Для Дівчинки з колосками пошили особливу сорочку. Фото: Наталка Марків
У Музеї Голодомору відкрили виставку вишитих сорочок з непростою історією.
У третій четвер травня українці відзначають День вишиванки. Це свято неформальне, але припало до душі українцям. Вишиті сорочки цього дня одягають на роботу, до школи та й просто для душі. І не тільки.
Національними орнаментами прикрашають київські пам’ятники — Малюків на Поштовій площі, Либідь на Майдані Незалежності. А цьогоріч таке свято зробили для дівчинки з колосками, що у Національному музеї Голодомору-геноциду. А заразом у музеї відкрили виставку вишитих сорочок з нагоди Міжнародного дня музеїв.
Сорочку для дівчинки «Гірка пам’ять дитинства» створила майстриня з Ірпеня. Юлія Лівінська мала свою справу з пошиття одягу, а з часу повномасштабної війни почала не тільки шити вишиванки, а й навчати цього усіх охочих. Сорочку для пам’ятника шили по його мірках. Кольори — тільки червоний, бо журби довкола нього і так багато. Рукава вишиванки прикрашені квітами, стилізованими, як дерево життя і пташечками.
«У роки Голодомору українські діти були позбавлені шматка хліба, а зараз наші діти позбавлені щасливого дитинства. Ворог краде у них час на їхнє дозвілля, освіту, а часто — і на життя», — пояснюють у музеї.
Також сьогодні у колекцію музею передали особливу чоловічу вишиванку 1930-х років. Вона належала Дмитру Нєкіпєлову — військовослужбовцю ЗСУ, який зник безвісти в травні 2022 року під Авдіївкою.
«Полотно на сорочку і, власне, сорочку вишила для свого чоловіка Степана моя прабабуся Христина. Потім вишиванка перейшла у спадок до його сина Іллі, мого дідуся, а далі — до його сина Володимира, мого батька. Синів у батька не було, тому вирішили, що вона перейде зятю — моєму чоловікові, Дмитру. Він етнічний росіянин, 22 лютого не роздумуючи пішов захищати Україну», — розповіла дарувальниця Анна Ткач, дружина Дмитра.
У родині порадилися, і вирішили передати цю сорочку до колекції музею. Як нагадування про нашу історію — прадіди пережили Голодомор, а через 90 років той самий ворог знову прийшов знищувати українців.
Також експонатами із власної колекції поділився колекціонер старожитностей з Полтавщини, Едуард Крутько. Він подарував музею вишитий рушник, який зберегла його бабуся Оришка Крутько під час розкуркулення їхньої родини у 1930-х роках.
Корсетка, в яку були зашиті колоски
Про кожен із експонатів, що зараз демонструють у музеї, можна розповідати історії, які вражають у серце. Це речі людей, які збереглися попри все. Серед них і корсетку, яку подарувала музею українка Вікторія Кулько, що мешкає у Британії. У цій корсетці жінка виявила зашиті залишки колосків. Власниця цієї корсетки напевне пережила Голодомор і рятувала найдорожче.
Поміж старовинних вишиванок можна побачити одну сучасну. Це дитяча сорочка, яку вишила для свого онука жінка з Харківщини. Родина з Ізюмського району заховала цю сорочку у банку і закопала — окупанти скаженіли, коли знаходили українські прапори чи вишиванки. Після деокупації її передали до фондів Музею Голодомору.
Учні школи №180
На відкриття виставки вранці приїхали учні 7 8 і 9 класів школи №180 Дніпровського району з вчителькою. Ті, хто хотів, і кому було цікаво. Всі були у вишиванках.
«Щороку приходжу у Музей Голодомору із учнями. Розповідаю, чому важливо знати нашу історію. Сьогодні у День вишиванки ми приїхали підтримати Дівчику, яка символізує втрачене багатьма дитинство», — розповіла вчителька Наталія Куриляк.
Вона додала, що у Мезей Голодомору, у одній із книг із Великописарського району Сумської області є імена її рідних, які померли з голоду. Тому для неї — це і данина пам’яті власному роду.
Виставку особливих вишиванок можна оглянути до 28 травня.
Нагадаємо, у Києві масштабно відзначать Міжнародний день музеїв.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
