Вистава об’єднала поезію, музику та відеофрагменти. Фото: Національна філармонія України
Його метою стало не лише знайомство з кримськотатарською симфонічною музикою, але й підкреслення єдності країни, всупереч війні та окупації українського півострова.
Нещодавно у Колонній залі імені Микола Лисенка відбувся концерт «Симфонія Криму. Повернення», який поєднав у собі твори самобутньої композиторки Ельвіри Емір та цикл поезії Адама Міцкевича «Кримські сонети» у перекладі Максима Рильського.
У мистецькому проєкті взяли участь: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під керівництвом диригент Ділявера Османа, Олесандр Рудько (художнє слово), Академічна хорова капела українського радіо та Кирило Бондар (скрипка).
За свідченням автора ідеї Олександра Рудька — майстра художнього слова Національної філармонії, у мистецькому проєкті «Симфонія Криму. Повернення» він прагнув висловити ті актуальні теми, про які раніше мовчали або говорили недостатньо.
Олександр Рудько-майстер художнього слова та автор ідеї проєкту. Фото: Дмитро Головченко
«У музиці композиторки закладені глибинні болі й радості кримськотатарського народу. Слово — це незаангажований погляд на Крим і його культуру: поезія Адама Міцкевича лягає дуже точно й стилістично ідеально поєднується з музикою. Відеоряд — покликаний візуально висвітлити ключові події життя народу за останні 250 років. Таким чином, музика, слово і візуальна частина — створюють цю СИМФОНІЮ КРИМУ», — зазначив Олександр.
Ініціатор проєкту також розповів, що вже тривалий час зачитувався «Кримськими сонетами» Адама Міцкевича, які беззаперечно вважаються визначним шедевром польської поезії. До циклу входить 18 віршів, написаних Міцкевичем під незабутнім враженням двомісячної подорожі Кримом. Вважається, що саме у цих поетичних рядках, Крим постає у всій величі свого літописання.
Музично-поетичне дійство супроводжували унікальні кадри з архіву кримськотатарського каналу ATR.UA. Фото: Дмитро Головченко
У листі до польського історика Іоахима Лелевеля він із захопленням писав: «…я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі».
На думку постановників, історія цих сонетів є надзвичайно актуальною і в наш час, знаходячи символічний вимір у реаліях нашого сьогодення.
У 1825 році Адам Міцкевич, засудженим царською росією за участь в таємній патріотичній організації, здійснює незабутню подорож до Криму: історія, ландшафти, а головне люди цієї землі надихають його на написання сонетів, своєрідних діалогів романтичного Пілігрима із місцевим провідником, Мірзою.
Перед глядачами постає романтичний погляд на світ крізь суперечливі рефлексії польського мандрівника і людини Сходу — Мірзи-провідника, а також демонстрація внутрішньої роздвоєності пілігрима між захопленням Кримом і тугою за вітчизною.
Диригент та музичний керівник проєкт Ділявер Осман. Фото: Дмитро Головченко
«Наша місія зробити все, щоби люди, які мешкають у Криму, відчували нашу підтримку. А для тих, хто живе на материковій частині України, через поезію та музику показати всю красу нашого Криму. Це наша земля і ми маємо об’єднуватись у спільній боротьбі, заради звільнення наших громадян з окупації, в якій вони опинились після 2014 року. Кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу над ворогом і допомогти повернутись до рідної землі всім тим, хто вимушений був її залишити після ворожої навали…», — розповідає музичний керівник проєкту, диригент Ділявер Осман.
Він також зазначив, що музика сучасної композиторки Ельвіри Емір є потужною та масштабною, яка вражає рівнем драматизму та широтою музичного «дихання». У її творах відчувається неповторний за своїм колоритом кримськотатарський мелос. Однак, разом з тим, її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму XX століття, зокрема, неоромантизм та імпресіонізм.
Проєкт розповідає долю кримськотатарського народу впродовж 250 років. Фото: Дмитро Головченко
Фото: Дмитро Головченко
Окрім того, авторка є однією з небагатьох жінок-композиторок Криму, що є справді винятковим фактом. Також диригент наголосив, що музика композиторки з Криму вперше прозвучала на одній з головних сцен нашої країни вперше.
«Ця подія є частиною національної культурної стратегії реінтеграції Криму, адже Крим — це Україна!», — говорить Ділявер Осман.
Музично-поетичне дійство зворушливо доповнювалося відеофрагментами з історії кримськотатарського народу, що походить ще від періоду Кримського ханства, продовжуючись трагічними подіями Кримської війни (1853-1856 років), а також численними утисками з боку російського самодержавства та експропріацією земель, що перетворилися у теплий вогник надії у часи визвольних змагань 1917-1918-х років.
Твори кримськотатарської композиторки звучали у філармонії впереше. Фото: Дмитро Головченко
Чорною сторінкою в історії кримськотатарського народу став радянський період, де насильницька колективізація, голод і репресії 1930-х років змінилися насильницьким переселенням кримських татар у травні 1944 року. За офіційними даними, лише впродовж неповних трьох діб, з удосвіта 18 травня 1944 р. до 16:00 20 травня депортували 238 500 людей — майже все кримськотатарське населення. Значній частині з них, так і не судилося повернутися на Батьківщину.
Новітній період в історії Криму розповідає про історичний період здобуття Україною Незалежності, повернення кримських татар у власні домівки на початку 1990-х років.
Артисти Хорової капели Українського радіо. Фото: Дмитро Головченко
Кульмінацією сценічного дійства стають події так званої «кримської весни» та незаконної анексії півострова у лютому-березні 2014 року. За 9 років близько 20-25 тис. кримських татар змушені були покинути Крим, а окупанти заборонили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, заборонені телебачення, радіо.
Нині ж кримські татари вкотре змушені боротися за свою ідентичність, а також виборювати своє право на проживання на власній Батьківщині.
Глядачі вітали виконавці бурхливими оваціями. Фото: Дмитро Головченко
Драматизм та трагічність твору змінює несподівано радісний та піднесений фінал — апофеоз у виконанні хору та оркестру, що є передвісником наближення Перемоги усієї України над ворогом.
Світлини для публікації надані організаторами проєкту «Симфонія Криму. Повернення».
До теми: Симфонія Криму та закордонні музиканти: концерти травня у столичній філармонії
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
