30 червня Деснянська районна державна адміністрація представила першу чергу Алеї Героїв, розташовану в парку на проспекті Червоної Калини.
Адміністрація повідомила, що проєкт розроблявся за участю родин загиблих. Також було зроблено наголос на використанні довговічних та безбар’єрних архітектурних рішень, з перспективою майбутнього розширення простору.
Однак, втілення проєкту викликало невдоволення серед родичів загиблих. Суспільне Культура досліджує деталі проєкту, причини критики та відповідь адміністрації Деснянського району.
Причини обурення через Алею Героїв
В ефірі Радіо Культура ветеран та громадський діяч Олег Симороз повідомив, що Алея Героїв знаходиться в одному з центральних парків, де вже існує меморіал ліквідаторам аварії на ЧАЕС.
За словами Симороза, під час створення Алеї Героїв комунікація з родинами полеглих була вкрай незадовільною. Він зазначив, що «їм, по суті, не надали можливості вибору, вони абсолютно не брали участі в громадських обговореннях».
Він уточнив, що родинам запропонували варіант оформлення у вигляді табличок: чорно-біле фото або текстова табличка. Хоча родини висловлювали свої пропозиції, вони не мали жодного впливу на кінцевий результат проєкту.
Активіст вважає, що реалізація такого проєкту — це питання особистих смаків, тоді як головним завданням мало б бути досягнення згоди між спільнотами ветеранів, активістів та родинами загиблих. На думку Симороза, це було відповідальністю влади, зокрема голови Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова, але діалогу не відбулося.
Ветеран додав, що люди навіть відмовлялися розміщувати фотографії своїх загиблих близьких, побачивши, яким буде фінальний вигляд проєкту.
«Це абсолютно абсурдна ситуація. Це не меморіалізація», — констатує Симороз. На його думку, слід відмовлятися від тимчасових рішень, на кшталт вицвілих банерів, та впроваджувати широкі обговорення з громадою.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
«Замість гідної Алеї Слави, родини загиблих отримали оголошення «розшукується» на стовпах», — написала в Threads представниця однієї з родин Тетяна.
За її словами, багатьом родинам не сподобався запропонований варіант Алеї, але їхні зауваження проігнорували, і проєкт продовжили реалізовувати.
«Складається враження, ніби взяли звичайний бордюр, перевернули та поставили. Фотографії, звісно, зробили чорно-білими, написи ледь видно, фотошоп жахливий. Виникає відчуття, ніби це не вшанування полеглих Героїв, а оголошення про розшук людей», — йдеться у дописі.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
Донька загиблого Анастасія також висловила свою думку про Алею Героїв в Instagram: «Я і моя родина категорично заперечуємо розміщення фотографії мого батька невизначеної якості на таких конструкціях. Ми давали згоду на зовсім інший проєкт».
За її словами, попередньо представлений проєкт мав включати якісні фотографії захисників, високі меморіальні стели та QR-коди для ознайомлення з історіями їхнього життя та бойового шляху. Натомість, фінальний проєкт не має нічого спільного з цим.
Анастасія також звернула увагу на неточні дані про полеглих. Наприклад, вказані неправильні звання — «рядовий» замість «солдат».
Марина Запорожець, донька загиблого захисника Олександра Запорожця, поділилася у Threads, що варіант Алеї, який родинам показували під час обговорення, суттєво відрізняється від фактично втіленого.
Варіант Алеї Героїв, який обрали родини загиблих захисників. Threads/maru_zaporozhets
«Я — донька загиблого Захисника України, і мені боляче бачити таку розбіжність між обіцяним та виконаним. Пам’ять про наших Героїв заслуговує на повагу, гідне вшанування та чесність щодо їхніх родин», — йдеться у дописі.
Представниця Спілки ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі також висловилася щодо Алеї Героїв ще до її відкриття. Там зазначили, що на стовпах помітні численні плями та сліди обробки, через що вони «більше нагадують будівельні конструкції, ніж меморіальний простір».
Крім того, у спілці стверджують, що фотографії формату А4 губляться на тлі масивних конструкцій, а також зливаються із сірим бетоном. Також було звернено увагу на місце розташування Алеї — це рекреаційна зона, поруч з якою знаходяться дитячі майданчики та інші місця для відпочинку.
Позиція голови Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова
Бахматов в ефірі Радіо Культури стверджує, що родини були залучені до діалогу: обирали між рекламними щитами та бетонними стелами. Він також повідомив, що за минулий день надійшло тридцять додаткових запитів на розміщення загиблих на Алеї Героїв.
За його словами, Алея Героїв створювалася коштом меценатів, без залучення бюджетних коштів міста чи держави. Бахматов закликав оцінювати проєкт після особистого відвідування.
Посадовець зазначив, що поточний вигляд Алеї Героїв не зазнає змін, проте вона буде розширюватися.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
«Багато чого є в Києві, що не влаштовує містян. Ми говоримо про те, що ми робимо зараз, і ухвалюємо те, якого вигляду будуть набувати наші алеї», — прокоментував він.
Бахматов запевняє, що «кожен родич безпосередньо погодив візуал і концепт», додаючи, що з 300 родин варіант з бетонними стелами підтримали 299. У початковій концепції не передбачалося використання фотографій, їх вирішили додати пізніше, оскільки це важливо — бачити героїв. За словами посадовця, фотографії додатково узгоджувалися під час виготовлення, і наразі лише 5–7% родин відмовилися від розміщення світлин.
У відповідь на критику Бахматов зазначив: «Ми зараз зафіксували вкидів більше ніж на мільйон гривень. Чому саме про Алею у нас на платних каналах йдуть вкиди? Причому демонструються саме недобудовані об’єкти. Я розумію, що це інформаційна кампанія проти Деснянського району, проти громади Деснянського району, проти голови. Кому це вигідно? Ви будете самостійно робити висновки».
Він підкреслив, що йому подобається вигляд Алеї Героїв, так само як і родинам. Також він зазначив, що пам’ятне місце нарешті було створено через 12 років після загибелі першого героя. «Я дуже радий, що громада змогла опрацювати всі завдання і створити таку алею приблизно за вісім місяців», — підсумував він.
Реакція Київської міської державної адміністрації
У КМДА повідомили, що до Департаменту містобудування та архітектури «не надходили проєктні матеріали, концептуальні пропозиції чи візуальні рішення щодо облаштування Алеї Героїв».
Директор Департаменту Олександр Свистунов пояснив, що хоча районні адміністрації мають право самостійно вирішувати питання вшанування пам’яті загиблих, «створення меморіальних просторів потребує комплексного та професійного підходу». Це включає залучення кваліфікованих архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів та ландшафтних архітекторів, а також врахування думки родин загиблих, ветеранської спільноти та громадськості.