Глава держави Володимир Зеленський видав розпорядження про спорудження монумента гетьману Івану Мазепі у столиці України. Кабінету міністрів доручено організувати проведення конкурсу на кращий проєкт пам’ятника. Згодом уряд повинен забезпечити його розробку та виготовлення.
Про це 22 серпня було поінформовано на офіційному порталі Офісу президента.
«Уряд разом із Київською міською державною адміністрацією мусять вирішити питання облаштування території, місця, де буде встановлено пам’ятник, його гармонійного поєднання з архітектурним ансамблем міста», — зазначено у повідомленні.
28 червня, у День Конституції, президент Володимир Зеленський заявив, що у Києві необхідно встановити пам’ятник Івану Мазепі. Його планується розмістити на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше розташовувався монумент Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Як раніше інформувало Суспільне, погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи було встановлено на території Києво-Печерської лаври. Відкриття відбулося під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Конституції України. Іван Мазепа вважається одним із найзначніших меценатів в історії лаври. Завдяки його фінансуванню було відновлено та прикрашено головні храми, зокрема, позолочено бані Успенського собору, а також зведено Церкву Всіх Святих.
Відомості про Івана Мазепу та причини накладення на нього анафеми
Іван Мазепа — видатний український військовий, політичний і державний діяч. Він обіймав посаду гетьмана Війська Запорозького, керував козацькою державою на Лівобережжі (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Також він мав титул князя Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа був гетьманом української автономії під протекторатом Російської імперії за часів царювання Петра I.
Під час Північної війни між Московським царством та Шведською імперією він тривалий час підтримував московську сторону. Однак у 1708 році він перейшов на бік шведів. Після поразки шведів під Полтавою Мазепа був змушений емігрувати до Молдовського князівства.
Тоді за наказом Петра I була знищена його резиденція Батурин, а самого гетьмана було відлучено від церкви. Протягом понад двох століть у всіх церквах Російської імперії щорічно, в першу неділю Великого посту, проголошували анафему.
Наразі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не скасували анафему, незважаючи на прохання українського керівництва.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, після надання автокефалії Українській православній церкві, заявив, що ніколи не визнавав неканонічну анафему, накладену на Мазепу.
Константинопольська православна церква стверджує, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: «В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували».
Більше того, ще у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій, за дозволом митрополита Київського і Галицького Антонія, відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври було проведено панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.