Навіщо потяги метро не залишаються на платформах під час тривог: роз’яснення КМДА

Чому поїзди метро не «ночують» на платформах під час тривог: пояснення КМДА

Протягом ночі в тунелях метро проводяться роботи, від яких залежить безпека пересування

Київська міська державна адміністрація надала роз’яснення стосовно того, чому потяги метро не залишаються на станціях вночі, попри те, що тисячі мешканців столиці використовують їх як укриття під час повітряних тривог. Згідно з інформацією, опублікованою прес-службою КМДА, в нічний час у тунелях здійснюються роботи з обслуговування та ремонту, як повідомляє «Главком».

«Столичний метрополітен функціонує в цілодобовому режимі. Вдень він забезпечує перевезення пасажирів. А вночі, коли є можливість зняти напругу 825 В із контактної рейки, майже 700 співробітників проводять ремонт та обслуговування інфраструктури й обладнання. Саме в цей період виконується більшість ремонтних робіт, від яких безпосередньо залежить безпека руху потягів», – зазначено у повідомленні.

Підкреслюється, що однією з найважливіших і водночас найскладніших сфер діяльності є технічне обслуговування та відновлення колій та тунельних конструкцій, що можливо виключно вночі, коли пасажирський рух відсутній. Кожної ночі фахівці відповідних служб здійснюють заміну рейок, шпал, стрілочних переводів та інших елементів колійної інфраструктури. Також тривають роботи з підтримання тунельних споруд у належному стані, зокрема спеціалісти проводять огляд та обстеження склепінь, усувають протікання та вологі ділянки, перевіряють габарити штучних споруд тощо.

Під час технологічного нічного «вікна» також виконується дефектоскопія рейок, що дозволяє контролювати їх технічний стан та завчасно виявляти потенційні пошкодження. За одну нічну зміну бригада обстежує приблизно 3 км колії.

Для виконання зазначених завдань коліями пересувається спеціальний технологічний транспорт, призначений для доставки необхідного обладнання, інструментів, матеріалів, а також рейок та шпал. Цей транспорт щоночі задіяний у всіх тунелях метрополітену та забезпечує важливі логістичні процеси від виробничих майстерень до безпосередніх місць проведення робіт.

Загалом, за перше півріччя фахівцями «Київського метрополітену» було замінено 1 705 метрів рейкового полотна, 1 136 дерев’яних шпал, 335 переводних брусів, 212 напівшпалків та 195 підкладок типу «метро».

Окрім робіт на коліях, у нічний час проводиться обслуговування систем сигналізації, зв’язку та безпеки, розташованих у тунелях, а також здійснюється ремонт та заміна обладнання систем електропостачання та інших інженерних мереж.

«Проведення цих робіт вимагає зняття напруги з контактної рейки, повної відсутності руху потягів та використання технологічного транспорту, такого як мотодрезина. Саме тому в нічний час рухомий склад не зберігається на коліях станцій метро», – наголосили у КМДА.

Нагадуємо, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про встановлення нових тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті столиці. Згідно з документом, з 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах та на фунікулері становитиме 30 грн.

Як раніше інформували у Департаменті економіки та інвестицій КМДА, разовий тариф на проїзд у комунальному транспорті столиці у розмірі 30 грн розрахований на основі фактичних витрат підприємств і є компромісним рішенням. Реальна собівартість перевезень є значно вищою. У профільному департаменті зазначають, що київські транспортні підприємства розрахували економічно обґрунтований тариф на 2026 рік, який для поїздки в метро становить 64,60 грн, а для поїздки в автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері – 44,14 грн. Зважаючи на високу соціальну чутливість цього питання, влада не стала підвищувати планку до економічно обґрунтованого рівня. Запропонований тариф у 30 грн ґрунтується на фактичних витратах минулого року, а не на планових показниках поточного року.

«Главком» писав, що місячний проїзний на комунальний наземний транспорт Києва та метрополітен після зміни тарифів посяде четверте місце серед проїзних у столицях Європи. Дорожче лише в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *