Каталог художника Миколи Глущенка. Фото надане організаторами заходу
Унікальне зібрання стало результатом масштабної експозиції, присвяченої 120-річчю від дня народження знаменитого митця.
Нещодавно у бізнес-центрі «Парус» відбулася презентація каталогу Миколи Глущенка «Барви XX століття», створеного за результатами потужного мистецького проєкту, що демонструвався восени 2021 року у Львові у двох музейних локаціях Національного музею імені Андрея Шептицького.
За обсягом зібраної художньої спадщини митця це був один з найбільших виставкових проєктів, присвячених постаті Миколи Глущенка. Частина робіт з експозиції походить з приватної збірки відомого колекціонера та дослідника творчості митця Едуарда Димшиця. По завершенню проєкту він став одним з ініціаторів створення каталогу з творами художника.
Едуард Димшиць та Ірина Кудіна — гості презентації. Фото надане організаторами заходу
Також до проєкту долучилися Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові та київська галерея «НЮ АРТ» за підтримки Advance Finance Alliance (AFA) та юридичної фірми Asters.
На презентації каталогу з вітальною промовою звернувся сам Едуард Димшиць, який не лише власником найбільшої колекції його полотен, але й експертом з творчості художника. Він розповів відвідувачам цікаві акти з біографії митця, а також показав деякі його твори «Ранок» і «Автопортрет у майстерні».
«Це роботи з пізнього яскравого періоду майстра, який особливо цінується колекціонерами мистецтва», — зауважив Едуард Димшиць.
Видання є результатом ювілейної виставки митця. Фото надане організаторами заходу
Деякі картини митця можна було побачити під час презентації.Фото надане організаторами заходу
Знаментина картина 2Ранок» з колекції Едуарда Димшиця. Фото надане організаторами заходу
Презентація каталогу в БЦ «Парус». Фото надане організаторами заходу
Також він розповів, що захопився творами Глущенка ще студентом, тривалий час досліджував та вивчав різні періоди його творчості. За словами колекціонера, саме картина «Ранок» справила на нього неабияке враження. З чого власне і почалося його захоплення творчістю Миколи Глущенка.
Друга робота «Автопортрет у майстерні» є також не менш цікавою і знаковою у творчості митця. Моделлю для картини стала сучасна українська художниця Ірина Кудіна, яка також була присутня на заході. Вона розповіла, що у 1970-х роках, коли вона ще була студенткою, вона познайомилася з Миколою Глущенком під час його персональної виставки у Художньому музеї.
«Автопортрет у майстерні» створена в останній рік життя митця. Фото: Тетяна Асадчева
«Ця зустріч стала доленосною для мене та надалі мала неабиякий вплив на подальше життя і творчість», -розповідає Ірина Кудіна.
За її спогадами митець був надзвичайною та непересічною особистістю, а його картини з першого погляду справили на неї глибоке враження.
«Вони були надзвичайно мені близькі не лише за творчою манерою, але й за світосприйняттям», — зізнається пані Ірина.
Художниця розповідає, їхнє знайомство припало на останній роки життя художника, а за цей час він створив понад 75 картин.
Зворушливими спогадами про Миколу Глущенка поділився також і його племінник Юрій Ткаченко. Він згадував, що попри свою популярність, Микола Петрович завжди залишався надзвичайно простою та щирою людиною.
«Він прищепив мені цікавість до української мови та культури. Багато розповідав мені про твори письменників та митців, які були мало відомі у радянський час. Це була людина надзвичайно європейська за своїм світоглядом, якому абсолютно чужим було усе радянське. Водночас Микола Петрович був наділений великим талантом» — згадую пан Юрій.
Художник Микола Глущенко. Фото з відкритих джерел
Нагадаємо, що Микола Глущенко народився 04 (17) вересня 1901 року у місті Новомосковську на Дніпропетровщині. У 1918 році закінчив Комерційне училище у м. Юзівці (тепер –– Донецьк). Зі спалахом громадянської війни служив у Добровольчій армії генерала Антона Денікіна (1919). Із залишками білогвардійських військ був інтернований до Польщі, а звідти втік до Німеччини. Займався у школі-студії Ганса Балушека у Берліні (1920). У 1920–1924 роках навчався у Берлінській вищій школі образотворчого мистецтва у Шарлоттенбурзі. З Берліна переїхав у Париж (1925–1936), де відкрив власне ательє й зажив слави першорядного художника.
Він товаришував з Олександром Довженком і Володимиром Винниченком, спілкувався з Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, Фернаном Леже, Луї Арагоном і Ельзою Тріоле, а також із Володимиром Маяковським. Писав портрети відомих письменників Ромена Роллана, Анрі Барбюса, Віктора Марґеріта, Марселя Кашена, видатного живописця Поля Сіньяка. Персональні виставки художника відбулись у Парижі, Марселі, Стокгольмі, Бухаресті, Львові. Глущенко здобув популярність, його твори дістали прихильну критику в Європі.
Картина «Ранок». Фото: Тетяна Асадчева
Живучи за кордоном, окрім творчості, Глущенко також працював на радянську розвідку. Працював він у глибокій конспірації, як агент «Художник» і «Ярема». Одночасно він продовжував творити і його роботами захоплювались європейці.
У1936 року митець переїздить до Москви, а з 1944 року повертається жити та працювати до Києва.
Микола Глущенко «випробував» широкий спектр художніх напрямів і течій, які сповнили мистецьку палітру XX століття, залишивши по собі близько 10 тисяч творів.
Послідовно еволюціонував від естетичних засад імпресіонізму, неокласицизму і «нової речевості» до постімпресіонізму. Осягнувши пластичні основи кубізму (в ранній період), врешті, став на шлях експресіонізму та творення українського варіанту колоризму.
До теми: Його постать завжди бентежитиме, — київська дослідниця Катерина Лебедєва про Миколу Глущенка.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
