В Національному музеї українського народно-декоративного мистецтва відкрився виставковий проєкт «Віддзеркалення».
Це форми з деревини, декоровані різьбою та виконані за допомогою них самостійні художні твори: форми для хліба та сиру, форми для пряників, форми для пічних кахель та самі кахлі, дошки, штампи та верстати для вибійки, вибійчані тканини та елементи одягу.
Старовинні вжиткові предмети, які вражають естетикою орнаментів.
Вибійчана дошка.
Обладнання для вибійки.
На відкритті музейники згадували організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею Микола Біляшівський досліджував та вивчав оригінальні орнаменти на різних групах виробів.
Це дало змогу сформувати з точки зору художньої, а не етнографічної комплектування творів для музейної колекції.
Ірина Строкова, директор Національного українського музею народно-декоративного мистецтва на відкритті експозиції.
«Орнаментація в різних її комбінаціях була одним з головних критеріїв відбору музейних предметів. Увагу приділяли, в першу чергу, розмаїттю способів і видів декорування виробів», — розповіла куратор виставки, науковиця Національного музею декоративного мистецтва України Наталія Денисенко.
спідниця-плісе, зроблена вручну, з орнаментом.
Відвідувачі виставки у експозиції.
Вона нагадала, що пряничні дошки можуть представляти окремий різновид різьбленого орнаменту, а зразки вибійки мають надходити разом з дошками-кліше, за допомогою яких узори вибивали на полотні.
«Як наслідок сьогодні ми маємо можливість на прикладі зібраних пам’яток скласти більш повне уявлення про розвиток художніх промислів України», — розповіла куратор виставки пані Денисенко.
Богослужбові предмети з експозиції виставки.
Розпочинається експозиція з богослужбових предметів, серед яких різьблений хрест кін. XVIII — поч. XIX ст. з Київщини, рамена якого мають вставки з вибійчаної тканини; шовковий покрівець для дискоса початку XIX ст. з Чернігівщини, підшитий вибійкою; форми для великої та малих проскур — богослужбового літургійного хлібу, що датуються кінця XIX — поч. XX ст.
Крім того, представлені фрагменти вибійки XVIII — XIX ст. переважно з рослинними мотивами, яку застосовували для пошиття священицьких шат, зокрема, опліччя фелону. Також показано форму з деревини із зображенням Розп’яття Христового та частини пасхальної форми (пасківниці), виконані народними майстрами.
Тканина, яку застосовували для пошиття священицьких шат.
Окремий розділ розповідає про діяльність майстрів-вибійників у 1920-х — 1930-х рр., а також про розвиток промислового текстилю XX ст. В експозиції можна побачити інструментарій для виготовлення рушників та твори художників з професійною освітою, які створювали моделі одягу, розробляли ескізи для метражних тканин.
Вибійчана тканина.
Рідкісними експонатами є теракотові кахлі XVIII — XIX ст. з Київщини та Полтавщини. Виставка триватиме до 3 березня 2024 року.
Зразки кахлів з Київщини та Полтавщини.
Читайте також:
«У Києві провели майстер-клас для дітей з ліплення за мотивами кераміки Ольги Рапай».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
