Куратор виставки та старший науковий співробітник музею Олександр Шемеляк. Фото: Тетяна Асадчева
За словами організаторів, виставка є своєрідним застереженням про небезпеку, яку несуть для українців ворожі дрони.
Наприкінці жовтня в Національному музеї історії України в II Світовій війні розпочався проєкт «Загроза з неба», втілений за підтримки Благодійного фонду «Повернись живим» та Нової пошти.
«Вечірній Київ» завітав до музею та поспілкувався з куратором експозиції, старшим науковим співробітником музею Олександром Шемеляком. Він розповів, що на сьогодні цей проєкт має надзвичайно важливе значення:
«Ми зараз знову наближаємося до зими, тож очікуємо від російських загарбників нових ударів. Тож, на мою думку, наразі є вкрай важливо — продемонструвати киянам та гостям столиці, яка ворожа зброя має намір нас вбити чи заподіяти шкоду нашій інфраструктурі та енергетиці…”- зазначає Олександр Шемеляк.
Виставка розповідає відвідувачам музею про ворожі безпілотники. Фото: Тетяна Асадчева
За його словами, виставка має на меті не лише розповісти про види дронів, які є на озброєнні у ворога, але також є своєрідним застереженням про небезпеку, яку вони несуть, націлені на наші артилерійські системи та бронетехніку.
Куратор експозиції розповідає, що вперше на лінії бойового зіткнення дрони-камікадзе іранського виробництва з’явилися у вересні минулого року.Тоді ж рашисти почали активно використовувати ударні БпЛА Shahed 136 проти об’єктів інфраструктури українських міст.
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Він пригадує, як 17 жовтня 2022 року російські війська вперше завдали удару цими безпілотниками по Києву, випустивши в його бік 28 дронів. Атака завдала руйнувань об’єктам критичної інфраструктури та історичній будівлі на вулиці Жилянській у Шевченківському районі міста. Унаслідок удару загинули молоде подружжя й літня жінка. Ще 19 осіб постраждали.
Згодом «Шахеди» швидко стали основним знаряддям терористичних російських атак. Загалом упродовж року росіяни випустили по Україні більш ніж 2 тис. дронів-камікадзе цього типу.
Залишки БпЛа Шахед/Герань-2. Фото: Тетяна Асадчева
«Завдяки допомозі союзників, донатам небайдужих громадян та власному виробництву Україні вдається вигравати в протистоянні. Але ворог має все ще великий економічний потенціал, тому кількість його БпЛА всіх типів небезпечно зростає», — зауважує Олександр Шемеляк.
В експозиції представлені безпілотні літальні апарати різних типів, якими користуються російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей. Їх успішно знешкодили Збройні сили України.
Серед експонатів можна побачити: двигун внутрішнього згорання авіаційний від БПЛА Shahed 136 («Герань-2»), БпЛА «Орлан-10», DJI Phantom 4 Pro WM331A, розвідник ZALA 421–16Е2.
Орлан, який передав до музею Валерій Залужний. Фото: Тетяна Асадчева
Унікальним артефактом є безпілотний літальний об’єкт, переданий до фондів Музею Головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. На відміну від інших об’єктів він щедро прикрашений петриківським розписом.
«Цей БпЛА був здобутий у бою влітку 2022 року на південному напрямі фронту військовослужбовцями 1129-го зенітного ракетного полку. Згодом військові вирішили подарувати його на День незалежності України Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному. Декілька місяців тому він відвідав наш музей і побачивши наші виставки вирішив його передати нам…», — розповідає куратор виставки.
За його словами, оздобила цю ворожу зброю українським петриківським розписом знана майстриня з Дніпровщини, член Національної спілки художників Ірина Кібець.
Фото: Тетяна Асадчева
Вважається, що у цей мистецький акт вона заклала глибокий сенс — віщування перемоги українських життя й свободи над рашистською смертоносною зброєю.
Також Олександр Шемеляк продемонстрував досить цікаві безпілотники попередніх поколінь, які використовувалися на фронті до повномасштабного вторгнення.
БпЛА, які використовувавлися на фронті у 2014 році. Фото: Тетяна Асадчева
«DJI Phantom 4 Pro — тактичний квадрокоптер, що здійснює розвідку, визначення цілей на близькій дистанції. його максимальна дальність сягає 7 км. Зараз він вже не є ефективним. Свого часу він був здобутий бійцями 81-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час наступальних дій у районі м. Святогірськ на Донеччині. Згодом його нам передав Володимир Литвиненко, переможець музейного аукціону…» — згадує пан Олександр.
Ще одним цікавим експонатом є Елерон-3. Це один з перших зразків безпілотника, збитим нашими бійцями полку «Азов» на Донеччині ще у 2019 році.
Куратор експозиції підкреслює, що у колекції музею є лише декілька безпілотників, тож вони звернулися до партнерів проєкту з Благодійного фонду «Повернись живим», щоб мати можливість показати відвідувачам різноманіття ворожих дронів та їхні особливості та бойові можливості.
Елерон-3, збитий на Донеччині у 2019 році. Фото: Тетяна Асадчева
«Цікавим експонатом є також «Кравчучка», що має довжину 1, 5 м, розмах крил 2,5 метри. Це БпЛА-пастка. Призначений для провокування сил протиповітряної оборони з метою виявлення її позицій та витрати боєкомплекту. Має імітувати політ Shahed 136|»Герань»-2 що здатний здійснювати розвідку для виявлення цілей та може використовуватися для коригування вогню та скидання вибухових речовин», — розповідає Олександр.
За його словами, цей дрон був збитий військовими ЗСУ над місто Бахмут влітку 2022 року.
Виставковий проєкт триватиме впродовж декількох місяців. Фото: Тетяна Асадчева
Серед представлених дронів особливо небезпечним є Шахед, що має бойову частину близько 50 кг вибухівки. Його максимальна дальність може сягати 1500 км. Аналогічний екземпляр минулого року зруйнував історичну будівлю на Жилянській, де загинули люди в жовтні минулого року.
Також на завершення розповіді Олександр Шемеляк наголосив, що виставка має надзвичайно важливе значення, як своєрідне нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема і для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі важливішу роль відіграють БпЛА.
Виставка «Загроза з неба»
Коли: щодня впродовж декількох місяців, понеділок — п’ятниця з 10.00-17.30, субота-неділя з 10.00 до 18.00;
Де: вулиця Лаврська, 27
Вартість: за ціною загального квитка до музею — дорослі — 70 грн, для учнів — 20 грн, для студентів — 30 грн.
Вартість екскурсії (загальний квиток): 200 грн — для дорослих, 100 грн — для студентів, учнів закладів освіти України та військовослужбовців ЗСУ і Нацгвардії України, 400 грн — іноземною мовою.
Попередній запис за телефоном (044) 285-69-50
До теми: Екстремальний підйом на верхівку Батьківщини-матері: як виглядає маршрут на щит. ВІДЕО і ФОТО.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
