Суперечка у столиці порушила важливе питання: чи зобов’язані медики ризикувати життям під час ракетних обстрілів
Навколо діяльності столичної служби невідкладної медичної допомоги виникла суперечка. Мешканцю Києва, який отримав серйозне поранення живота під час масованої ракетної атаки, диспетчер служби «103» порадив: «Очікуйте до завершення повітряної тривоги!». Про це інформує видання «Главком» з посиланням на Тсн.
«Чекайте завершення тривоги»
Уламок російського снаряда проник крізь вікно та влетів до кімнати Юрія Терещука. Чоловік, притискаючи рану футболкою, зателефонував до «103». Йому повідомили, що виклик зареєстровано, але транспорт прибуде лише після відбою тривоги.
Стікаючи кров’ю, потерпілий звернувся до приватної клініки «Добробут». Там також прийняли виклик, але чесно попередили, що машина вирушить лише за умови добровільної згоди бригади ризикувати під час обстрілів.
Зрештою, в обох службах спрацював людський фактор: медики передзвонили та виїхали на виклик під час атаки. Державна «швидка» прибула першою, надала екстрену допомогу, а приватна клініка – здійснила госпіталізацію пацієнта. Потерпілий, колишній медичний працівник, вважає, що його врятувала професійна солідарність.
Позиція медиків: юридична невизначеність
У Київській службі екстреної медичної допомоги наголошують, що повітряна тривога не є причиною для відмови у виїзді. Травма Юрія була віднесена до екстрених випадків, які не можна ігнорувати. Однак існує розбіжність між професійним обов’язком та фундаментальним правом цивільних медиків на збереження власного життя.
«Виклики під час обстрілів приймаються, ми не чекаємо відбою. Проте, якщо існує безпосередня загроза життю самих медиків, відповідно до законодавства, вони мають право дбати про власну безпеку. У разі інтенсивного обстрілу, автомобіль може затриматися в найближчому укритті до припинення небезпеки. Керівник бригади приймає рішення на місці», – роз’яснила завідувачка відділення екстреної допомоги №1 Києва Ольга Богдан.
Наразі столичні бригади майже повністю забезпечені захисними шоломами та бронежилетами. Однак юридично нікого не можна примусити йти під прямий вогонь. У прифронтових регіонах активно впроваджується політика забезпечення медиків спеціалізованими броньованими машинами швидкої допомоги, хоча їхня кількість поки що недостатня.
Шляхи вирішення проблеми
Юрій Терещук уже одужує і не має претензій до лікарів фото: Тсн
Юрій Терещук вже йде на поправку і не має претензій до медичних працівників. Однак колишній фельдшер наполягає на внесенні змін до чинних протоколів. Міністерство охорони здоров’я вже відреагувало на це звернення. У Центрі екстреної медичної допомоги анонсували формування спеціалізованих бригад медицини катастроф. Зазначається, що ці підрозділи пройдуть особливу сувору атестацію та тактичну підготовку. Їхній офіційний статус та умови праці будуть прирівняні до рятувальних служб ДСНС, і вони виїжджатимуть на передову та місця подій одразу після катастроф. Планується, що такі елітні медичні загони будуть формуватися переважно з досвідчених колишніх військових парамедиків, які повернулися з фронту. Заробітна плата в таких бригадах буде значно вищою, ніж у звичайних лікарів екстреної допомоги.
Департамент охорони здоров’я КМДА опублікував офіційне повідомлення у відповідь на інформацію, поширену в Telegram-каналах, про нібито відмову медиків виїжджати на виклик до постраждалого під час повітряної тривоги. У відомстві назвали подібні звинувачення «маніпулятивними».
Нагадаємо, на Харківщині автомобіль швидкої допомоги потрапив під обстріл, унаслідок чого був поранений фельдшер. Проте, попри поранення, він продовжив надавати допомогу хворому. 24 червня бригада на чолі з фельдшером Даніелем Дзюбою вирушила на виклик до 63-річного мешканця Зміївського району. Під час транспортування до пацієнта спеціалізоване авто ЕМД потрапило під обстріл. Фельдшер отримав травми нижніх кінцівок, але все ж таки дістався до хворого та надав необхідну медичну допомогу. Лише після цього фельдшер оглянув власні рани, самостійно надав собі першу допомогу та поїхав до медичного закладу.