Микола Амосов разом з колегами-лікарями робить обхід в реанімації Інституту серцево-судинної хірургії. Фото 1987 року. Національний музей історії України
Видатний кардіохірург, батько української біокібернетики, Микола Амосов, народився 6 грудня 1913 року у росії, але понад пів століття робив світові відкриття та рятував людей в Україні.
Микола Амосов став лікарем, який пройшов школу військово-польової хірургії у молодості, набув унікального досвіду, який потім удосконалював і робив відкриття.
Він прожив майже 90 років і до 80 не випускав скальпеля з рук.
У 2008 році за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання.
Сьогодні, у день його 110-річчя, архіви та музеї поширюють світлини з життя кардіохірурга, що за роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці.
Оперує Микола Амосов. Фото О. Б. Погона. 1970 рік.
Національний музей історії України
Микола Амосов разом з колегами-лікарями робить обхід у реанімації Інституту серцево-судинної хірургії. Фото 1987 року.
Він народився в селі Ольховому Вологодської губернії, в сім’ї службовця. У 1939 р. з відзнакою закінчив Архангельський державний медичний інститут, а в 1940 році також з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут.
Після Другої Світової, під час якої Амосов мав призначення головного хірурга польового шпиталю, у 1952 році Микола Амосов переїхав до України, у Київ.
Тут він захопився кардіохірургією, яка принесла йому всесвітню славу. У березні 1953 року захистив докторську дисертацію з медицини на тему «Резекції легень при туберкульозі».
В 1963 році він першим в СРСР здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 запровадив антитромботичні протези серцевих клапанів.
Микола Амосов, кардіохірург, мислитель, біокібернетик. Фото: Національний музей медицини України
Національний музей історії України повідомляє, що саме під керівництвом Миколи Амосова відбувалися фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця та розробка питань машинної діагностики захворювань серця.
За своє життя прооперував більше десяти тисяч людей і практично всіх їх врятував від смерті.
«На його рахунку розробка й побудова фізіологічної моделі „внутрішнього середовища організму“, моделювання на ЕОМ (комп’ютерах) основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини. Нетрадиційність підходу й оригінальні погляди Миколи Амосова отримали широке визнання в Україні і за кордоном», — повідомляють історики медицини.
Микола Амосов під час однієї з лекцій. Фото: Національний музей медицини України
За своє життя сам Амосов переніс близько п’яти операцій на серці.
У створеному вченим інституті серцево-судинної хірургії підготовлено понад 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато з яких очолювали великі наукові медичні центри.
Микола Амосов — автор понад 400 наукових робіт, зокрема 19 монографій. Низку його статей і книг перевидано у США, Японії, Німеччині, Болгарії.
Микола Амосов створював евристичні моделі особистості та моделі суспільства.
«Академік Микола Амосов створив школу кардіологів в Україні. Підготував 40 докторів наук і понад 150 кандидатів наук, багато з яких очолюють великі наукові центри». — нагадують про спадщину Амосова у Національному музеї медицини сьогодні.
Київський науково-дослідний інститут серцевої хірургії, який очолював Амосов, щороку проводить близько три тисячі операцій на серці, понад дві тисячі — зі штучним кровообігом.
Амосов дуже серйозно захоплювався біокібернетикою. Він у похилому віці він кинув виклик старінню. Кардіохірург писав книги, його найвідоміші твори — «Роздуми про здоров’я» «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Записки воєнного хірурга».
Микола Амосов — автор п’яти відомих книг. Фото: Національний музей медицини України
Микола Амосов виховав плеяду карідохірургів, які сьогодні рухають галузь. Фото: Національний музей медицини України
У Києві на будинку, де жив М.М.Амосов (вулиця Богдана Хмельницького, №42) йому встановили меморіальну дошку.
У 2003 р. на честь Миколи Амосова перейменували одна з вулиць Києва.
Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені М.М.Амосова, яка вручається Відділенням біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України за видатні наукові роботи в галузі кардіо- та судинної хірургії і трансплантології.
Його іменем названо малу планету №2948.
Читайте також:
«Унікальні фото та факти до 100-річчя Віктора Глушкова опублікували архівісти».
Усі фото: Національний музей медицини, Національний музей історії України.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua