У художній галереї «Митець» триває міжнародний мистецький проєкт «Ґвалт», де представлені твори живопису, колажу, плакату, анімації, цифрової й станкової графіки (офорту) та скульптури.
У своїх творах сучасні митці підіймають актуальну у сьогоднішніх реаліях війни тему різних проявів насильства та спротиву.
Також у вітринах галереї можна побачити сателітний проєкт Poster Challenge. Це плакати студентів Кафедри візуальної комунікації Педагогічного університету імені Комісії народної освіти у Кракові.
Роботи митців присвячені актуальній темі насильства в умовах війни. Фото: Тетяна Асадчева
«Виставку присвячено кричущим фактам злодіянь, які хронічно продукують російські суспільство й армія, як його частина. Вбивства, зґвалтування, катування, найжорсткіші тортури, нелюдське поводження із полоненими та цивільними стали синонімами російського вторгнення, нівелювавши/скасувавши всю „велику російську культуру, літературу, мистецтво“. Ніякий Достоєвський із „сльозою дитини“ не зміг зупинити вбивство українських дітей. Ніякий Толстой із „непротивлєнієм злу насілієм“ не запобіг ґвалтуванням жінок, чоловіків і навіть тварин», — зауважують учасники творчого проєкту.
Андрій Будник (в центрі) з колегами на відкритті проєкту. Фото: галерея «Митець»
За їхніми словами, на сьогодні своїми діями, російська федерація наочно демонструє різні форми поневолення: насильство над особистістю, насильство над жінками, насильство над чоловіками, насильство над тваринами, насильство над культурою, насильство над природою та екологією, насильство над цивілізацією.
Мистецький проєкт об’єднав понад 100 робіт. Фото: Андрій Будник
«Насильство стало національною рисою й основною частиною експорту росії, яка хоче розповсюдити це на весь світ. Тож, своїми злочинними діями, як солдат та громадян, російська культура вичерпала сама себе, а західне суспільство, як і українські митці мають лише зафіксувати та відреагувати на ці кричущі факти у своїх творах. Саме про це наша виставка», — зазначають учасники-митці.
В експозиції можна свої твори представили: Анна Бабич, Андрій Будник, Яна Гальчук, Олександра Геймур, Анастасія Гіндікіна, Олена Голуб, Дмитро Єрмоленко, Вероніка Захарченко, Катерина Корчагіна, Івася Кравчишин, Марія Кріпак, Єлизавета Кротова, Олександр Кузьмічов, Андрій Литвин, Поліна Лінд, Ольга Ломко, Мелісса Лугова, Анна Мартиненко, Данило Матвієць, Марина Мельничук, Анастасія Могиленко, Дарина Мялук, Еліна Нестерук, Ганна Новіцька, Марина Сакара, Андрій Салівон, Артем Сах, В’ячеслав Снісаренко, Юлія Стужук, Анастасія Тімофті, Анастасія Чепур, Катерина Шальнєва, Аліса Шуваєва, Alex Alekseev, René van Kempen, Viola Voloshka.
Велікая руская культура виявилася міфом. Фото: Андрій Будник
Твори співкуратори проєкту В’ячеслава Снісаренка. Фото: Андрій Будник
На думку куратора виставки Андрія Будника, унікальність цього проєкту полягає в тому, що вперше від початку війни у Києві представлені роботи 20 іноземних митців. Наприклад, художник з Нідерландів — Рене ван Кемпен — на початку 2000-х рр. виставлявся у Києві та тому, не міг залишитися осторонь поточних подій в Україні, висловивши своє бачення несправедливої агресії та повномасштабного вторгнення у техніці колажування.
Митець з Австрії Alex, який присвятив свою серію «Новий рускій музей» банкрутству російської культури… Долучилися до проєкту й українські художниці, які зараз з відомих причин перебувають у Німеччини, США, Польщі — Анна Бабич, Олена Голуб, Ганна Новіцька, Мелісса Лугова.
Студенти позують на фоні робіт польських митців.
«Свій емоційний внесок додали й студенти з Польщі (кафедра візуальної комунікації Педагогічного університету Кракова), які зробили плакати на тему війни в Україні, представивши у Києві твори, що демонструють підтримку і гостинність польського народу, вкрай негативне ставлення до російського вторгнення, потворність керівників країни-агресора. Плакати було створено в межах експрес-завдань за 24 години, а побачити їх можна цілодобово (із врахуванням комендантського часу), оскільки вони експонуються просто у вітринах», — розповідає куратор проєкту.
Андрій Будник також розповів про свій триптих «Кентавромахія», де він переосмислює відомі події давньогрецької міфології з битви лапіфів з кентаврами.
В’ячеслава Снісаренка. Фото: Тетяна Асадчева
«На жаль, теми насильства, опору насильству, розголосу щодо насильства є вічними в історії. Людство за історію свого існування так і не навчилося розв’язувати питання цивілізованим шляхом, періодично продукуючи насильство, повторюючи методи, закладені ще у міфах і легендах. Нині ж Україна змушена захищати свою територію, як до того це робили тисячі країн тисячі разів протягом існування людства…», — зауважує Андрій Будник.
Міжнародний артпроєкт «Ґвалт» об’єднує 108 творів від 52, з яких 20 — іноземних. Один з авторів перебуває безпосередньо на окупованих територіях.
Мистецький проєкт «Ґвалт»
Коли: до 5 липня включно, щодня з 11.00-19.00
Де: вулиця Велика Васильківська, 12
Вхід вільний.
До теми: вільна, сильна та незламна: столичний музей демонструє твори сучасної художниці з Херсона.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
