Сьогодні, 6 листопада, стало відомо про загибель нацгвардійця та автора книги «Спокійної ночі» Максима Петренка. Деякий час його вважали зниклим безвісти, або взятим у російський полон. Однак ні те, ні друге не виправдалось.
«Ми сподівались і вірили, що те, що він зник безвісти означає, що він у полоні. Дива не сталось… Єдине, що я знаю поки — це підтвердження з частини, де служив Макс. Експертиза ДНК підтвердила, що це Макс і з частини виїхали до Дніпра за Максом. Поховання планують наприкінці тижня», — написала книжкова оглядачка Ганна Скоріна у своєму фейсбуці.
До початку російсько-української війни Максим Петренко був далеким від військової професії. Працював програмістом та викладав в Університеті «Україна»; брав участь у міжнародних змаганнях роботизованих платформ та готував до таких змагань студентів.
Утім у 2014 році він добровільно пішов воювати. Власне, книга «Спокійної ночі» про ті пережиті часи.
«Почати писати мене змусили флешбеки. Вони кидали мене у вир емоцій. Я раз за разом бачив розрив снаряду та відчував удар, що збиває з ніг. Я відчував, що моя підсвідомість вимагає від мене проаналізувати цей досвід.
Потім на це наклалося багато чого. Бажання увічнити пам’ять полеглих побратимів. Врешті-решт, бажання залишитися у цьому світі. У якийсь момент бою я повірив, що не виживу. Спогади про цей момент примусили мене задуматися про те, чи існуватиме у цьому світі щось привнесене мною, якщо мене раптом не стане?» — розповідав у 2020 році письменник.
Після 24 лютого Максим вдруге взяв зброю в руки. Однак додому вже не повернувся…
В університеті написали вже прокоментували трагічну звістку.
«Неймовірно талановитим викладачем та завідувачем лабораторії кіберфізичних систем. У 2022 році захистив кандидатську дисертацію та очолив кафедру комп’ютерної інженерії. Рівно через 2 тижні до нас прийшла повномасштабна війна, і Максим, будучи добровольцем ще з 2014 року, одразу ж вирішив захищати Батьківщину. Навесні 2022 року Максим пропав безвісти… та весь колектив і студенти Університету сподівались і вірили, що він у полоні…», — йдеться у повідомленні.
Максим Петренко під час війни в 2014 році. Фото з архіву Героя
Вічна пам’ять! Герої не вмирають…
До теми — Мріяв з сім’єю щороку підійматись на Говерлу: історія киянина Юрія Згонника, який загинув, звільняючи Херсонщину
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua