Найбезпечнішими вакцинами проти COVID-19 вважаються препарати традиційного типу, які містять інактивований вірус або його компоненти. Прикладом такої вакцини є китайська CoronaVac. Про це розповіла лікарка-інфекціоністка, професорка Ольга Голубовська в інтерв’ю «Главкому».
За словами лікарки, під час пандемії першочергово вакцинуватися слід було особам із груп ризику. Якщо людина вже перенесла захворювання, щеплення рекомендувалося робити не раніше ніж через шість місяців.
«Я не заперечую нові технології. мРНК – це дуже цікава, перспективна технологія, на основі якої сьогодні розробляють, зокрема, протипухлинні препарати. Питання в іншому: будь-яке імунобіологічне втручання повинно мати наукове обґрунтування, особливо коли йдеться про нові технології», – зазначила Голубовська.
Вона наголосила, що під час вакцинації важливо дотримуватися принципу «не нашкодь». На думку професорки, особливу увагу слід приділяти технології, за якою створений препарат.
Які побічні ефекти ще вивчають лікарі
За словами Голубовської, довгострокові наслідки вакцинації проти COVID-19 потребують подальшого вивчення. Водночас лікарі вже фіксують зв’язок між певними препаратами та станом пацієнтів. «Ми зараз в анамнезі обов’язково з’ясовуємо, чим людина вакцинувалася, якою технологією», – розповіла інфекціоністка.
Вона навела як приклад аутоімуноподібний гепатит, який, за деякими даними, може бути пов’язаний з вакцинацією проти SARS-CoV-2. Проте такі випадки є рідкісними, а питання причинно-наслідкового зв’язку та довгострокових ефектів потребують додаткових досліджень. «Я говорю це не для того, щоб людей налякати. Навпаки: якщо ми хочемо зберегти довіру до вакцинації, ми повинні чесно говорити і про користь, і про ризики», – підкреслила Голубовська.
Окремі серйозні побічні реакції після щеплень були офіційно зафіксовані регуляторними органами. Наприклад, Європейське агентство з лікарських засобів внесло дуже рідкісний синдром тромбозу з тромбоцитопенією до переліку побічних реакцій вакцини Vaxzevria/AstraZeneca. Водночас EMA зазначало, що користь від цієї вакцини перевищує потенційні ризики.
Чому люди втратили довіру до щеплень
Голубовська вважає, що пандемія суттєво підірвала довіру людей до вакцинації. Однією з причин вона називає непослідовність рекомендацій щодо COVID-19. «Людям спочатку говорили одне, потім рекомендації змінювалися. Це дуже небезпечно для всієї системи імунопрофілактики», – зазначила професорка. На її думку, втрата довіри до системи вакцинації може негативно вплинути і на ставлення до щеплень, ефективність та необхідність яких давно доведені.
«Єдиний шлях повернути довіру – це повернутися до науково обґрунтованих підходів до вакцинації. Людині потрібно чесно пояснювати, навіщо їй потрібна вакцина, які є переваги, які ризики, коли її робити, а коли слід зачекати», – підсумувала Голубовська.