4 серпня український метал-гурт Ignea представив відеокліп на композицію Darkness — це другий сингл з майбутнього альбому Monumental, реліз якого заплановано на 23 жовтня під егідою лейблу Napalm Records.
Візуальний матеріал створювався на знакових локаціях Києва, виконаних у стилі модернізму, зокрема біля готелю «Салют», Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, на станціях метро «Дніпро» та «Славутич», а також у стінах Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА). До запису музичної композиції долучився камерний хор «Євшан» з Галичини.
Про ідею синглу, знімальний процес після ракетних ударів та концепцію майбутньої платівки вокалістка Ignea Хель Богданова поділилася у коментарі для «Суспільне Культура».
Ignea — це київський музичний колектив, заснований у 2013 році, який виконує мелодійний дезметал. Шість треків гурту («Чорне полум’я», Disenchantment, Gods of Fire, How I Hate the Night, Petrichor та Queen Dies) були включені до офіційного саундтреку відеогри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля».
«Darkness розповідає про ті подорожі в минуле, у ностальгію, які ми робимо, коли сьогодення стає нестерпно складним, і про це гірко-солодке усвідомлення, що повернутися в ті часи насправді неможливо. Оскільки учасники Ignea — мешканці Києва, ми прагнули створити ностальгійну оду нашому місту — прогулянку його спогадами: величними будівлями, станціями метро, вулицями, на яких ми дорослішали», — розповідає про задум пісні Хель.
У пресрелізі ви згадуєте «ностальгію за майбутнім, яке так і не настало». Що це означає для вас особисто?
Я глибоко досліджувала феномен ностальгії під час написання текстів для альбому, і мене вразила багатогранність та універсальність цього почуття для людини. Ностальгію часто пробуджує певний простір, тому будівлі виступають своєрідними капсулами часу, архівами пам’яті. Я почала більше уваги приділяти архітектурі навколо мене, а також тому, як попередні покоління уявляли собі світле майбутнє — технічний прогрес, наукові досягнення, освоєння космосу — це часто відображено на барельєфах та мозаїках. Однак вони напівзруйновані, забуті, і це омріяне майбутнє, здається, залишилося в минулому…
Чому саме київський модернізм став ключовою візуальною мовою кліпу Darkness? Чи пов’язані обрані місця з вашими особистими спогадами?
Значна частина альбому натхненна монументальними творіннями модернізму — символами прогресу, що поступово занепадають. Вони перетворилися на сховища пам’яті — монументи нездійсненим мріям, де майбутнє, колись омріяне, так і не здійснилося, але продовжує відлунювати серед руїн та яскравих мозаїк.
Готель «Салют», бібліотека Вернадського, монументальний знак на станції метро «Дніпро» — усе це невід’ємні символи Києва для мене особисто. Я народилася й виросла тут, і ці місця, здається, завжди були зі мною.
Більше того, спілкуючись із нашою міжнародною аудиторією та демонструючи їм Київ на фото та відео, я усвідомила, наскільки ці локації справляють враження на людей, які ніколи їх не бачили. Тому я хотіла закарбувати їх не лише в пам’яті, а й у нашій творчості.
Мені здається, я відкриваю місто для себе наново, попри те, що виросла тут. Я почала глибше вивчати історію міста, переглядати старі фотографії будівель, які бачу щодня. Це викликає щемливі почуття, адже багато з них перебувають у дуже занедбаному стані, навіть без урахування наслідків обстрілів.
На нашому альбомі є композиція під назвою Presence of the Past. У ній ми говоримо про необхідність берегти цю присутність минулого, поки вона існує, адже завтра все може раптово змінитися.
Гурт Ignea. Надано гуртом Ignea
Частина знімального процесу проходила після одного з найінтенсивніших обстрілів Києва. Як цей досвід позначився на процесі та вашому сприйнятті пісні?
Під час нічного обстрілу ми перебували в укритті. Я намагалася з’ясувати, в яких районах знаходяться члени знімальної команди, і могла лише сподіватися, що всі залишаться в безпеці та зможуть дістатися до місця зйомок, запланованих місяцями.
Коли близько шостої ранку оголосили відбій повітряної тривоги, і ми вирушили на локацію, все навколо нагадувало апокаліптичний фільм. На світанку здіймався дим, куди не глянь, а щойно ми прибули, неподалік стався ще один вибух.
Попри ці обставини, усі учасники знімального процесу не тільки прибули, а й відпрацювали 15 годин з повною самовіддачею, тому я неймовірно ними пишаюся. Звісно, це вплинуло на наше сприйняття пісні, додавши ще один шар темряви та ностальгії за безтурботними часами.
Обкладинка альбому містить відсилання до будівлі Музею пропаганди та включає елемент демонтованого нещодавно житомирського кінотеатру «Космос». Наскільки для вас важливо фіксувати архітектуру, що зникає?
Для нас важливо не тільки зберегти її від зникнення, а й показати більшій кількості українців, наскільки багата Україна на унікальну архітектуру та монументальне мистецтво.
Не буду приховувати, я сама дізналася про будівлю з обкладинки лише під час роботи над альбомом та досліджень до нього. Так само, як я познайомилася з Софією Яблонською, коли ми працювали над попереднім альбомом. Коли, як не зараз, надолужувати знання про світ навколо нас та про основи нашої культури?
Обкладинка майбутнього альбому гурту Ignea — Monumental. Надано гуртом Ignea
У композиції Darkness також звучить галицький камерний хор «Євшан». Як виникла ідея залучити хор, і чому кульмінація пісні звучить саме українською?
Я вважаю, що краса багатоголосся та живого хорового виконання дуже влучно передає стан піднесення, який ми часто відчуваємо, коли ностальгія досягає свого апогею. Ми прагнули посилити це відчуття та раді, що змогли залучити чудові голоси хору «Євшан».
Хоча пісня Darkness написана англійською, кульмінаційні рядки прозвучали в моїй уяві саме українською, оскільки це моя рідна мова, коли «щемко серцю».
Якби ви мали описати Darkness трьома словами, якими б вони були?
Міський світлий смуток.
Про майбутній альбом Monumental
Платівка Monumental стане другим повноформатним релізом Ignea, створеним під час повномасштабного вторгнення. Більша частина роботи над ним проходила взимку 2025–2026 років у Києві, в умовах сильних морозів та тривалих відключень електроенергії.
«Ще в XVII столітті ностальгію вважали смертельно небезпечною хворобою, і багато в чому вона залишається такою й досі. Це універсальне почуття, знайоме кожній людині: воно тягне нас до минулого, яке здається кращим і яскравішим, ніж було насправді, особливо в тяжкі моменти сьогодення», — говорить про альбом вокалістка гурту Хель.
«Значна частина цього альбому натхненна модерністською архітектурою — бетонними велетнями, зведеними як символи прогресу та світлого майбутнього, що сьогодні повільно руйнуються. Вони стали своєрідними сховищами пам’яті — монументами нереалізованих мрій, де майбутнє, колись омріяне, так і не настало, але й досі відгукується серед руїн та яскравих мозаїк».
Музично альбом поєднує технічні метал-рифи, індустріальні текстури, атмосферні інтерлюдії та епічні хорові та вокальні партії. Обкладинка платівки створена на основі фото Музею пропаганди (круглої будівлі, що залишає небо відкритим як символ надії), а в її центрі розміщено металевий елемент з фасаду житомирського кінотеатру «Космос».
Цього листопада Ignea вирушить у турне Європою та Великою Британією як спеціальні гості шведського гурту Evergrey.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Instagram та Telegram, дивіться наш YouTube та TikTok
Поділіться своєю історією з «Суспільне Культура». З нами можна зв’язатися через соціальні мережі та електронну пошту: [email protected]