Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ Столиця готує додаткові джерела тепла та електрики на випадок нових ударів росіян та збоїв у роботі централізованих систем. Йдеться про децентралізовану генерацію — окремі котельні та когенераційні установки, які здатні забезпечувати енергією критично важливі об’єкти, якщо основна система вийде з ладу.
Про це 10 серпня під час пресконференції заявив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Резервна генерація — це допоміжні джерела тепла або електроенергії, розміщені у різних частинах міста. Їхнє завдання — не повністю замінити централізовану систему, а надати місту можливість продовжувати функціонування критичної інфраструктури у випадку аварій або пошкоджень внаслідок обстрілів.
Для Києва це має особливе значення, адже місто володіє однією з наймасштабніших у Європі централізованих систем теплопостачання.
1600 МВт резервного тепла
За словами Пантелеєва, Київ наразі споруджує близько 1600 МВт децентралізованої теплової генерації.
Це, зокрема, модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також оновлення вже існуючих джерел тепла.
Ця система покликана стати резервом для централізованого теплопостачання у разі виникнення пошкоджень або аварійних ситуацій.
Когенерація: збудовано 60-65 МВт
Окремий напрямок — це когенераційні установки. Вони одночасно генерують електричну енергію та тепло, що дозволяє більш раціонально використовувати паливо.
На даний момент у Києві вже змонтовано когенераційні установки загальною потужністю близько 60-65 МВт. До кінця поточного року місто планує збільшити цей показник до 200 МВт.
Пантелеєв підкреслив, що на всіх об’єктах, де передбачено встановлення таких установок, обладнання вже доставлено. Наразі там тривають монтажні та пусконалагоджувальні процеси.
Куди спрямують електроенергію
Когенераційні установки та дизельні електрогенератори в першу чергу мають забезпечувати резервне живлення критично важливої інфраструктури.
За словами Пантелеєва, пікове зимове споживання Києва може сягати приблизно 1950 МВт, тому повністю замінити централізовану енергетичну систему такою генерацією не є можливим.
«Наше головне завдання — створити систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — зазначив він.
Тобто, у випадку масштабних пошкоджень, міська влада розраховує в першу чергу забезпечити функціонування об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для усіх областей та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби схвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на нараді Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні кроки на 2026 рік. Через це загальна вартість плану була зменшена з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не зазнав змін. Ключові напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також передбачені відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, та підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.
План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати самостійно; додаткові, для яких необхідно визначити джерела фінансування; та проєкти, що потребують законодавчих змін та залучення ресурсів центральної влади.
Для втілення плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило у вигляді кредитних коштів, зокрема 2,5 млрд грн з кредитної лінії Ощадбанку.
За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%. У Києві вже збудовано близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує досягти потужності когенерації до 200 МВт.
Також Київ планує створити близько 1600 МВт децентралізованої теплової генерації — за рахунок модульних та окремих котелень, а також модернізації наявних джерел тепла. Резервні джерела електроенергії та когенерація мають насамперед забезпечувати критичну інфраструктуру. Повністю замінити ними зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі не є можливим.