Стрес позначатиметься на нашому здоров’ю ще 5-7 років після закінчення війни. Фото: з відкритих джерел.
Психологічні наслідки війни, зокрема, посттравматичний стресовий розлад, позначатимуться на нашому здоров’ю ще принаймні 5-7 років після закінчення війни. Такі дані, за світовим досвідом, озвучила завідувачка кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика МОЗ України Марина Долженко.
Немає жодної людини в Україні, яку б не торкнулися стресові стани під час війни. Це стосується всіх: і військових, і мешканців окупованих територій, і переселенців і тих, кому пощастило жити у відносно спокійних областях. Стрес так чи інакше зачіпає кожного, хоча його сила, інтенсивність і наслідки для психіки та фізичного здоров’я можуть відрізнятися.
Про вплив стресу на організм людини, хвороби, які «молодшають» з кожним роком, симптоми й стани, на які варто звернути увагу, журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася із заслуженою лікаркою України, доктором медичних наук, професоркою, президентом Асоціації серцево-судинної допомоги сімейної медицини Мариною Долженко.
Заслужена лікарка України Марина Долженко. Фото: Ігор Бакбардин
— Пані Марино, у зв’язку з війною стресів і переживань очевидно побільшало. Як на серцево-судинну систему впливає стрес та хвилювання?
— Ваше питання є дуже актуальним наразі. Коли почалася широкомасштабна війна в країні — це для людей був шалений стрес. Серце у стані стресу працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу. Наразі багато пацієнтів молодого віку, які мають підвищений артеріальний тиск. А все починається саме зі стресу.
Але є ще одна проблема: наші люди не завжди мають час, бажання, можливість звернутися до лікаря і отримати медичну допомогу вчасно. Внаслідок цього бачимо багато запущених випадків, коли людина у важкому стані, її доставляють до лікарні і тільки тоді починається лікування. А там виявляється, що в неї не одне захворювання, а кілька супутніх — коморбідні стани. Це погіршує і ускладнює стан хворого. Буває, коли через одне захворювання ми не можемо повноцінно лікувати інше. Наприклад, потрібна операція, а вже є протипоказання внаслідок тяжкого стану пацієнта.
Постійний стрес призводить до формування безлічі дуже складних фізіологічних і нейро-гуморальних реакцій. У більшості стресових ситуацій в організмі відбувається посилення секреції певного гормону стресу — кортизолу. Цей глюкокортикостероїд, який виробляється наднирниками, підвищує рівень глюкози в крові та артеріальний тиск.
Збільшення концентрації цього гормону необхідно для підтримки життєдіяльності організму, особливо в умовах сильного стресу. Однак слід зазначити, що підвищення концентрації кортизолу, яке корисне протягом короткого часу, стає вкрай шкідливим і руйнівним, коли триває довше, ніж необхідно. А ми у стресовому воєнному стані вже живемо майже два роки. Розумієте, не всі хвороби проявляють себе одразу. Наслідки війни, зокрема, посттравматичний стресовий розлад, позначатимуться на нашому здоров’ю ще принаймні 5-7 років після закінчення війни.
Багато серцево-судинних хвороб помолодшало, тому треба вчасно звертатися до лікарів. Фото ілюстративне: з відкритих джерел.
— Якщо говорити про інфаркти й інсульти, ці хвороби «помолодшали», чи не так?
— Так, якщо раніше це були люди 50-60 років, то зараз це молоді люди 30-40. А буває і до 30 років. Мало того, хвороби не лише «помолодшали», їх кількість збільшилася у рази. Простий приклад: 14 листопада я була у колег у Львові — 49 випадків інсульту за добу. Це дуже великий показник.
— Як розпізнати інфаркт та інсульт, щоб вчасно звернутися до лікаря?
— Інфаркт — це насамперед біль за грудиною або в ділянці серця. Він має раптовий початок і не пов’язаний з диханням або зміною положення тіла. Біль може віддавати в ліву половину грудної клітки, ліву лопатку або руку. Іноді больові відчуття поширюються на шию, зуби, щелепи. Ще одна явна ознака — нерівномірне серцебиття.
Частий і нерівномірний пульс або навпаки дуже рідкий.Відчуття нестачі повітря — хворий починає відчувати брак повітря, дихання може ставати переривчастим. Інколи це має форму «нападу» позіхання — в такий спосіб легені намагаються отримати більше повітря. Також людині раптово бракує сил на прості фізичні дії. Слабкість може поєднуватися з відчуттям тривоги, раптового ознобу, холодним потом. А ще загальний стан часто супроводжується нудотою і запамороченням. Якщо біль триває довше 20 хвилин, має характер постійної інтенсивності і не купується препаратами нітрогліцерину, то у такому випадку потрібно якнайшвидше викликати «швидку».
Перші симптоми інсульту містять раптову слабкість або оніміння обличчя, руки, ноги, частіше в одній половині тіла. Погіршення зору на один або обидва ока, запаморочення, втрату координації і рівноваги. При інсульті у людини спостерігається втрата здатності говорити або розуміти сенс мови інших людей. Також можуть бути присутніми такі ознаки, як сплутаність свідомості, сильний головний біль. Вчасна допомога людині з інсультом або інфарктом збільшує шанси на одужання.
— А на які симптоми варто звернути увагу, щоб попередити критичні стани?
— Головний біль, запаморочення, підвищене серцебиття, безсоння. Якщо почалося безсоння — це перша ознака депресії. Після безсоння часто спостерігається тривожний розлад. Це дзвіночки, які вказують на те, що людині потрібно звернутися до лікаря.
Безсоння — один із дзвіночків, щоб звернутися до лікаря. Фото ілюстративне: з відкритих джерел.
— Що, на Вашу думку, найбільше впливає на ризик розвитку серцево-судинних захворювань?
— Недостатня увага до свого здоров’я, підвищений рівень артеріального тиску, холестерину і глюкози в крові та стан екології. Плюс, брак фізичної активності, наявність шкідливих звичок. Ну і звісно ж стреси, особливо зараз. А скільки проблем зі здоров’ям у наших поранених і бійців, інвалідів війни… Кожен з них піддавався стресу. Це дуже болюче питання. Артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця ми спостерігаємо у кожного другого. Всі, хто сьогодні має відношення до війни у них дуже великі, як психологічні проблеми, так і проблеми із серцем та судинами.
— Що найбільше шкодить серцю?
— Куріння, алкоголь, вживання солодощів, особливо тортів і солодких газованих напоїв, понаднормове вживання солі. У готовій їжі в супермаркетах чи закладах швидкого харчування багато консервантів і трансжирів, у тому числі й солі. Ці речовини негативно впливають на стінки судин. Раджу максимально вживати натуральні продукти, які не містять солі та трансжирів, а також самостійно готувати їжу з мінімальним додаванням солі.
— Марино Миколаївно, хто входить до групи ризику з серцево-судинних захворювань?
— Чоловіки і жінки похилого віку. Також люди з надмірною вагою тіла. Ті, хто має супутні хвороби. Небезпечні фактори ризику — порушення вуглеводного обміну (діабет, предіабет), обміну жирів, артеріальна гіпертензія, паління, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя, стреси.
Але ми сьогодні всі живемо в стресі, тому всі маємо високий серцево-судинний ризик. Ось, наприклад, велика група ризику — наші переселенці. Люди все втратили. Вчора у них був будинок, робота, плани, а сьогодні нема нічого. До мене звертаються такі люди — вони живуть у постійному стресі.
Фото ілюстративне: з архіву «Вечірнього Києва»
А ще я хочу звернутися до всіх читачів і наголосити — треба вчасно виявляти і лікувати захворювання. Бити на сполох треба не тоді, коли вже щось болить. Хоча б раз на рік навіть здоровій людині слід пройти медичне обстеження та здати аналізи.
— Що має бути в домашній аптечці на випадок надзвичайної ситуації?
— На сьогодні у кожної свідомої людини в аптечці має бути апарат для вимірювання тиску. Навіть у молоді. Нітрогліцерин, жарознижувальне, знеболювальне, заспокійливе, медичні препарати при підйомі артеріального тиску. Якщо людина має хронічні захворювання, то звичайно ліки, які знімають гострі симптоми у разі загострення хвороби.
— Перехід з осені на зиму. У міжсезоння зазвичай загострюються серцево-судинні захворювання. Що необхідно зробити, аби уникнути цього?
— Магнітні бурі, зміна погоди (різке похолодання, відлига) можуть викликати загострення серцево-судинних захворювань, зокрема, підвищується ризик виникнення серцевих нападів і гіпертонічних кризів.
У ці дні потрібно зменшити фізичні навантаження, мінімізувати стреси, без пропусків приймати лікарські препарати, призначені лікарем. Хочу наголосити, що важкі хворі після інфаркту, операцій на серці можуть довго і повноцінно жити, якщо у них довіра до свого лікаря і висока прихильність до лікування. Ми маємо таких пацієнтів і я щаслива, що вони живі й працездатні.
— Різні дослідження вказують на те, що для профілактики серцево-судинних захворювань можна пити каву і навіть допустиму кількість червоного вина. Що про це скаже кардіолог?
— Стосовно алкоголю це — дуже дискусійне питання. Балачки про допомогу алкоголем серцю, шкодять нашим пацієнтам. А от каву дійсно можна пити. Кава для печінки навіть корисна. Одна-дві філіжанки кави на день ще точно нікому не нашкодили. У нас на кафедрі кардіології стоїть кавомашина і ми залюбки смакуємо каву (посміхається). Тут краще задуматися про споживання цукру. Від нього, я б радила, відмовитися.
Українцям нагадали, що необхідно мінімум раз на рік проводити обстеження на вимірювання рівня цукру в крові. Про це читайте в інтерв’ю з лікарем-ендокринологом, експерткою онлайн-школи діабету Альоною Кузнєцовою.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
