2023 рік для столиці виявився наповненим новими викликами. У порівнянні з 2022 роком, Києву вдалося поступово повернутися до цивільного життя, проте з «воєнними» пріоритетами.
Протягом минулого року місто продовжило відбудовувати будинки, пошкоджені ворожими обстрілами, позбуватися російських й радянських назв у топоніміці та займатися підтримкою та супроводом ветеранів. Крім того, значну увагу приділили покращенню дорожньої інфраструктури. Детальніше про здобутки столиці у 2023 році читайте далі.
ВІДБУДОВА ПОШКОДЖЕНИХ БУДИНКІВ
Загалом у столиці відновили 17 житлових будинків, які були суттєво пошкоджені російськими обстрілами.
Будинок на вулиці Глибочицькій у Шевченківському районі одразу після обстрілу (ліворуч) та після відновлення (праворуч).
Ще влітку 2022 року столична влада почала відновлювати 17 найбільш пошкоджених обстрілами житлових будинків. Це будівлі у Святошинському, Оболонському та Шевченківському районах.
Минулого року відновили 11 будинків, а цьогоріч — ще шість разом із будинками на Глибочицькій. Проте у 2023 році до цього переліку додали ще кілька будинків, які суттєво пошкодили російські обстріли. Місто також їх відновлює.
Загалом за час повномасштабної війни у Києві ракетними обстрілами ворога пошкоджені майже 800 будівель — інфраструктурних, соціальних об’єктів та житлових будинків.
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ СТАНЦІЙ МЕТРО ТА ВУЛИЦЬ
У 2023 році російських назв позбавили дві станції столичного метрополітену. Станція «Дружби народів» отримала назву «Звіринецька», а «Площа Льва Толстого» стала «Площею Українських Героїв».
У київському метрополітені змінили покажчики на нові назви
Крім того, протягом 2022-2023 років у Києві перейменували понад 320 вулиць. Це більше, ніж вдалося зробити з 2014 до 2022 року.
ЗНЕСЕННЯ ПАМ’ЯТНИКІВ
Деколонізація не завершилася лише на перейменуванні. У столиці демонтували практично усі малі пам’ятники, пов’язані з російською чи радянською культурою.
З великих та найбільш відомих — знесли пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу та екіпажу бронепоїзда «Таращанець».
Знесення пам’ятника Пушкіну. Фото: ФБ Kateryna Pieshko
Демонтаж пам’ятника Щорсу. Фото: Борис Корпусенко
Демонтований пам’ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець». Фото: телеграм-канал Каштан News
ЗАПУСК РУХУ ПОДІЛЬСЬКО-ВОСКРЕСЕНСЬКИМ МОСТОМ
1 грудня 2023 року у столиці відкрили Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Поки він буде доступний для руху спецтранспорту, автомобілів екстрених служб та автобусного маршруту №111 за напрямком ст.м. «Площа Українських героїв» — ст.м. «Лівобережна». Працюватимуть чотири смуги руху.
Подільсько-Воскресенський мостовий перехід — це найбільший з об’єктів транспортної інфраструктури Києва та України. Його протяжність мостового переходу — понад 10 кілометрів.
За словами мера Києва Віталія Кличка, запуск руху автотранспорту Подільсько-Воскресенським мостом є першим кроком до будівництва метро на Троєщину.
Відкриття Подільсько-Воскресенського мосту. Фото пресслужба мера Києва
ВІДКРИТТЯ НОВОЇ ДІЛЯНКИ ВЕЛИКОЇ КІЛЬЦЕВОЇ ДОРОГИ
Також у Києві відкрили нову — третю з побудованих містом ділянок Великої Кільцевої дороги від вулиці Богатирської до Оболонського проспекту.
Нова частина Великої кільцевої дороги. Фото: Телеграм-канал Віталія Кличка
«Ми завершили будівництво нової — уже третьої — ділянки Великої Кільцевої дороги. Почали будувати ці нові ділянки з 2016 року. Фактично це є Північна об’їзна дорога столиці. Відкрили частину Великої Кільцевої від вул. Богатирської до Оболонського проспекту. Місто взяло на себе зобов’язання зробити під’їзну дорогу до тунелю під річкою Дніпро, який сполучатиме лівий і правий береги і виходитиме на Троєщину. Тунель — це проєкт Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. І агентство має його побудувати. Ми свої зобов’язання крок за кроком виконуємо. І відсьогодні вже зменшаться затори на вулиці Богатирській, бо частина транспорту піде новою ділянкою. Зокрема на Оболонський проспект», — підкреслив Віталій Кличко.
ЗАПУСК РУХУ ДЕГТЯРІВСЬКИМ ШЛЯХОПРОВОДОМ
Щоб спростити пересування столицею, наприкінці року запустили рух Дегтярівським шляхопроводом для проїзду автотранспорту та трамваю оновленими коліями.
20 грудня мер Києва Віталій Кличко відкрив рух Дегтярівським шляхопроводом для проїзду автотранспорту та трамваю оновленими коліями.
Мостовики розібрали конструкції споруди, фундамент та замінили на нові з покращеними характеристиками. Новий шляхопровід на метр вищий за попередній. Його ширину збільшили з 28 до 40 метрів, а довжину — з 33 до 36 метрів.
На третину збільшили пропускну спроможність шляхопроводом — до 45 тисяч автівок на добу. Це покращить рух транспорту на дуже важливому транспортному вузлі столиці. Повністю усі роботи там планують завершити навесні.
ТРАНСПОРТНА КАРТА У «КИЇВ ЦИФРОВИЙ»
У червні у застосунку «Київ Цифровий» запустили цифрову карту для оплати проїзду смартфоном. Після придбання цифрова карта прив’язується до Apple або Google Wallet.
Цифрова карта інтегрується з автоматичною системою оплати проїзду та створена для користувачів, які не бажають носити із собою пластик. Вартість цифрової карти — 40 гривень. Вона діє у тролейбусах, автобусах, трамваях і на фунікулері. Проте не діє в електричці, оскільки не містить гаманця.
У застосунку «Київ Цифровий» запустили цифрову карту для оплати проїзду смартфоном. Колаж: Наталія Слінкіна
КИЇВ ЦИФРОВИЙ ОТРИМАВ ВІДЗНАКУ GLOBEE BUSINESS AWARDS
У 2023 році «Київ Цифровий» відзначився не лише новими розробками для користувачів. Міський застосунок здобув золото в номінації Startup Achievement of the Year престижної американської премії Globee Business Awards. Нагороду дали за розвиток е-демократії та цифрових сервісів.
Globee Business Awards — щорічна американська нагорода, яка відзначає кращі світові бізнеси та їхні досягнення в одинадцяти програмах і конкурсах.
Київ Цифровий отримав відзнаку престижної американської премії Globee Business Awards. Фото: фейсбук керівника цифрової трансформації Києва Петра Оленича
Київ Цифровий отримав відзнаку престижної американської премії Globee Business Awards. Фото: фейсбук керівника цифрової трансформації Києва Петра Оленича
У МЕТРО КИЄВА ПОЧАЛИ ЇЗДИТИ ВАРШАВСЬКІ ВАГОНИ
У 2023 році Київський метрополітен отримав усі 60 варшавських вагонів як технічну допомогу від польських колег. З листопада вони вже почали курсувати зеленою гілкою київського метро.
За словами мера Києва Віталія Кличка, фахівці КП «Київський метрополітен» провели всі необхідні експертизи вагонів, які прибули з-за кордону. Й частина з них ще вийде на лінії. А частину використають як технічних донорів для капітальних ремонтів вагонів київської підземки.
Відео з інстаграму Віталія Кличка
ВІДКРИТТЯ ПЕРШОГО В УКРАЇНІ ЦЕНТРУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
У 2023 році в столиці відкрили перший в Україні тренінговий центр психологічної підтримки, який нині працює за адресою вулиця Басейна, 1/2. Київський центр стресостійкості безплатно допомагає психологам та людям, які надають допомогу, нормалізувати власний психоемоційний станЦ.
У Києві відкрили центр стресостійкості. Фото: Олексій Самсонов
У Києві відкрили центр стресостійкості. Фото: Олексій Самсонов
Нині Центр займається проведення групових тренінгів, семінарів, майстер-класів для фахівців критичної інфраструктури міста для розвитку навичок соціально-психологічної допомоги, проведенням індивідуальних психологічних, супервізійних, кар’єрних, та коучингових консультацій, а також моніторингом психологічного стану киян.
СТВОРЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ПІДТРИМКИ ВОЇНІВ
Ще один здобуток столиці — створення Київської міської координаційної ради з питань реінтеграції та підтримки киян-захисників і захисниць України та членів їхніх сімей.
У столиці створили координаційну раду з питань підтримки воїнів. Фото: Борис Корпусенко
Координаційна рада працюватиме над впровадженням комплексного підходу подолання бар’єрів, з якими зіштовхуються ветерани після повернення з війни. Йдеться про працевлаштування, професійний розвиток, підтримку психічного та фізичного здоров’я, а також про соціальну підтримку.
Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
