Ольга Богданова шиє ноші. Фото: Михайло Марків
Долучатися можуть ті, хто мають навики роботи зі швейною машиною.
Щодня у столиці сотні людей присвячують свій час для ЗСУ — волонтерять. Плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки чи шиють спеціальний одяг для поранених. І якщо для плетіння сіток ніяких особливих навичок не потрібно, окрім бажання допомогти, то, наприклад для пошиття основ для маскувальних халатів необхідні мінімальні знання із крою та роботи зі швейною машинкою.
Зокрема волонтерів з навичками роботи з швейними машинками потребують у спільноті, яка в одному із торговельних центрів на лівому березі виготовляє ноші для поранених.
«Не рахувала, скільки нош наша невелика команда пошила з весни цього року, — розповідає Ольга Богданова. — Раніше, ми переживали, чи вистачить нам вітрил, бо шили саме з них. Це гарний матеріал — легкий і міцний водночас. Завдяки нашим друзям з Києва та Польщі, маємо з чого шити і зараз найбільша проблема у тому, що не встигаємо — запит від військових досить великий. Тому кличемо людей на допомогу».
Ольга Богданова кроїть ноші із вітрил. Фото: Михайло Марків
Ручні ноші для поранених вироби досить специфічні. Ті, що роблять фабричним способом дорогі. Та ще й досить часто — одноразові, бо медики під час евакуації пораненого (за уставом він має бути з бронежилетом і особистою зброєю) не мають часу для того, аби відстежити за збереженням нош.
Волонтери знають, що при важких пораненнях одні ноші — це одне життя. Тому запрошують усіх охочих, які вміють шити на машинках і мають годинку-другу вільного часу долучатися і допомогти. Усі витратні матеріали, нитки, стропи і машинки є в наявності. Потрібні тільки вільні руки і велике серце.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
