«Вечірній Київ» побував на одній з локацій, де проходять тижневі тренування в умовах, наближених до бойових, де рятують «поранених», відпрацьовують елементи бою на різній місцевості, а також розбирають помилки, зроблені під час дій.
Як прокоментував нашому виданню старший інструктор відділу підготовки муніципальних підрозділів КО «Муніципальна охорона» Михайло (Паладін) Василенко, за минулий рік підготовку до національного спротиву пройшло близько 15 тисяч людей, проте в нинішньому ще статистику не підбивали.
Михайло Василенко
«Але думаю, що не менше. Найголовніше: ми наразі готуємо населення до національного спротиву. Адже минулого року більше тренували бійців добровольчих формувань територіальної громади. Нині кожний охочий може пройти безплатно підготовку», — говорить Паладін.
Він наголошує, що для одноденних навчань — вік громадян не обмежений, тому що це ознайомча програма, її здебільшого обирають жінки й вона не потребує фізичних навантажень. П’ятиденний термін навчань проходить за поглибленою програмою. Це практична підготовка з фізичними навантаженнями й 70 відсотків навчань проходять в активній фазі. Якщо людина літнього віку відчуває себе в змозі їх витримати, то також може пройти курс. При тому, що перервати навчання є можливість у будь-який момент.
Інструктаж перед заняттям з тактики
Навчальна зброя
Інструктаж
«На цій локації з серпня по грудень тренувалися понад 4 тисячі киян, а на додаткових з середини літа — близько 6 тисяч. В місяць до нас на курс приходять в середньому 2 тисячі людей. Ідея занять — навчати тих, хто хоче навчитися. На цей час кожній людині потрібно володіти хоча б мінімумом з базових знань», — пояснив Михайло Василенко.
Він пояснив, що таке базові знання, які набувають кияни. Це мінна безпека, адже після перемоги міни й вибухонебезпечні предмети ще довго знаходитимуть сапери в українській землі. Домедична допомога: актуальність її надання була і до великої війни через травмування різного характеру. Адже виживання людини на 70 відсотків залежить від домедичної допомоги.
«Поранений». Дії з домедичної допомоги
Евакуація пораненого з поля бою
Тактична підготовка. Ситуація перших днів вторгнення, коли людям почали роздавати зброю, а вони не знали, як з нею поводитися, показала необхідність навчати їх техніки поводження з нею.
«Суть в тому, що ми на курсах даємо базові навички — стисло про головне. Коли людина має інформацію, то почувається впевненіше», — пояснює Паладін.
«Одна зі страшилок (фейків), яку мені доводилося чути — що після навчань видають повістку у військкомат. Я особисто займаюся реєстрацією наших курсантів. І ці дані нікуди не передаю. Головне для наших муніципальних курсів, щоб люди здобули впевненість, знання. Якщо людина має мотивацію й хоче — вона сама прийме рішення про свою мобілізацію. Особисто ми навіть нікого не закликаємо», — запевнив Василенко.
На запитання, що на курсах засвоюється краще, Михайло Василенко відповів: «Я проводив опитування по завершенні навчання, які дисципліни більше цікавлять, які менше. Є категорія людей, які конкретно легше засвоюють тактичну медицину. Хтось більше хоче тактики. Але 80 відсотків людей хоче знати все, що тільки можна. Я, як інструктор з тактичної медицини намагаюсь, щоб люди засвоїли суть кожної маніпуляції в залежності від поранення».
«Бій» у міській забудові
Паладін також пояснив, що заняття з тактики складніші. Окрім базових прийомів пересування, є ще особливості пересування по місцевості й різні способи ведення бою, а також різні дії в обороні та наступі, в штурмі, навички в проходженні мінно-вибухового простору.
«Головне в тактиці — це злагодження й звичайно — власні навички. Результат буде тоді, коли підрозділ працює як одне ціле. Основне й базове ми дати можемо. Якщо людина для себе вирішує, що малувато, то може повторно хоч 10 разів проходити навчання у нас — хоч на одноденних, триденних, п’ятиденних курсах, хоч сам, хоч з друзями. У нас є учні, які кожного разу приїжджають на підсумкові заняття, й знову й знову тренуються, або частково допомагають нам», — підкреслює Михайло Василенко.
Він уточнив, що одноденні курси відвідують 75-80 відсотків жінок. Багато також приходить волонтерів, які їздять у зону боїв й хочуть знати як діяти в плані такмеду. Також приходять дружини військових. Це ще додатково буде мотивувати хлопців на передовій.
«Одна справа, коли Захисники дивляться, як люди сидять у кафе, інша — коли бачать, що люди навчаються, що тил готується, навчається спротиву. Адже сьогодні ти цивільний, а завтра може настати твоя черга замінити друзів на передовій. І ти вже маєш якісь навички. Краще бути готовим», — додав Михайло Василенко.
До слова. Михайло (Паладін) Василенко старший інструктор відділу підготовки. 13 років займався реабілітацією дітей з ДЦП, має медичну освіту. Волонтер, член ДФТГ. Досконало володіє протоколами ТС3 та АСМ рівня.
«Вечірній Київ» розпитав курсантів, які в цей день проходили підсумкове заняття на локації. Ось що вони нам розповіли.
Пан Олег
Олег, будівельник.
«Про муніципальні курси підготовки до національного спротиву дізнався від знайомих. Їх дуже рекомендували як хороші. Думаю, зараз така ситуація, що воювати доведеться всім. І коли є така можливість, то треба підготуватися, отримати навички. Дай Боже, щоб вони не знадобилися. Я живу і працюю у Києві. Спочатку пройшов одноденний курс. Це було ввідне заняття. Й потім записався на п’ятиденний курс. Тільки важкувато з роботою, де треба домовлятися про відсутність на робочому місці під час занять. Але курси дуже багато дають. Якщо призвуть — піду захищати Батьківщину».
Пан Віталій
Віталій, працівник метрополітену
«Працюю у Київському метрополітені. Я вже два тижні займаюся. Тут дуже хороша база й інструкторський склад. Наприклад, я зовсім нічого не знав про тактичну медицину», — говорить пан Віталій.
Він розповів, що завжди мав бажання набути потрібні навички, адже знає чим треба займатися: не сидіти вдома,
«Хоча мені вже не 18 років, проте так склалося, що в нашій родині всі воюють — син, брат, зять, сват. А я з 25 лютого 2022 року у Житомирській області, куди вивіз онуків, почав з селянами будувати блокпости навкруги сіл. Через те, що влада була геть не готова до подібних дій, всі люди самі швидко організовувалися. Й в кожному селі були пости на в’їзді та виїзді. Представники влади один раз приїхали до нас й сказали, що зброя буде колись. Тому в перші дні мисливці й люди, які мали зброю, всі були на блок-постах. В мене скільки було мисливської зброї — всю роздав. Ну й наш мисливський колектив — 26 людей — з якими дуже багато полював, всі як один стояли.
По закінченню занять, буду чергувати на точці, вже знаю де. Головна задача — збивати шахеди», — повідомив Віталій.
У цьому випуску тренувалися жінки, молодь, й люди старшого віку
З людьми, які приходять на навчання з національного спротиву, працює й досвідчений психолог. Він надає впевненості цивільним, що навчаються, пояснює як укріпити свій моральний стан до бою, під час бою та після нього. Вчить також розподіляти сили й свій адреналін, не впасти в паніку, як розмовляти з військовими й цивільними людьми про війну.
Вячеслав (Буста) — інструктор відділу підготовки муніципальних підрозділів КО «Муніципальна охорона». Він розповів, що працює за тематичним планом, затвердженим військовим керівництвом країни саме для навчань цивільних. .
Він наголошує, що люди, які приходять на п’ятиденні курси — роблять свідомий вибір. І він бачить, що є мотивація й практично всі готові до спротиву.
Буста підкреслює, що на муніципальних курсах готують сильний тил: «Якщо тут буде сильний та підготовлений тил, то й на фронті у військових буде впевненість. Адже фронт і тил нерозривно з’єднані».
«Вечірній Київ» повідомляв, як записатися на заняття з національного спротиву: безоплатні заняття проходять у сформованих навчальних групах за кількома напрямами:
- психологічна підготовка;
- тактична підготовка;
- дії в умовах радіаційного, хімічного забруднення;
- вогнева підготовка, практичні стрільби в інтерактивному тирі;
- інженерна підготовка, основи мінно-вибухової безпеки.
Підготовка проводиться за одно- та п’ятиденними програмами. Заняття відбуваються в робочі та вихідні дні. Реєстрація та запис на заняття за посиланням: https://forms.gle/w4v2aeTXFMw2MCL4A.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ», фоторепортаж Олександра ПЛАКІНА
Sourse: vechirniy.kyiv.ua