Фахівці КП «Плесо» обстежують підводні частини й шукають незаконні «врізки» каналізаційних систем, через які порушники природоохоронного законодавства скидають стоки.
Першим перевірили озеро Йорданське на Оболоні, де влітку активно відпочивають та купаються містяни. На обстеження цього озера витратили півтора місяця й з’ясували, що там ситуація задовільна, ніяких нештатних ситуацій не виявлено.
Вячеслав Савицький
«Далі продовжимо обстеження озера Кирилівське, де ситуація вже викликає занепокоєння. Саме в це озеро впадає річка Сирець, яка давно стала дощовим колектором. Примітно, що й на березі озера розташовані потенційні джерела забруднення. Враховуючи те, що виявимо під водою в озері, ухвалимо рішення — досліджувати Сирець, чи йти вище по каскаду озер системи Опечень», — пояснює «Вечірньому Києву» директор КП «Плесо» Вячеслав Савицький.
Він нагадав також, що на балансі «Плеса» нині 120 водойм, а загалом у столиці торік облікували майже 700 водних об’єктів, частина з яких не має статусу водойми.
У план перевірки на 2023 рік поставили 9 водних об’єктів. Адже в середньому, щоб повноцінно зробити обстеження однієї водойми та вжити заходи фахівці витрачають місяць — півтора. Також враховується складність робіт та розміри об’єкта.
Під час обстеження озера Йорданського
Виток з озера Кирилівського в Йорданське
Спеціалізована рятувально-водолазна служба «Плеса» обстежує підводні частини водойми, лабораторія підприємства робить аналізи проб води, інспектори працюють по берегах. Встановлюються всі незаконні мережі, що скидають нечистоти й потенційні джерела забруднення. Також одразу проводять й заходи з благоустрою.
«Потім всі зібрані дані зводимо у паспорт внутрішнього водного об’єкта. Такий алгоритм робіт займає певний час», — говорить Вячеслав Савицький.
На запитання чи часто спеціалісти «Плеса» шукають під водою столичних озер та річок незаконні врізки, директор «Плеса» відповів, що постійно проводиться моніторинг водних об’єктів, беруться проби води, виконуються лабораторні аналізи, але виявленням незаконних врізок та їх тампонуванням або приймання на баланс займаються не часто.
Нині активізували ці роботи спільно з Управлінням екології та природних ресурсів, адже потрібно провести інвентаризацію та обліковувати всі без винятку водні об’єкти столиці. У місті багато водойм, у яких ще й досі не визначений реальний статус. Загалом у Києві понад 400 водойм. Саме водойм, які мають такий статус, і на які є документи.
За словами Вячеслава Савицького, у КП «Плесо» в планах на розчищення та благоустрій стоїть озеро Синє на Виноградарі.
«Зараз триває процедура оцінки впливу робіт на довкілля. Й після того, якщо все буде добре в країні, сподіваємося вийти на процедуру закупки робіт й розпочати в цьому році розчищення озера. Також вже маємо проєкт, технології, є бачення як це буде робитися», — розповів директор «Плеса».
Але основним масштабним проєктом для «Плеса» Савицький називає річку Либідь.
«Взагалі вона головний об’єкт. Річка постійно обстежується нашою лінійною службою. Але максимум, що ми робимо — проводимо роботи з благоустрою. Є нагальна потреба виконати фундаментальні роботи. В нас розроблено техніко-економічне обґрунтування робіт, які зачіпають три райони Києва — Солом’янський, Печерський, Голосіївський.
Згідно із законодавством, це ТЕО має бути узгоджене, враховуючи його вартісну складову, з Київрадою та КМДА. Після того, як проєкт затвердять, ми працюватимемо на кожній з ділянок. Всього 12 черг робіт з капітального ремонту гідротехнічних споруд ріки Либідь», — розповів директор «Плеса».
Найголовнішою й аварійною ділянкою на Либеді він назвав локацію за адресою вулиця Борщагівська, 95. Там вже прибрали незаконні гаражі.
З тієї ділянки планують розпочати весь комплекс робіт з капремонту з влаштуванням локальних очисних споруд, ревіталізацією ріки та берегів, облаштуванням пішохідних доріжок й таке інше.
На запитання, чи можна раз і назавжди покінчити з незаконними каналізаційними скидами в водойми столиці, Савицький запевнив, що можна.
«Ми вживаємо всі заходи, але згідно з законом, обмежені у своїх повноваженнях. У разі виявлення врізок наші інспектори виписують акт-вимогу, ми звертаємося до Департаменту міського благоустрою, до правоохоронних органів. Нажаль не багато, але є прецеденти коли кримінальна справа доводилася до кінця й в тих випадках у людей зникає бажання скидати нечистоти в озеро», — резюмував Вячеслав Савицький.
Чому це важливо
У киян давно існує запит на високу якість й екологічність життя з одного боку й несумісний з цим запитом фактичний стан водних об’єктів міста.
Наразі у столиці вживають заходів проти водного «екоциду», для збереження водного багатства та біорізноманіття, рятують річки та озера від забруднення та засмічення.
Це необхідно, щоби зберегти їх повноводність, убезпечити від незаконної та хаотичної забудови узбережжя.
«Вечірній Київ» повідомляв, що зібрана під час інвентаризації водойм інформація буде доступна в електронному вигляді у відкритому Реєстрі на порталі КМДА по закінченні війни. Підприємство «Плесо» також планує зробити інформацію публічною на своїх ресурсах.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
