Про це повідомляється на сторінці Міністерства культури та інформаційної політики України.
Нещодавно в Медіацентрі Україна-Укрінформ відбулась презентація результатів дослідження щодо читання під час війни. Дослідникам агенції Info Sapiens вдалося провести порівняльний аналіз показників у динаміці, враховуючи дані за 2018 та 2020 рік.
«Український інститут книги вважає читання необхідністю, і ми намагаємось переконати в цьому всіх інших. Для нас було важливо дослідити, як це в Україні відбувається насправді. Українці після повномасштабного вторгнення почали читати суттєво більше. На це варто зважати тепер, будуючи державну політику підтримки читання та книговидання», — сказала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Конференція в медіацентрі Україна-Укрінформ Фото: МКІП
Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв зазначив, що державні рішення, які стосуються сфери книговидання та популяризації читання, потребують обґрунтування й детальної аналітики.
Висновки цього дослідження мають стати основою для розробки управлінських документів у майбутньому. Також очевидною є тенденція — все більшою популярністю користуються електронні носії та діджитал сфера.
«З віком інтерес до книжки спадає і надається перевага електронним ресурсам, задоволенню своїх дозвіллєвих потреб. Очевидно, що управлінським рішенням держави та зацікавлений громадських кіл має бути певна виховна пропозиція для дітей віком 14+, щоб вони отримали певну пріоритетність доступності до книг, зокрема як до вартісного продукту. З цією метою УІК з наступного року реалізовуватиме програму надання сертифікатів громадянам України молодшого віку на придбання книжок. Аби діти могли обрати книжки, які вони хочуть читати», — сказав він.
Ростислав Карандеєєв розповів про підтримку книгарень в умовах війни. Фото: МКІП
Ростислав Карандєєв також підкреслив, що держава сьогодні фокусується на підтримці книгарень. Серед першочергових завдань Українського інституту книги на наступний рік і на це передбачені кошти з державного бюджету — підтримка книготорговельних мереж через відповідні субвенції.
Нагадаємо, що Мінкульт реалізовує Стратегію розвитку читання на 2023 — 2032 роки «Читання як життєва стратегія». Вона має створити умови для формування звички та потреби у читанні як життєвій стратегії українців.
Серед загальних висновків дослідження:
- Значна частка українців наповнює дозвілля практиками, пов’язаними з діджитал середовищем. Серед них — читання або споживання інформації через електронні пристрої;
- Люди більше залучені до соцмереж, але менше споживають інформацію з телебачення;
- Найчастіше читають саме друковані книги. Таке дозвілля практикують люди з середньою спеціальною та вищою освітою.
- Зменшилась частка тих людей, що не читали жодної книги протягом останніх 12 місяців, як серед читачів електронних, так і серед слухачів аудіо книг. Натомість частка тих, що не читали жодної друкованої книги протягом останнього року — зросла;
- Спостерігається дещо більша частка читання українською мовою саме друкованих книжок;
- Понад половини респондентів вказали, що не купували жодної друкованої книги протягом останнього року, проте 34% — купили від однієї до дванадцяти книжок. Найчастіше друковані книги купували люди від 30 до 39 років.
Детальніше з дослідженням можна ознайомитись тут. Його провели фахівці дослідницької агенції Info Sapiens у серпні-вересні цього року на замовлення Українського інституту книги завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців».
Нагадаємо, що в березні 2023 Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердив операційний план її реалізації на 2023-2025 роки.
До теми: доступні книги та оновлення бібліотек: у Києві обговорили розвиток читання в Україні.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
