Станом на червень 2026 року в столиці облаштовано 29 ділянок декоративних луків, загальна площа яких перевищує два гектари. Найбільші з них знаходяться у Подільському районі.
Цю інформацію Суспільному надала комунальна компанія “Київзеленбуд” у відповідь на офіційний запит.
"Практика створення подібних природних квітучих зон у столиці продовжується, оскільки вони сприяють збереженню біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, є більш стійкими до періодів посухи та відповідають сучасним європейським стандартам у сфері міського озеленення", — зазначено у відповіді на запит.
Крім того, за останній рік у Києві збільшилася кількість зон з обмеженим режимом скошування. Наразі їх нараховується 119, загальною площею 251 гектар. Найбільші такі території розташовані у парку “Совки” та на зеленому масиві “Святошин”, що у Святошинському районі.
"Питання щодо подальшого розширення кількості декоративних луків та територій без скошування буде розглядатися з урахуванням специфіки кожної конкретної місцевості та можливостей районних комунальних підприємств", — повідомили у “Київзеленбуді”.
У комунальній компанії також запевнили, що у Києві не застосовують практику масового скошування трави "під корінь"комунальні служби зобов'язані залишати траву заввишки щонайменше 5 см, а не скошувати її до землі., а висота трав’яного покриву після покосу залежить від призначення території та її поточного стану.
Територія у Дніпровському районі Києва після скошування трави. Суспільне Новини
"Під час тривалих періодів спеки та посухи КП УЗНКомунальне підприємство по утриманню зелених насаджень, за можливості, коригують розклади виконання робіт з догляду за зеленими насадженнями, враховуючи погодні умови. При цьому потреба в покосі визначається індивідуально для кожної локації, беручи до уваги санітарний стан території, темпи росту трав’яного покриву та вимоги безпеки й благоустрою", — пояснили у компанії.
15 червня на вебсайті Київради було зареєстровано петицію з вимогою заборонити органам місцевого самоврядування скошувати траву без відповідної інструкції. Авторка петиції, Олена Підгородецька, зазначає, що через косіння “впритул” “знищується весь шар трави, оголюється ґрунт, що призводить до рознесення пилу та бруду, і зменшується кількість поживних речовин для дикої фауни. Скошування має відбуватися таким чином, щоб залишати газон із травою, наслідуючи європейський досвід”.