Сьогодні, 4 липня, у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулось прощання із загиблою внаслідок російського обстрілу в Краматорську письменницею Вікторією Амеліною, яка видала два романи та дитячу книгу. А вже після загострення війни вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds із початку повномасштабного вторгнення, документувала та розслідувала злочини рф на деокупованих територіях.
До собору прийшли понад сотню людей із траурними букетами. Серед присутніх були як рідні молодої письменниці та колеги, так і зовсім незнайомі їй кияни, які прийшли вшанувати памʼять письменниці. На прощання також прийшов депутат Київради від фракції ”Європейська солідарність» Леонід Ємець з дружиною.
Труна була закрита та вкрита українським стягом. А поруч — багато живих квітів.
Їй було лише 37 років. Рівно тиждень тому, 27 червня, вона разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників перебувала у Краматорську. У час, коли росіяни випустили по місту «Іскандери», Вікторія вечеряла у ресторані «Ria Lounge». За кілька хвилин там пролунав вибух, який забрав життя 12-х людей.
Кілька днів за життя української письменниці боролись в лікарні у Дніпрі. Проте старання медиків були марними і 1 липня Вікторія Амеліна померла.
Журналістка та віцепрезидентка українського видання PEN Мирослава Барчук розповіла, що востаннє з Вікторією бачилась за дні до страшної трагедії в Краматорську на крайньому Книжковому арсеналі, що проходив у столиці.
«Віка блискуче володіла англійською мовою, переконливо й аргументовано доносила світові правду про російсько-українську війну. Остання наша зустріч була на Книжковому арсеналі. Тоді вона поділилась, що напросилась їхати з колумбійськими письменниками й журналістами до Краматорська, щоби супроводжувати їх та контактувати з українцями. Вікторія не боялась їздити у фронтові міста, і робила це десятки разів. Як тоді, 27 червня, у той фатальний день», — прокоментувала Мирослава Барчук.
Мирослава Барчук. Фото: Даша Гришина
Вона також розповіла, що одразу після деокупації Ізюмщини, що на Харківщині, Вікторія Амеліна разом із батьками страченого росіянами письменника Володимира Вакуленка, в садку, під вишнею, розкопала його щоденник.
«Там були його останні перед розстрілом записки. Вона витягнула той паперовий згорток і рукопис Вакуленко видали під назвою «Я перетворююсь…».
У передмові до виданої книги Віка написала, що, коли дістала щоденник, то почувалась наче у Розстріляному Відродженні. А далі були слова, що зробить все, щоби про Вакуленка знав увесь світ. Тепер і Віка стала частиною цього Розстріляно Відродження. А ми маємо зробити все, щоби її голос почув світ», — продовжила Мирослава.
Пані Наталя, яка однією з перших прийшла до собору, нашому виданню розповідає, що не була знайома з Вікторією, але дружить з її тіткою. Та багато розповідала про талановиту та сильну племінницю. Пишалась.
«Через її тітку я знаю багато про творчість Вікторії та про те, що вона документувала злочини росіян на нашій території для Міжнародного суду в Гаазі. Молода, красива вона їздила по гарячих точках, вболівала за Україну всім серцем. Вікторія дуже хотіла, щоби світ знав увесь біль, який проживаємо ми через збройну агресію рф. Вона хотіла, аби всі знали правду», — зітхає вона.
Одразу після прощання у Києві похоронна процесія рушила на Львів.
Вже завтра, 5 липня, у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла із 37-річною письменницею прощатимуться львів’яни. Опісля — її поховають на Личаківському кладовищі.
У Вікторії Амеліної залишився маленький син, чоловік та батьки.
***
Увечері 27 червня росіяни завдали терористичний удар по людній піцерії «Ria Pizza», що у Краматорську. Внаслідок цього загинули 12 цивільних, ще 65 людей отримали поранення різного ступеню важкості.
Серед загиблих — 3 дитини, 7 працівників закладу харчування, у тому числі керівник піцерії. Наймолодшим жертвам — сестрам-близнючкам — було 14 років, а найстаршій — 30 років.
Вічна пам’ять…
Усі фото авторки
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
