Петро Оленич розповідає про переваги «Київ Цифровий». Фото: Борис Корпусенко
Заступник голови КМДА — про інструменти електронної демократії, міські сервіси та унікальність застосунку «Київ Цифровий».
Мобільний застосунок «Київ Цифровий» створений у 2021 році, і за цей короткий проміжок часу пережив грандіозні трансформації. Від початку він об’єднав головні міські сервіси — від оплати проїзду в громадському транспорті чи паркування авто до сповіщення про ремонтні роботи від комунальних служб.
Під час повномасштабного вторгнення «Київ Цифровий» швидко переорієнтувався на першочергові потреби киян, запропонувавши мапу укриттів та працюючого бізнесу, сповіщення про тривогу, інформацію про рух транспорту. У листопаді кількість користувачів застосунку перевищила 2 мільйони.
Цього року до корисних сервісів додався розділ «Електронна демократія» — можливість підтримати петиції чи проголосувати за перейменування вулиць.
Про інновації та досягнення «Київ Цифровий» розповів «Вечірньому Києву» заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Петро Оленич.
Петро Оленич. Фото: Борис Корпусенко
ЗАВДЯКИ ПЕТИЦІЯМ МИ РОЗУМІЄМО, ЩО ТУРБУЄ КИЯН
— У серпні у застосунку «Київ Цифровий» запустили голосування за електронні петиції. Що змінилося та як допомогло це популяризувати петиції?
— На сайті Київради голосування за петиції також відбувається в системі «Київ Цифрового». Ми зробили функціонал і дали можливість ним користуватися через сайт або через застосунок. Раніше була авторизація через особистий кабінет киянина. Це були «зайві» кліки, що ускладнювали процес.
Завдяки інтеграції у «Київ Цифровий», змінився механізм валідації учасника голосування — зараз це відбувається за допомогою цифрового підпису або Bank ID. Система чітко показує, хто проголосував і скільки віддали голосів. Виносячи будь-яке питання на загальний розсуд, дуже важливо, щоб люди довіряли інструменту. Щоб результати голосування неможливо було підробити.
Наша команда пишається тим, що ми отримали визнання киян. За два місяці до цього нововведення у столиці подали 38 петицій, за які віддали 4 тисячі голосів. А за 2,5 місяці після інтеграції петицій у «Київ Цифровий» ми отримали 426 нових петицій і 570 тисяч голосів. Це демонструє, що коли люди довіряють інструменту, вони ним активніше користуються.
— Чим, на вашу думку, корисний для міста та його мешканців такий інструмент?
— Петиції — це форма прямої електронної демократії, яка передбачає безпосередню участь людини в цьому процесі. Завдання муніципалітету — залучити мешканців до висловлення їх думки. Ми ж намагаємося максимально поширити інформацію та зробити цей інструмент зручним. Щоб всі охочі за чашкою чаю чи кави могли подивитися, які пропозиції існують та підтримати ті ініціативи, що вважають важливими для міста.
Це цікаво і з точки зору комунікації влади і громади. Завдяки петиціям, ми розуміємо настрої містян, їхню думку, що їх турбує, які питання потребують першочергової уваги.
У «Київ Цифровий» можна ознайомитися з поданими петиціями та проголосувати за вподобану ініціативу. Фото: Борис Корпусенко
— Через застосунок поки що не можна подати петицію, тільки проголосувати за вже розміщені. Чи плануєте додати цю функцію?
— Це не було першочерговою вимогою користувачів. Ті, хто хочуть подати петицію, без проблем можуть зробити це через веб-інтерфейс. Такий функціонал для застосунку передбачав більший обсяг роботи. І наша команда наразі не вважає, що це необхідно. Не витрачаємо час на ті ресурси, які не будуть споживачами постійно використовуватися. Тих, хто подає петицію, все влаштовує.
Нас цікавила участь киян, які підтримують чи не підтримують петиції. Прагнули забезпечити розповсюдження інформації, що є такі ініціативи. І запропонувати киянам висловитися, що вони з цього приводу думають.
Результати — кількість поданих петицій та відданих голосів — підтверджують, що ми не помилилися. Дійсно, цей інструментарій викликає довіру, він зручний. У будь-який час кияни мають змогу подивитися, що відбувається в місті та висловити свою думку.
— Які теми найпопулярніші серед поданих петицій?
— Традиційно транспорт і інфраструктура. Багато пропозицій стосуються зміни трафіку, ремонту вулиць, навіть прокладання мережі інтернет. Попри те, що деякі сервіси надаються комерційними організаціями, чимало киян вважають, що все має робити місто.
Перед владою стоїть завдання зрозуміти думки та потреби населення, що для киян дійсно важливо. Якщо петиція отримує достатню підтримку, наразі це 6 тисяч голосів, у влади включається інший механізм — розібратися в питанні та дати на нього відповідь.
Бувають ситуації, коли, наприклад, через питання безпеки, неможливо втілити петицію. Тоді потрібно пояснити, чому. Завдання влади — або змінити ситуацію, або надати зрозумілу та адекватну інформацію, що це важливо для життя і безпеки. Така історія з рухом транспорту під час повітряних тривог. На другий тиждень повномасштабного вторгнення біля парку на Подолі у тролейбус прилетів збитий шматок ракети. І він вигорів вщент. На щастя, у транспорті не було пасажирів.
Інструменти прямої демократії дають змогу визначити рівень занепокоєності або бажання підняти певну тему, змінити підходи. І, отримуючи чіткий зріз підтримки, важливо розібратися в проблемі, вирішити її або пояснити, чому потрібний такий стан речей.
Успішна петиція стали поштовхом для введення оплати проїзду через банківську картку. Фото з архіву Вечірнього Києва
— Які були позитивні кейси, коли петиції допомогли зрозуміти потреби киян?
— Перед початком війни ми вже приготували до запуску оплату проїзду через банківську картку в громадському транспорті. Сервіс був готовий, але ми не розуміли, чи в умовах повномасштабного вторгнення є потреба його запускати. Тоді кияни подали петицію, яка швидко набрала голоси. І таким чином повідомили нам, що їх цікавить цей сервіс, його треба запускати. Ми це одразу зробили, всі задоволені.
МЕШКАНЦІ СТОЛИЦІ ВИСЛОВИЛИ СВОЮ ДУМКУ І КИЇВРАДА ПІДТРИМАЛА ЇХ ВИБІР
— Також у «Київ Цифровий» є можливість проводити опитування. Цього року кияни голосували за нову топоніміку міста. Як запускали голосування та які його результати?
— Петиції вирішували частину питання електронної демократії — врахування підтримки особистої думки киян щодо життєдіяльності міста. Законодавчо і технічно вони існували давно. Революція відбулася лише у підходах отримання голосів. Верифікації цієї інформації та забезпеченні достовірності результатів голосування, що було важливим етапом розвитку.
У нас був ще один запит від муніципалітету — зрозуміти думки киян щодо ініціатив влади по перейменуванню. Це питання у сесійній залі Київради завжди супроводжувалося скандалами. Були групи опонентів, що підтримували різні варіанти та не могли домовитися.
Кияни мали змогу проголосувати за нові назви вулиць. Фото: Ольга Косова
Правильним виходом з цієї ситуації стало застосування прямого інструменту демократії. А саме — опитування киян з верифікованими результатами. Оскільки це дійсно важливе суспільно-політичне питання, його краще вирішувати з двостороннім зв’язком. Група експертів, до складу якої увійшли науковці та історики, визначила по кілька варіантів перейменувань міських об’єктів. Кожен мав історичні, суспільно-політичні або традиційні обґрунтування. Кияни подивилися варіанти та взяли участь в голосуванні. Майже 286 тисяч учасників віддали близько 6,5 мільйонів голосів. І депутатам підготували рішення, в якому була врахована думка їхніх виборців.
Перейменування перейшло тихо, спокійно, без галасу та скандалів. Це найкраща відзнака для інструментів електронної демократії: мешканці столиці висловилися і Київрада підтримала їх вибір. Не було питань щодо спекуляції, спотворення результатів, сумнівів в голосуванні — адже ми відповідаємо за достовірність даних.
Що стосується впровадження такого функціонала, необхідно для початку зрозуміти бізнес-процеси, хто що погоджує. Окрема історія — захист, система має бути захищена і реагувати на можливі спроби втручання в роботу. Також неможливість підробки результатів. Крім того, їх треба надійно зберігати і унеможливити втручання.
Петро Оленич. Фото: Борис Корпусенко
— Деякі кияни незадоволені, що брати участь в опитуванні можуть не лише мешканці міста, а й люди з інших регіонів. Як ви до цього ставитися?
— «Київ Цифровим» в основному користуються кияни або ті, хто працює в столиці. Це муніципальний застосунок, локальна система для вирішення місцевих потреб. Ми не спостерігали, щоб його масово встановлювали в інших регіонах. 95% користувачів — це кияни.
Інструментарій не дозволяє масових вливань від ботів та інших систем. Всі користувачі — реальні люди. Як правило, вони оптимізують свій час і користуються сервісами вибірково, тими, що їх цікавлять. І на цьому якраз засновується наш юзероцентричний підхід — пропонувати багато сервісів, з яких кожен обирає те, що йому потрібно. Що стосується інструментів електронної демократії, то ми отримуємо думку людей, які мають стосунок до міста, і якісний результат у вигляді голосів тих, кого хвилює дана тема.
— Чи є ще інші інструменти електронної демократії, окрім цих двох, які розглядаються для впровадження?
— Насправді є ще один інструмент, Громадський бюджет. У зв’язку з воєнним станом, його робота призупинена. Тому не відображається в інтерфейсі. Ми в застосунку прибираємо те, що наразі не працює. Щоб не перевантажувати увагу користувача.
Застосунок надає лише ті дані та послуги, які вам сьогодні важливі та необхідні — повідомлення про повітряну тривогу, інформацію про якість повітря, міські сервіси. Цей підхід забезпечує зручність користування.
Поки що додаткових запитів на сервіси в частині електронної демократії у киян до нас немає. Наразі ми вчимо людей користуватися наявними інструментами, виховуємо культуру. А також навчаємо відповідальності. Так, у петиції написано, хто її придумав та подав. І за неї треба відповідати перед громадою.
Київ отримав нагороду «World Smart City Award Special Recognition» за міський застосунок «Київ Цифровий». Фото: фб-сторінка Петра Оленича
«КИЇВ ЦИФРОВИЙ» ОТРИМАВ СВІТОВЕ ВИЗНАННЯ ЗА КОМФОРТ, БЕЗПЕКУ ТА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ
— У листопаді на конгресі Smart City Expo в Барселоні Київ отримав нагороду «World Smart City Award Special Recognition» за міський застосунок «Київ Цифровий». Розкажіть, що вразило експертів та учасників. Чим унікальний «Київ Цифровий»?
— Конгрес є найбільшою всесвітньою подією, присвяченою розумним містам та міським інноваціям. Розумне місто — насамперед комфортне, екологічне та безпечне. Нагороди вручалися в 10 номінаціях, серед яких екологія, візуалізація даних, лідери думок. У нас в конкурентах були Торонто, Сідней, Сеул, Богота.
Ми представили комісії свої надбання та показники. Експерти порівнювали учасників. Система мала бути робочою, якісною, протестованою. Наша трагедія призвела до того, що ми почали швидко змінювати підходи. Система розсилки оповіщень, пуш-повідомлень, у нас виявилась однією з найкращих. Вона найшвидше розсилає повідомлення для 2,1 мільйонів користувачів. До прикладу, ще три-чотири роки тому один з мобільних операторів гарантував нам, що смс на 2 мільйони користувачів зможе розіслати за 4-5 діб.
— А як щодо повідомлень ДСНС? У них схожа система?
— Оповіщення, що тестували у ДСНС на випадок надзвичайних ситуацій, — це система зв’язку між урядом і громадянами. В ній задіяна частина вбудованого програмного забезпечення смартфона, андроїда або іОS. Зроблена за стандартом США, де є такий зв’язок президента з громадянами. Цю систему створили Google та Apple, дали можливість ДСНС надсилати ці пуш-повідомлення. Але вони розраховані винятково на надзвичайні ситуації.
Наша ж система повідомляє про повітряні тривоги, які бувають часто. Інколи ситуація змінюється що пів години. Наша команда виявилась унікальна. Ми досягли результатів, яких не змогли досягти великі корпорації. Українці талановиті, і, крім того, у нас була потреба.
Цей механізм вразив журі. Він складний з точки зору реалізації. І діє чітко та без збоїв вже більш як 9 місяців. Крім того, всі сервіси продумані та стресостійкі: в нас летять ракети, вимикають електрику, а «Київ Цифровий» продовжує працювати.
Завдяки сервісу в «Київ Цифровий» користувачі мають змогу слідкувати за станом повітря онлайн. Фото: Борис Корпусенко
— Якими ще сервісами ви пишаєтеся?
— Екомережею, яка дає змогу слідкувати за станом повітря. Це дуже важливо для алергіків, дітей, людей похилого віку. Дані надаються онлайн, надсилаються з датчиків мережі, підробити їх неможливо. Така система унеможливлює фейки щодо екологічного стану, адже кожен має доступ до достовірних даних. Київ першим в Україні зробив надання онлайн інформації про екологічну ситуацію.
Серед пуш-повідомлень, які автоматично надсилаються користувачам, — сповіщення про проблеми з повітрям, оновлення сервісів, повідомлення від ЖКГ про аварійні або плановані роботи за певною адресою.
Загалом розумне місто — це цілий комплекс, до якого входять планування, цифрові сервіси, комунікація, контроль якості, управлінські рішення. Це дає комфорт, екологічність та безпеку мешканцям. Однак важливо, щоб все працювало не лише там, де все гаразд, а навіть у випадку надзвичайних ситуацій.
У нас підхід виявися найбільш стресостійким. Наші сервіси працюють та рятують життя. «Київ Цифровий» жодного разу не вимикався. Змінювався лише набір сервісів, залежно від потреби. У найскладніші моменти ми давали інформацію, де розміщені укриття, в яких аптеках є інсулін, що важливо для діабетиків, які СТО та магазини відкриті.
— Перемогу в цій номінації, «Сity Award», здобув Сеул. Що представив?
— У Сеулі виробили транспортну модель, з системою користування світлофорами, громадським транспортом, трафіком. Водночас коли був затор, у них були жертви. У нас вже є подібні елементи, а в планах — створення такої системи.
— Якщо говорити про найгірший сценарій, що буде з «Київ Цифровим» у випадку повного блекауту?
— «Київ Цифровий» — додаткове джерело інформування. На випадок такої ситуації у відповідних служб є свої канали комунікації та інструкції. Наша команда готується до будь-якого сценарію. Всі сервіси, системи, реєстри та дані киян захищені, стресостійкі. Умова для отримання сервісу онлайн — зв’язок. Однак навіть за його відсутності сама система буде на зв’язку.
Петро Оленич. Фото: Борис Корпусенко
— Поділіться, над якими новими сервісами для киян ви працюєте?
— Наразі відпрацьовуємо співпрацю з ДТЕК. Щоб під’єднатися до їхніх сервісів та надавати мешканцям столиці інформацію по відключенню світла. Забезпечити систему інформування за конкретною адресою через «Київ Цифровий». Для нас важливо, щоб дані були достовірні.
Паралельно розробляється ще декілька сервісів. Залежно від ситуації. Ми обираємо сервіси, які матимуть попит і будуть корисними для споживачів. Коли в місті спокійно, працюємо над цивільною інфраструктурою. Після бомбардувань, ліквідовуємо наслідки. Як і будь-яка система «Київ Цифровий» — живий організм, а забезпечення безперебійності його роботи — досягнення команди.
Як писав «Вечірній Київ», найпопулярніші послуги серед користувачів «Київ Цифрового» — це оплата за проїзд та паркування.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
