Відомості про запуски надходять від партнерів, а ракета досягає Києва лише за 2–4 хвилини
Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник міністра оборони України та експерт із радіотехнологій, роз’яснив, чому під час російських нападів балістичними ракетами сповіщення про повітряну тривогу іноді лунає вже після вибухів. Він поділився цією інформацією на своїй сторінці у Facebook, як повідомляє «Главком».
За словами Бескрестнова, Україна отримує інформацію про підготовку до запусків та самі запуски від міжнародних союзників. «Ми отримуємо всі відомості про запуски чи підготовчі дії до них від наших партнерів. Головним джерелом є супутникове відстеження місць запуску та системи, що фіксують факти запуску», – пояснив він.
Представник Міноборони наголосив, що балістична ракета долає відстань до Києва за дуже короткий проміжок часу – 2–4 хвилини. Це означає, що навіть незначні технічні збої можуть спричинити затримку у передачі даних.
«Час польоту ракети до Києва становить лише 2–4 хвилини, тому він вкрай обмежений. Будь-яка несправність системи призведе до затримки в отриманні інформації. Жодна система не є абсолютно бездоганною, тому збої трапляються, і сповіщення про тривогу може надійти із запізненням», – зазначив Бескрестнов.
Водночас він зауважив, що іноді повітряну тривогу оголошують, хоча фактичного запуску ракети в подальшому не відбувається. «Супутники фіксують дії біля пускових установок, які передують запуску ракет, але з певних причин самого запуску може не бути», – додав радник міністра оборони.
Він навів як приклад випадки, коли надходили повідомлення про потенційні пуски з ракетного комплексу «Орєшнік». Супутники фіксували активність на пускових установках, але запуски так і не були здійснені.
Нагадаємо, у Києві сигнал тривоги прозвучав після влучань балістичних ракет, оскільки час від запуску до прибуття був надто коротким.