Поет все життя боровся за українську культуру та права людей. Колаж: Наталія Слінкіна
6 січня виповнилося 85 років з дня народження українського поета і дисидента Василя Стуса. Знайомимо з важливими для нього місцями у столиці та де можна ознайомитися з життям і творчістю.
Василь Стус—поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник. Активний представник українського культурного руху шістдесятників. Був одним із найактивніших дисидентів.
Усе доросле життя Василя Стуса пов’язане з переслідуваннями, допитами, ув’язнененнями. Із 47 років щонайменше 13 він провів у слідчих ізоляторах, камерах-одиночках, карцерах та на каторжній роботі.
Для українців Василь Стус є символом непохитності переконань. Саме за захист української мови і культури та боротьбу за права людини його двічі засуджувала радянська влада, а його творчість була заборонена.
Сьогодні, у день народження геніального поета всі згадують його безсметрні рядки.
СТУС І КИЇВ
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. За рік родина переїхала у Донецьк, де він навчався у школі та педінституті. Працював учителем української мови й літератури в селі на Кіровоградщині, проходив військову службу на Уралі. Викладав українську мову та літературу у Горлівці.
1963 року поїхав до Києва на навчання. Вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР у Києві із спеціальності «Теорія літератури».
Важливою віхою у житті стала прем’єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» (на вулиці Городецького, наразі не працює), 4 вересня 1965 року. Стус разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури.
Заробляв на життя, працюючи у Центральному державному історичному архіві (на території Софії Київської), згодом — на шахті, залізниці, будівництві, в котельні, у метро.
Протягом 1966—1972 років — старший інженер у конструкторському бюро Міністерства промисловості будматеріалів УРСР (вул. Володимирська, 16, нині тем розташоване Посольство Республіки Узбекистан).
Сквер імені Василя Стуса у Святошинському районі. Фото з відкритих джерел
У 1965-72 роках жив у будинку, якого вже немає, — по проспекту Перемоги, 121. Його знесли під час будівництва транспортної розв’язки над Кільцевою дорогою. 26 травня 2015 року, напередодні Дня Києва, тут, на розі проспектів Перемоги та Палладіна, відкрили сквер імені Василя Стуса.
У 1972 році Стуса арештували й засудили до 5-ти років ув’язнення, яке поет відбував у Мордовських таборах.
Остання адреса у столиці, за якою перед другим ув’язненням (від серпня 1979 до травня 1980) проживав Василь Стус, — також у Святошинському районі, вул. Чорнобильська, 13-а.
Вулиця Василя Стуса. Фото: Вікіпедія
Є у Києві і вулиця Василя Стуса. Пролягає від Біличанської вулиці до проспекту Академіка Палладіна (житловий масим Академмістечко, Святошинський район). Отримала цю назву у 2003 році.
ПОДІЇ ДО 85-РІЧЧЯ У СТОЛИЦІ
Фото: Національний музей літератури України
«Василь Стус. Пам’ятаємо!»
На виставці у Національному музеї літератури України представлені раритетні видання, зокрема збірка «Зимові дерева» (1970р.), публікації в часописі «Сучасність»; особисті речі поета (шарф з ув’язнення, краватка), прижиттєві портрети відомих художників Віктора Зарецького та Олександра Хорунжого. Також на виставці експонуються родинні фото з сімейного архіву Стусів, листи до сина.
12 січня, в день арешту поета, тут відбудеться бесіда з сином поета Дмитром Стусом (сьогодні — директор Національного музею Тараса Шевченка).
Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 11
Святкові Василі
14 січня у Музеї шістдесятництва пройде літературно-музичний вечір «Святкові Василі», присвячений поетам Василеві Стусу та Василю Симоненкові за участі шістдесятників та музичною програмою Тараса Компаніченка.
Адреса: вулиця Олеся Гончара, 33
Вистава «Пісня Орфея. Василь Стус»
Про життя та творчість Стуса розказують і на сцені. У театрі-студії «Майстерня Лєни Лазовіч» поставили виставу за книгою Василя Стуса «Листи до сина», а також на основі його перекладів, щоденників, таборових зошитів. Йдеться насамперед про людські цінності, які обстоював поет та дисидент: чесність, людяність. Детальніше про театр і виставу.
Адреса: Бібліотека ім.Лесі Українки, вул.Велика Житомирська, 4.
Вартість квитків: 320 грн.
Обговорення книги
28 січня о 15:00 відбудеться чергове зібрання читацького клубу на Паньківській. З нагоди цього важливого для усіх українців ювілею для наступного обговорення взяли книжку «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву КДБ УРСР» Вахтанга Кіпіані.
З метою віднайти правду про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса Вахтанг Кіпіані зібрав в одній книжці архівні документи та покази свідків, які досі охороняли під грифом «Секретно», листи поета з в‘язниці, спогади його рідних та друзів.
Вартість — за ціною вхідного квитка до музею. Потрібна реєстрація.
Адреса: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського на Паньківській, 9.
2 січня легендарна київська актриса Галина Яблонська відзначила 95-річчя.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
