24 травня 2003 року у столиці відкрив свої двері Водно-інформаційний центр, відомий також як Музей води.
Заклад був створений Київською міською державною адміністрацією за підтримки Міністерства довкілля Данії до Дня Києва, під час проведення в місті 5-ї Європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи».
Музей Води відкрився 24 травня 2003 року в межах святкування Дня Києва. Фото зі сторінки музею
З нагоди 20 річниці з дня відкриття, «Вечірній Київ» розповідає найцікавіші факти про один з найпопулярніших музеїв столиці.
1. Музей води розміщується у старовинній водонапірній вежі у Хрещатому парку. Вона була збудована у 1876 році за проєктом архітектора Олександра Петра Адріана Шілє та впродовж багатьох десятиліть забезпечувала потреби киян у воді. Її висота 29 метрів.
Наприкінці XX століття пам’ятка була занедбана, але на початку 2000-х була відреставрована та пристосована під Водно-інформаційний центр.
Водонапірні вежі у Хрещатому парку на світлині початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Сусідня башта, збудована у 1871-72 роках та розібрана у радянський час. Під час реставрації споруди музею її відновили за старовинними кресленнями. Зараз в ній розміщується адміністрація музею.
2. Основна експозиція розміщується у приміщенні колишнього підземного резервуара чистої води, побудованого у 1909 році. Його збудували після переходу міста на артезіанське водопостачання з метою кращого забезпечення містян водою.
Фрагмент експозиції. Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
3. Основною метою діяльності музею є інформування людей про гідросферу Землі та водні ресурси України, їх вразливість та необхідність для життя, технології підготовки безпечної для здоров’я питної води в системах централізованого водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, а також раціональні методи водоспоживання.
4. Музей ділиться на три яруси: верхній доречно оздоблений композицією з молекул води — основи всієї гідросфери; в середньому відображаються різні прояви водної стихії; нижній зроблений у світлих тонах, що уособлює чистоту та вразливість води — джерела життя на Землі.
Мешканці води легко йдуть на контакт з відвідувачами музею. Фото: Борис Корпусенко
5. Частина експозиції музею присвячена історії створення централізованого водопроводу в місті, відкритого 1 березня 1872 року та історії водопроводу міста загалом, що діяв на Подолі щонайменше з 1633 року. Відвідувачі музею мають можливість побачити автентичні експонати XVIII-XXI століть, зокрема дерев’яні, керамічні, чавунні та пластикові водопровідні труби.
6. Над сходами до резервуара чистої води розміщений дуже цікавий документ — Водна Хартія, ухвалена у 1967 році Радою Європи, дванадцять пунктів якої визначають важливі правила щодо водних ресурсів. У її першому пункті проголошується: «Без води немає життя. Вода — цінний, абсолютно необхідний для людини ресурс».
Відвідувачі музею потрапляють у царство води. Фото: Борис Корпусенко
7. Спустившись під землю, відвідувачі потрапляють у царство води у всіх можливих проявах і видах. Величезні акваріуми, гігантський унітаз, моделі артезіанської свердловини та каналізаційного колектора.
8. Також у музеї приділяється значна увага раціональному використанню водних ресурсів.
Музей залишається одним з найбільш популярних серед киян. Фото: Борис Корпусенко
9. «Музей води» оновили у 2020 році. Інтер’єр підземної частини Музею доповнили можливостями сучасної проєкційної техніки та науковим контентом, а в експозицію «Океан» з величезним акваріумом додали спецефектів, що створюють враження занурення на дно океану.
10. З моменту заснування, заклад став одним із перших сучасних музеїв нашого міста, не втрачаючи популярності серед відвідувачів по сьогоднішній день. Особливо полюбляють Музей води столичні дітлахи та молодь.
«Музей води»
Коли: ср. — пт. з 10:00 -17:00, у вихідні з 10:00-18:00. Понеділок та вівторок — санітарні дні.
Адреса: вул. Михайла Грушевського, 1-В.
Вартість квитків: дорослий — 80 грн, дитячий — 60 грн, діти до 6 років у супроводі батьків — безплатно
Телефон для довідок — 044 279 53 33.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
