Ефективних та водночас економічно вигідних методів масового захисту каштанів у місті від мінуючої молі наразі не існує
Кожного літа вулиці столиці перебувають під загрозою втрати своєї головної візитівки: каштани передчасно жовтіють, скидають своє листя і масово гинуть ще посеред спекотного сезону. Основною причиною цього лиха є каштанова мінуюча міль, яка щорічно завдає шкоди деревам. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба.
Щорічний повторюваний сценарій
За словами посадовця, картина, яку кияни спостерігають кожне літо, є наслідком піку активності шкідника в червні-липні. Личинки молі виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи дерево необхідних поживних речовин. Літня спека лише посилює цей згубний процес.
«Міль поступово виїдає листя, і з часом воно втрачає свої властивості та починає в’янути. Сильна спека також може впливати на стан дерев, але переважно те, що ми бачимо в Києві, – це наслідок діяльності мінуючої молі», – пояснив Дмитро Заруба.
Складність порятунку каштанів
Як зазначає представник Держекоінспекції, ефективних та водночас доступних способів масового захисту каштанів у міському середовищі наразі немає. Зовнішнє хімічне обприскування дерев у Києві заборонено санітарними нормами, а метод вакцинації є надмірно дорогим.
«Якщо говорити про вакцинацію, то вартість однієї дози становить близько 50 євро. Вакцина ефективна, але враховуючи її вартість, обробка всіх дерев призведе до колосальних витрат. Тому, на жаль, не існує інших методів, окрім заміни каштанів на інші види дерев – такі як платани чи катальпи», – зазначив фахівець.
Катальпа має квітку, яка віддалено нагадує каштан фото з відкритих джерел
Платан як можлива заміна
Експерт нагадав, що каштани не є корінним видом для столиці. «Каштани також були інтродуковані, це інвазивні для Києва рослини, вони не є місцевими – корінними в Києві вважаються, зокрема, дуби та клени. А платанів насправді вже дуже багато в Києві: наприклад, на Голосіївському проспекті фактично чверть висаджених дерев – це платани, які вже досягли 10 метрів у висоту. У багатьох європейських містах, зокрема в Римі, цілі вулиці засаджені платанами, вони там добре почуваються, а листя приблизно такого ж розміру, як у каштанів», – розповів Дмитро Заруба.
Платан кленолистий фото: idea-sad.com.ua
Платан – це невеликий рід дерев, який походить з північної півкулі. На Кавказі відомий як чинар, а в Північній Америці дерево називають сикамор. Стовбур дерева має циліндричну форму і може досягати 50 м у висоту та 18 метрів в обхваті. Платани живуть іноді навіть понад дві тисячі років.
Проблема Хрещатика та центральних вулиць
Окремо посадовець наголосив на складних умовах для дерев уздовж центральних магістралей, зокрема на Хрещатику, де розвитку кореневої системи перешкоджає бетон під землею та протиожеледні реагенти взимку. На таких ділянках, за його словами, доцільно розглядати висадку посухостійких рослин або використання контейнерів з автоматичним поливом.
Нагадаємо, у столиці для захисту каштанів від каштанової мінуючої молі почали застосовувати феромонні пастки. Озеленювачі зазначають, що цей екологічний метод дозволяє поступово скорочувати чисельність шкідника.
Феромонові пастки можна побачили на каштанах у скверах та парках міста фото: Київзеленбуд
У «Київзеленбуді» підкреслюють, що метод має накопичувальний ефект і потребує системної роботи протягом кількох сезонів, однак чисельність шкідників у районах вже почала зменшуватися.