У лабораторії Київводоканалу. Ілюстративне фото Бориса Корпусенка
Вода проходить кілька етапів очищення.
Після трагедії на Каховській ГЕС, у мережі періодично з’являється інформація про те, чи безпечно є вода у кранах.
Майже щодня ПрАТ «Київводоканал» повідомляє про те, що вода у кранах киян належним чином підготовлена, перевірена у декілька етапів. На офіційному сайті Київводоканалу щоденно публікується актуальна інформація щодо якості води у кожному районі.
«Вечірній Київ» спеціально для киян додатково розбирався, як готується та перевіряється питна вода для столичних споживачів.
У Київводоканалі перш за все нагадали, що джерелами водопостачання столиці є річки Дніпро, Десна та артезіанська вода юрського та сеноманського періоду.
Оксана Стан
«Вода з цих поверхневих джерел очищається та знезаражується на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях. І саме від якості води у річках залежить вибір реагентів та їх кількість при подальшій обробці води.
Зауважу, що вміст бактеріологічних, органічних та неорганічних забруднень води у Дніпрі та Десні змінюється по сезонах та з року в рік. Щоби забезпечити належну якість питної води, фахівці Київводоканалу постійно проводять коригування оптимальних технологічних режимів водопідготовки. Це робиться на підставі результатів щоденних досліджень якості води, які здійснюють три наші лабораторії — Деснянська, Дніпровська водопровідні станції та Головна лабораторія Київводоканалу», — пояснює начальник інформаційного управління ПрАТ «Київводоканал» Оксана Стан.
За її словами, відбір води — перший етап у ланцюжку водопостачання. Норми з очищення води диктують, що марки, види та дози реагентів визначаються шляхом пробного коагулювання та обробки води знезаражувальним реагентом.
«Державними санітарними нормами та правилами „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною“ передбачається не тільки дослідження якості питної води, а також якість води джерел водопостачання — тобто, якість води у наших річках та артезіанських свердловинах щоденно досліджують фахівці Київводоканалу», — пояснюють у Київводоканалі.
У Київводоканалі інформують, що для очищення води використовується реагентний метод. Вода річок обробляється коагулянтами — сульфатом алюмінію, гідроксихлоридом алюмінію. А на Дніпровській водопровідній станції вода додатково обробляється ще й флокулянтом. Ці процеси проходять у спеціальних змішувачах, куди подаються реагенти.
Коагулянти та флокулянти — це хімічні сполуки, які полегшують та прискорюють процеси випадіння в осад мікрочастинок, якими забруднена вода.
«Після обробки коагулянтами вода надходить у відстійники, де відбувається осадження забруднень. Після освітлення вода подається на доочистку на швидкі фільтри. Для знезараження питної води на Дніпровській станції використовують діоксид хлору. На Деснянській — використовують хлор з попередньою обробкою води аміаком у теплий період року. Очищена вода після двох етапів очищення надходить у резервуари чистої води, звідки помпами другого підйому подається у водопровідну мережу, а далі — споживачам Києва», — говорить Оксана Стан.
Вона підкреслила, що кожен етап при очищенні та транспортуванні води відіграє важливу роль. Виключення будь-якого етапу матиме негативні наслідки.
«Контроль якості води у Київводоканалі здійснюється відповідно до чинних Державних санітарних норм та правил 2.2.4- 171-10, в тому числі за такими показниками, як забарвленість, каламутність, жорсткість, кислотність (рН), вміст заліза, марганцю та іншими показниками.
Для ознайомлення з переліком показників, за якими контролюється якість питної води у столиці бажано ознайомитись з ДСанПіН 2.2.4-171-10. Після подачі питної води зі станцій водопідготовки та артезіанської води у водопровідну мережу, будь-якої доочистки води не передбачено», — сказала Оксана Стан.
Вона також уточнила, що фахівці Київводоканалу розробили та реалізують заходи, спрямовані на покращення якості водопідготовки. Зокрема це реконструкція водопровідних станцій та окремих об’єктів централізованої системи водопостачання.
На сьогодні на Дніпровській водопровідній станції застосовують знезараження питної води за допомогою діоксиду хлору. На сьогодні вже великий відсоток води, що подається у домівки киян, очищають та знезаражують так, як це роблять в європейських країнах.
Це вода без присмаку і запаху хлору. Діоксидом хлору обробляють питну воду в багатьох містах західної Європи, зокрема у Відні, Нюрнберзі, Палермо, а також містах Північної Америки, Канади і Японії, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Лабораторні та промислові випробування технології знезараження діоксидом хлору на Дніпровській водопровідній станції вперше були проведені у 2017 році й засвідчили, що це найприйнятніша технологія з точки зору якості знезараження води, безпеки для довкілля та економічної вигоди.
***
Днями «Київводоканал» повідомляв, що ситуація з підривом дамби Каховської ГЕС і спуском води з Каховського водосховища жодним чином не позначиться на водопостачанні Києва. У Київводоканалі наголошують, що в столиці ситуація з водопостачанням залишається стабільною, усі гідротехнічні споруди працюють у штатному режимі, жодних перебоїв у роботі обладнання немає.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
