться спогадами Олена. — Він спілкувався зі мною, але згодом я бачила, що він лежав, використовуючи маску, а коли кисневий концентратор перестав допомагати, його перевели на апарат штучної вентиляції легень. Усі дії виконувалися вчасно, але це реанімаційне відділення, де від ускладнень не застраховані ні військові, ні цивільні. Я оцінюю цю ситуацію так, що винного зробили лікаря. Але це неправильно. Лікар — це людина, яка зробила те, що могла, в тих умовах. Лікар — це останній, хто вийшов до засмученої матері і повідомив погані новини. А решта сидять у кабінетах і перекладають папери. Невже керівництво лікарні не бачило, що бракує обладнання? Не бачило, що недостатньо лікарів, медсестер, санітарок? Що це триває роками, і вони цього не помічають? Що не вистачає медикаментів для симптоматичного лікування?
Олена Бобровник додає, що на одного лікаря та одну медсестру в реанімаційному відділенні припадає від шести до восьми пацієнтів. Це значно ускладнює роботу, оскільки в критичних ситуаціях, коли одночасно кільком хворим потрібне термінове втручання, медикам доводиться робити складний вибір, кому надавати допомогу в першу чергу. Через нестачу персоналу багато функцій лікарів виконують лікарі-інтерни.
— Чому я не боюся відкрито говорити про проблеми в установі, де працюю? — запитує Бобровник. — Тому що жоден киянин не застрахований від потрапляння до цієї лікарні, включаючи мене саму.
Медперсонал у відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, 8 листопада 2019 року. УНІАН/Андрій Скакодуб
Оскільки лікарня належить до комунальної власності, її фінансує міський бюджет. У 2026 році на придбання обладнання для лікарні швидкої допомоги передбачено понад 18,6 мільйона гривень, на капітальний ремонт — понад 31,8 мільйона. Крім того, заклад отримує фінансування за програмою медичних гарантій, що оплачується Національною службою здоров’я. У 2026 році, за даними НСЗУ, лікарня вже отримала 219 мільйонів гривень на оплату 14 пакетів послуг, включаючи хірургічні операції та надання медичної допомоги в екстрених ситуаціях. Це означає, що пацієнти повинні отримувати ці послуги безоплатно. «Суспільне» звернулося до НСЗУ із запитом, чи отримувала служба скарги щодо вимагання коштів за оплачені послуги в цій лікарні та чи проводилися відповідні перевірки діяльності закладу.
Департамент охорони здоров’я Києва у відповіді на запит «Суспільного» повідомив, що у зв’язку з суспільним резонансом та зверненнями громадськості, комісія ДОЗ проводить комплексну перевірку діяльності закладу. Під час перевірки було виявлено низку порушень, і ДОЗ очікує на офіційні пояснення від директора лікарні Віктора Дороша. Після цього будуть ухвалені кадрові рішення.
Крім того, у ДОЗ зазначили, що наразі триває судово-медична експертиза, метою якої є встановлення причин смерті Сергія Кузнєцова. Загалом протягом 2025-2026 років ДОЗ КМДА отримав сім офіційних скарг від пацієнтів щодо неналежної організації медичної допомоги в цій лікарні.
«Суспільне» намагалося встановити зв’язок з директором лікарні Віктором Дорошем. Спершу в приймальні відповіли, що він перебуває на навчанні та зв’яжеться пізніше. Однак згодом лікар на зв’язок так і не вийшов.
Доповнено о 19:01. За повідомленням Департаменту охорони здоров’я, за результатами комплексної перевірки КМКЛШМД було прийнято рішення про дострокове припинення контракту та звільнення директора закладу Віктора Дороша з 18 червня.
Підставою для звільнення стало «виявлення численних порушень під час перевірки, невиконання ним умов контракту, а також неналежне виконання посадових обов’язків».
Пізніше Дорош у коментарі «Суспільному» заявив, що не згоден з рішенням про дострокове розірвання контракту.
За його словами, у наказі про звільнення йдеться про невиконання умов контракту, проте конкретні порушення, які стали причиною такого рішення, не зазначені.
Він також підкреслив, що заклад не має заборгованостей із заробітної плати чи податкових платежів, а фінансова звітність подавалася вчасно.
Коментуючи інформацію про сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги, про яку раніше повідомляли в Департаменті охорони здоров’я КМДА, Дорош зазначив, що під час перевірки лікарні такі претензії не знайшли підтвердження.
Також Дорош наголосив, що причину смерті пораненого військовослужбовця Сергія Кузнєцова має встановити судово-медична експертиза.