Бійцям 128-го батальйону тероборони передали маскувальні сітки. Фото: архів Тараса Криворучка
Через російські ракетні обстріли кияни, як і всі українці, періодично поринають у темряву. До вимкнення електроенергії додаються проблеми з опаленням, водою та зв’язком. Утім здаватися та опускати руки ніхто не збирається.
Зберігає спокій і міська влада, яка працює у штатному режимі, але водночас готує столицю до виникнення можливої надзвичайної ситуації через постійні атаки країни-терориста.
Нещодавно Київрада ухвалила важливі рішення, зокрема ухвалила бюджет міста на 2023 рік, виділила додаткові кошти на генератори, щоб пережити цю зиму, надала фінансову допомогу звільненим від окупантів територіям та перейменувала низку проспектів і вулиць.
А ще депутати профільної комісії підтримали електронну петицію щодо приєднання всіх світлофорів столиці до резервного живлення. Адже через регулярні відключення світла зросла кількість ДТП та смертність на дорогах.
Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів секретар Постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, депутат фракції «Європейська Солідарність» Тарас Криворучко.
Тарас Криворучко під час голосування за бюджет міста на 2023 рік
«МЕНІ ІЗ СІМ’ЄЮ „ПОЩАСТИЛО“ ЖИТИ НА 19 ПОВЕРСІ»
— Тарасе Григоровичу, через постійні відключення електроенергії кияни змушені шукати альтернативні джерела для освітлення, опалення та приготування їжі. Ви як переживаєте блекаути?
— У нашому будинку, як і у багатьох багатоповерхівках, вода підіймається на верхні поверхи завдяки насосам, що приводяться до дії електродвигунами. Вода у батареї центрального опалення також подається такими насосами. Тож коли вимикають світло, відповідно зупиняються насоси і зникають вода та опалення.
Я із сім’єю живу у своєму рідному окрузі на Воскресенці в Дніпровському районі. Нам «пощастило» мешкати в квартирі на 19-му поверсі. З нами ще живе чудовий тер’єр, тож мушу вигулювати його, як-то кажуть, за будь-якої погоди. Собаці байдуже, що ліфт не працює.
Раніше я звірявся з графіком вимкнення світла та підіймався або спускався ліфтом за 30–40 хвилин до початку планового відключення. Але останнім часом через російських терористів, які не припиняють нищити українську енергетичну інфраструктуру, аварійні відключення почастішали. Тому, щоб не застрягнути в ліфті, намагаюся ходити східцями навіть коли є електрика.
Так, східцями приніс додому велику бочку для технічної води. Також завжди тримаємо запас питної води. Користуємося звичайними ліхтариками. А їжу підігріваємо за допомогою невеликого туристичного пальника з невеликим газовим балончиком типу «дихлофос».
Великі балони з пропаном-бутаном, які колись були по селах, тягти в багатоповерхівки не раджу, бо вони під великим тиском і це небезпечно, якщо не вмієш користуватися.
Крім того, наше ОСББ уже закупило один генератор, щоб забезпечити світлом пункт обігріву, який ми облаштували у своєму дворі. Поставили там буржуйку, а ще облаштовуємо укриття в паркінгу. Шукаємо ще два генератори, щоб забезпечити постачання води вище сьомого поверху.
Нагадаю, що Київрада ухвалила цільову програму щодо компенсації 75% вартості генераторів (але не більше 80 тисяч гривень) для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів та обслуговуючих компаній.
Для отримання часткової компенсації необхідно заповнити заяву та подати пакет документів до районної держадміністрації. І таких заяв надійшло вже чимало.
«У НАЙГІРШОМУ ВИПАДКУ БІОТУАЛЕТИ РОЗТАШУЮТЬ ПРЯМО НАД КАНАЛІЗАЦІЙНИМИ ЛЮКАМИ»
— Скільки зараз теплопунктів у Дніпровському районі готові прийняти людей? Чи маєте чіткий алгоритм дій у випадку довготривалого блекауту?
— Через агресію росії ми маємо значні пошкодження системи енергопостачання нашої держави. Тому готуємося до важкої зими. У Дніпровському районі на випадок виникнення надзвичайної ситуації розгорнута робота 35 пунктів обігріву.
Ще 27 теплопунктів відкриються найближчим часом. Загалом у кожному з десяти районів Києва планується розгорнути в середньому по 100 пунктів обігріву.
Маємо також план, що робити у разі надзвичайної ситуації. Наприклад, якщо внаслідок ворожих атак не буде працювати каналізація у квартирах. Тоді біотуалети розташують і закріплять прямо над каналізаційними люками. Це якщо станеться найгірший варіант і блекаут триватиме кілька тижнів.
Сподіваюсь, цього не станеться, хоча росіяни атакують Київ постійно. Але наша ППО працюють дуже класно. Слава ЗСУ, нашим енергетикам і комунальникам, які працюють цілодобово! Буде важко, але впевнений, що цю зиму ми переживемо.
Як пережили блокаду Києва на початку повномасштабного вторгнення, коли спорожніли полиці магазинів. З перших днів ми налагодили харчування киян похилого віку і людей з особливими потребами. Домовилися із Західною Україною, Польщею щодо постачання харчів, медикаментів, памперсів, сосок, зубних паст тощо. Вантажівки пробиралися до столиці буквально стежками, бо Київ атакували з усіх боків.
Комісія з ЖКГ та ПЕК підтримала петицію щодо світлофорів
— Водії та пішоходи скаржаться на непрацюючі світлофори на дорогах під час вимкнення електроенергії. Чи можливо забезпечити їхню безперебійну роботу, щоб уникнути трагічних випадків?
— Як це зробити технічно, зараз вирішують фахівці. На нещодавньому засіданні Постійної комісії Київради з ЖКГ та ПЕК депутати підтримали електронну петицію щодо приєднання всіх світлофорів столиці до резервного живлення.
Адже через регулярні відключення зросла кількість ДТП та смертність на дорогах, особливо на перехрестях. Розумію, що поліція не всесильна і не може виставити регулювальників на всі небезпечні ділянки. Тому дуже прошу не втрачати пильності як водіїв, так і пішоходів.
«НАСОСНІ СТАНЦІЇ ДОСІ НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ ОБ’ЄКТАМИ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ»
— Через масштабну війну надходження до міського бюджету скоротилися. На що вдалося зберегти фінансування на 2023 рік, а на що ні?
— Київ — одне з перших міст України, яке в умовах воєнного стану прийняло бюджет і програму економічного і соціального розвитку на наступний рік. Фінансування дуже обмежено. Доходи бюджету Києва на 2023 рік запланували в сумі понад 66,3 мільярда гривень. Це на три мільярди менше, ніж торік. Але все одно передбачені на наступний рік доходи — дуже хороший показник в умовах війни, постійних ракетних атак ворога, відключень електроенергії, води та опалення.
Гроші виділили в повному обсязі на все, що стосується військових потреб, критичної інфраструктури та опалювального сезону. Ба більше, нам вдалося знайти кошти на ремонт покрівель житлових будинків, заміну вікон, дверей на сходових клітинах тощо.
На жаль, наші насосні станції досі не вважаються об’єктами критичної інфраструктури. Зокрема, Бортницька станція аерації, яка потребує значної уваги, а також дюкерні переходи — труби великого діаметра, що прокладені під Дніпром. Ці об’єкти не належать до опалювального сезону, а тому не вважаються критичною інфраструктурою.
Ми звернулися до Верховної Ради, Кабміну з тим, щоб термінового вирішити питання забезпечення фінансування в умовах воєнного стану робіт із реконструкції споруд Бортницької станції аерації, дамби судового поля та першої черги будівництва насосної станції першого підйому.
— На ремонти міжквартальних проїздів та прибудинкових територій можна не розраховувати?
— На жаль, фінансування асфальтування прибудинкових територій, тротуарів, а також ямкового ремонту доріг не передбачено. Проте виділені гроші на капітальні ремонти мостів і магістралей.
Крім того, Київрада схвалила зміни до бюджету на 2022 рік та збільшила статутні фонди підприємств з обслуговування житлового фонду на 50 мільйонів гривень кожному, що дозволить закупити додаткові генератори, пальне та інші необхідні витратні матеріали, щоб підготуватися на випадок можливої надзвичайної ситуації.
Київрада ухвалила перейменування вже 237 міських об’єктів. Фото: Борис Корпусенко
«МЕР МАЄ ПРАВО САМОСТІЙНО ЗМІНЮВАТИ НАЗВИ ВУЛИЦЬ, АЛЕ У КИЄВІ — СПРАВЖНЯ ДЕМОКРАТІЯ»
— Нещодавно Київрада перейменувала у Дніпровському районі бульвар Праці, вулиці Генерала Карбишева та Челябінську. Якщо по зміні останньої назви у містян питань не було, то щодо перших двох думки розійшлися. Які ще вулиці, назви яких пов’язані з росією та міфологізованим радянським минулим, планується змінити в Дніпровському районі?
— Кияни здебільшого позитивно реагують на перейменування вулиць у столиці. Адже саме вони обирають нові назви шляхом рейтингового голосування в застосунку «Київ Цифровий» із запропонованих експертною комісією варіантів. Хоча мер Києва Віталій Кличко має право робити це на власний розсуд, просто підписавши відповідне розпорядження.
Якщо ми говоримо про бульвар Праці, то серед варіантів щодо перейменування найбільше голосів набрала пропозиція «Івана Котляревського». Виявляється, що на мапі Києва досі не було жодної вулиці, названої на честь автора «Енеїди», засновника сучасної української літератури. Так само вулицю Челябінську, названу колись на честь російського міста, перейменували на Пантелеймона Куліша. Тут, як-то кажуть, без коментарів.
Ми розуміємо, що у назвах «бульвар Праці» або «бульвар Дружби народів» (перейменований на бульвар Миколи Міхновського. — ред.) немає нічого поганого.
З іншого боку, ці назви давно стали мемами, бо чітко асоціюються з радянськими часами та «великим російським братнім народом». І «працю», і «дружбу народів» вихваляли лицемірно, без того справжнього сенсу, який має бути в них вкладений.
Те саме стосується вулиці Генерала Карбишева, названої на честь російського військовика, пов’язаного зі встановленням радянської влади на території України. Змалку ми всі знаємо історію про те, що його начебто облили холодною водою нацисти на морозі в концтаборі. Герой загинув, але не скорився. Хоча насправді його вбили, як вбивали нацисти тисячі й тисячі інших військовополонених.
Тому з метою деколонізації столичної топоніміки шляхом рейтингового електронного голосування було обрано нову назву вулиці Карбишева. Серед варіантів щодо перейменування найбільше голосів набрала пропозиція — Ірини Бекешкіної, видатної соціологині, директорки Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
Так само чекаємо на перейменування в Дніпровському районі вулиці дагестанського поета Сулеймана Стальського на честь Богдана Ступки.
Волонтерська допомога столичним рятувальникам
«ПЕРШЕ, ЩО РОБЛЯТЬ ОКУПАНТИ, — ЦЕ ЗНИЩУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ»
— Як сьогодні Дніпровський район взаємодіє з фронтом? Чи надається гуманітарна допомога жителям звільнених від окупантів територій та прифронтовим містам і селам?
— З початком повномасштабного вторгнення росії велика кількість громадсько-активних та патріотичних жителів Києва присвятили себе волонтерській діяльності.
У Дніпровському районі пройшов Київський форум волонтерів «Єднаймося задля перемоги». До участі долучилися близько 150 волонтерських організацій столиці, з яких 30 представляють Дніпровський район. Разом із благодійниками ми закуповуємо «очі артилерії» — дрони, а також продукти, медикаменти, смаколики та передаємо на фронт.
Нещодавно відправили маскувальні сітки військовим підрозділам 128-го батальйону територіальної оборони Дніпровського району від спільноти волонтерів Справа Громад Дарниця. Наші воїни мають бути захищені та підготовлені до бойових завдань.
Не припиняється допомога Києва і жителям звільнених від окупантів територій та прифронтовим містам і селам. Там ситуація набагато гірше, ніж у Києві. В багатьох містах і селах немає ні світла, ні каналізації, ні води. В деяких громадах довелося злити воду із систем опалення багатоповерхівок, тож у людей не буде і тепла. Звісно, що ми маємо допомагати.
Там жителі стали свідками не тільки бомбардувань, а й розстрілів, катувань, нелюдської наруги окупантів над усім живим і навіть над будівлями та пам’ятками.
Нещодавно Київрада ухвалила рішення про виділення сотень мільйонів гривень Херсонщині, Чернігівщині, Бучі, Ірпеню, Бородянці, Ворзелю, Гостомелю та багатьом іншим містам і селам.
Важко дивитися на сплюндроване передмістя Києва. Ще тяжче дивитися в очі людям, особливо дітям, які винесли весь цей жах. Історії, від яких холоне в жилах кров. Свідчення злочинів — на кожному кроці. Досі багато завалів, небезпечно в лісах і полях довкола, люди підриваються на розтяжках та мінах, інколи навіть у власних будинках, повернувшись додому.
В рамках проєкту «Українську книгу — вільній землі» назбирали понад 13 тисяч книжок
— Чи відчуваєте допомогу іноземних партнерів?
— Завдяки спільній роботі благодійних фондів «Світла мета» і «Ми з України» привезли та передали 270 комплектів шкільних парт, лавочки та дитячий одяг для укриттів навчальних закладів Чернігова та області.
Величезна вдячність громаді міста Ландсхут (Баварія) та фонду Bundnis Ukraine Hilfe за допомогу. Передали автомобіль швидкої допомоги та медикаменти Чернігівській обласній військовій адміністрації.
Разом із Rotary in Ukraine та благодійним фондом «Світла мета» доставили швидку та гуманітарний вантаж від наших італійських партнерів лікарням Чернігова.
Адже місто-герой Чернігів вистояв як північний форпост країни, перебуваючи понад місяць у повному оточенні. Деякі його мікрорайони зруйновані майже повністю, постраждало багато будівель по всьому місту. Наприклад, з 35 шкіл пошкоджено 27.
Слава богу, вцілів історичний центр міста і музей просто неба «Древній Чернігів» (лише трохи зачепило вибухом один із храмів на його території). Сьогодні місто поступово оживає.
— Розкажіть про проєкт «Українську книгу — вільній землі» з відновлення бібліотечних фондів деокупованих територій…
— Перше, що роблять окупанти на нашій землі, — це вилучають та знищують українську літературу та підручники історії. Вони бояться наших книг як потужної зброї української нації.
Зокрема, з бібліотек Харківської, Луганської, Донецької, Чернігівської та Сумської областей книги знищувалися на місці чи вивозилися у невідомому напрямку. Так само зникали українські примірники з приватних бібліотек на Київщині.
Тому перше, що ми маємо зробити, звільнивши окуповані території, — це дати можливість людям знову отримати доступ до українського слова. Наш київський осередок партії «Європейська Солідарність» разом із небайдужими киянами назбирали понад 13 тисяч книжок. Ми відправили їх на Харківщину, зокрема в Ізюм і Великий Бурлук.
Дякуємо кожному, хто долучився до акції «Українську книгу — вільній землі», яка, до речі, триває. Мова зберігає і творить Україну!
Нещодавно Київрада заборонила дублювати назви вулиць російською мовою.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
