Що не так з анонімним опитуванням на сторінці «Заклади початкової мистецької освіти»

Сторінка на ФБ «Заклади початкової мистецької освіти», створена у січні 2017 року, коли реактивні сили намагалися спотворити всю сутність нових освітніх процесів, чим відкинули мистецько-освітню спільноту від об’єктивного розвитку подій і занурили її настільки в багно невизначеності, що досі спільнота не може зрозуміти, що потяг пішов, процеси не спинити і навіть застрибнути в останній вагон вже, мабуть, пізно.

Однак, роки ковідного карантину і широкомасштабне вторгнення рашистської федерації потребували нестандартних рішень і консультацій, на які адміністратори групи максимум що робили – плагіатили чужі рекомендації, видаючи їх за власні і отримувати хвалебні оди за це.

Час ішов, у дні і місяці бомбувань, окупації, масової міграції українців у країні та за кордон трохи притлумило апетити борців зі здоровим глуздом, але енергія накопичувалася і ось, коли небезпека за всіма відчуттями віддалилася від Києва та західних регіонів (насправді, нікуди вона не віддалилася) вище згадана сторінка знову стала місцем акумулювання «протестного електорату» проти того, що вже більшість прийняла.

Адміністраторами сторінки зі сподіванням на 32,8 тис. вподобайок було запущено «опитування», яке саме по собі настільки неадекватне, що розгубило навіть активних прихильників протестного руху. 

Що ж з цим опитуванням не так?

З точки зору формулювання питань автори анкети виявили свою абсолютну неграмотність у частині застосування термінів. 

Почнемо з першого питання «Вказати тип мистецького закладу» та варіанти відповідей «музична школа, школа мистецтв, художня школа, хореографічна школа». Ну, про те, що крім названих шкіл є й інші види (види, а не типи, як написано в опитувальнику, бо тип – це мистецька школа), авторам опитування відомо, але думка представників таких шкіл, очевидно, їм не цікава, інакше б вони включили ці назви в це питання.

Друга проблема з цим питанням – ідентифікація закладів, представників яких вони опитують. Бо що таке «мистецький заклад»? Де є вказано, що мистецький заклад може бути музичною, художньою школою або школою мистецтв? Взагалі, прихильність адміністраторів до слова «заклад» дуже гротескна, погляньте лише на назву групи у ФБ. І такого типу закладів навіть немає.

Друге питання, на якому варто наголосити, це питання «за якою освітньою програмою працює ваш заклад». В самому питанні проблем немає (окрім того, що автори ніяк не хочуть вживати термін «школа», весь час уникаючи його, що наштовхує на певні роздуми). Однак, коли переходимо до відповідей, стикаємося з абревіатурами, які читаються неоднозначно. Наприклад, що мається на увазі під абревіатурою «ТНП»? Під цією абревіатурою професійні кола розуміють термін «типові навчальні програми». А освітні програми ні на підставі, ні навіть на основі навчальних програм не можуть бути розроблені, бо це як сонце і місяць – в одному процесі, але виконують різні функції.

Є в цьому питанні ще одна неузгодженість, але про неї далі, разом з обговоренням наступного питання.

Отже, наступним питанням є «чи вважаєте ви за необхідне скасувати Положення про атестацію, затверджене наказом Мінкультури № 628 та створити нове Положення, на підставі Положення, затвердженого наказом Міносвіти, яке набрало чинності 1.09.2023?». Ну, почнемо з того, що немає ніякого «Міносвіти» і вживаючи такі скорочення автори виявляють, як мінімум, неповагу до відповідного державного органу (ми все ж вважаємо, що це просто халатність  у вживанні термінів, яка спостерігається в цьому «документі» наскрізь). Але більш показовим є факт того, що ні номера, ні дати прийняття наказу МОН не вказується в цьому питанні. Що це означає? Ну, як мінімум, те, що людина, відповідаючи на це питання осмислено (саме осмислено, зі знанням справи і розумінням усієї відповідальності за свою відповідь), мала б ознайомитися з цим наказом, на який автори опитування її наштовхують. Бо як можна визначити, яке положення краще, якщо ти його не читав/ла? Але авторам опитування не потрібні осмислені відповіді, не потрібно, щоб педпрацівники читали документи, так їхніми умами легше управляти, маніпулюючи, фальсифікуючи та фабрикуючи факти та інформацію. Таким чином, це питання є чисто маніпулятивним і, зважаючи на те, що зараз піднімаються хвилі з відновлення атестації, це питання є основним в цій анкеті.

Але не маніпуляціями єдиними. Тепер про застосування виразу «на підставі». Підставою для розроблення будь-чого нормативного може бути тільки пряма норма законодавства. Тому ні ТОП, ні ТНП (що б не означала ця абревіатура) не може бути підставою для розроблення освітньої програми мистецької школи, бо в цих документах немає прямих норм, які встановлюють обов’язок розробляти освітні програми, такий обов’язок покладений на всі заклади освіти Законами України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту», але ніяк не ТОН і ТНП (що б не означала ця абревіатура).

Те саме варто сказати і про затвердження положення про атестацію «на підставі Положення, затвердженого наказом Міносвіти, яке набрало чинності 1.09.2023». Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 не має норм, які вповноважують на його підставі затверджувати якісь іще положення. І якщо авторам опитування так подобається саме це Положення, то вони не могли не помітити багато формулювань, які явно збігаються з формулюваннями Положення, затвердженого наказом Мінкультури № 628, яке було затверджене за чотири роки перед тим. Розумні і уважні зрозуміють.

Окрім термінологічного хаосу варто розглянути цей опитувальник ще й з точки зору респондентів.

Питання про ради директорів та освітні програми – це питання, швидше, для директорів мистецьких шкіл, принаймні про одного представника від мистецької школи. Інакше ці дані будуть мати спотворений вигляд. Чому? Тому що в опитуванні можуть брати участь по кілька (або кілька десятків) педпрацівників з однієї школи (а коли треба «нагнати» учасників, то може прийти і «рознарядка» для створення масовості відповідей). І якщо, скажімо, 300 людей, які представляють 15 шкіл дадуть відповідь на питання про освітні програми, то як порахувати, скільки таки шкіл обрали той чи інший варіант відповіді при тому, що анкета анонімна і тільки збирає електронні адреси?

Питання про атестацію дійсно більш індивідуальне і тут проблем немає, окрім описаних вище.

P.S.

Здавалося б, для чого стільки писати про те, що ніби не грає ключової ролі в конкретних випадках педагогічного життя? Чому так важливо звертати увагу не лише на хайпи (хоча, хайпів якраз треба уникати), але й адекватно оцінювати інформацію, що надходить, заклики і спонукання?

Тому що неграмотно сформульований опитувальник принижує як його авторів, так і людей, які його заповнюють. Тому що халатне ставлення до термінів не може бути ознакою людей, які претендують на впливи під час розроблення актів законодавства. Така халатність свідчить про неповагу до учасників опитування, тримання їх за «нерозумне стадо», яке за покликом самоназваного авторитету дасть «правильні відповіді на питання» (і сам опитувальник просто спрямовує респондентів).

Тому «авторам до уваги»: беручись за опитування громадської думки, треба підвищити кваліфікацію з цього питання, щоб хоч якось наблизити своє опитування до достовірності. 

Наразі це виглядає як легалізація заздалегідь визначених авторами опитування результатів, щоб видати свої «пропозиції» як узагальнену громадську думку. На цей висновок наштовхує і те, що автори опитувальника занепокоїлися у певний момент малим числом респондентів. Це і видає істинну мету цього опитування.